УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/419/13Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.

"02" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.

СуддівСамойлової О.В., Приходченко А.П.

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 15 лютого 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 21 квітня 2001 року сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі. Від спільного життя мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак вже більш пів року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарства не ведеться. Позивачка втратила до відповідача відчуття любові та поваги, вважає, що збереження шлюбу не можливе.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 15 лютого 2013 року позов задоволено: розірвано між сторонами шлюб зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Феодосійського МУЮ АР Крим 21 квітня 2001 року, актовий запис № 113.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Вважає, що якби суд першої інстанції надав сторонам 6 місяців на примирення, їх відносини з ОСОБА_6 налагодились.

Будучи повідомлені про розгляд справи, сторони та їх представники у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, повідомлені належним чином, зокрема відповідач за допомогою телефонограми, що відповідає положенням ч.6 ст.74 ЦПК України, тому судове засідання проведено відповідно до положень частини 2 статті 197, частини 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 21 квітня 2001 року Відділом реєстрації актів громадського стану Феодосійського МУЮ АР Крим між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був зареєстрований шлюб, актовий запис № 113. Від спільного життя мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, зареєстрованого з ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, дітей, що є підставою для розірвання шлюбу.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до положень ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову спільних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Із змісту ч. 3, 4 ст. 56 СК випливає, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносин. Примушування до їх збереження, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Ураховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, судом не може бути покладений обов'язок збереження сім'ї на одного з подружжя при наявності на це його категоричного заперечення, що не буде відповідати вимогам зазначених статей СК України.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ст. 112 СК України).

Згідно інформації наданої Службою у справах дітей виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим від 15 січня 2013 року, з 11 квітня 2011 року на контролі у службі у справах дітей знаходиться сім'я ОСОБА_7 у зв'язку із скоєнням насилля в сім'ї з боку відповідача відносно ОСОБА_6

Також вказана сім'я з 06 червня 2011 року знаходиться на обліку у Феодосійському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, як така, що опинилась в складних життєвих обставинах, у зв'язку з насиллям в сім'ї з боку чоловіка відносно дружини. Також у ОСОБА_7 відбувається не пряма агресія по відношенню до дітей. ОСОБА_7 періодично зловживає спиртними напоями (а.с. 32, 33).

Отже, з вищенаведеного та матеріалів справи вбачається, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є не можливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач не має наміру.

Суд першої інстанції, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховував обставини життя подружжя, вжив заходів до примирення подружжя і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Посилання апелянта на необхідність надати більший строк для примирення є необґрунтованими, суд першої інстанції правильно врахував обставини справи при визначенні строку на примирення.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, також не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 15 лютого 2013 року - відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 15 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.

Судді:

Т.С. Авраміді О.В. Самойлова А.П. Приходченко