Справа № 1-395/07.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2007 року
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
В складі головуючого судді Слободяного О.Є.
при секретарі Пясковській Н.А.
з участю прокурора Савченка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині кримінальну справу про обвинувачення:
1) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кемерово Російської Федерації, українця, гр-на України, з неповною середньою освітою, не працюючого, прож. в АДРЕСА_1 судимого 16. 02. 2000 р. Козятинським районним судом за ст. ст. 81 ч.3, 140 ч. 2, 141 ч. 2 КК України 1960 року до 4 років позбавлення волі; 14.06. 2004 р. за ст. ст. 185 ч.3, 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, 24.05.2007 р. постановою Вінницького райсуду Вінницької обл. звільненого від відбування покарання умовно-достроково на 27 днів, - у скоєні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України;
2) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця і жителя АДРЕСА_2 українця, гр. України, з неповною світою, не працюючого, , судимого 19.12. 2004 р. Козятинським районним судом за ст. ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі; 10.08.2004 р. Крижопільським районним судом Вінницької обл.. за ст. 390 ч.1, 71 КК України до 2 років позбавлення волі; постановою Бердичівського міськрайсуду Житомирської обл. від 03.11.2005 р. невідбута частина покарання замінена на обмеження волі, - у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли крадіжку чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у приміщення.
Злочин скоєно за слідуючих обставин.
Першого липня 2007 р. підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи на території Одеського парку ст. Козятин, домовились між собою про скоєння крадіжки з потягу. З цією метою вони чекали в Одеському парку ст. Козятин на прибуття потягу. О 22 годині 04 хвилин підсудні побачили пасажирський потяг № 256 сполученням «Львів - Симферополь», який прибув на 3-тю колію Київської платформи вокзалу ст. Козятин. Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підійшли до 3-го вікна вагону № 22 вказаного потягу, яке було відкрите приблизно наполовину, підсудний ОСОБА_2 підсадив підсудного ОСОБА_1., тримаючи його за ноги. Підсудний ОСОБА_1, спершись руками на раму вікна, відкрив його більше, перегнувся через вікно та проник до житла провідника вагону ОСОБА_3, звідки викрав: зі столу купе - мобільний телефон марки «Сіменс А 55» вартістю 450 грн. та мобільний телефон марки «Моторола В 220» вартістю 400 грн. на час скоєння крадіжки, а також викрав з другої полиці вагону сумку вартістю 30 грн. , в якій знаходились: два зарядних пристрої до мобільних телефонів вартістю по 25 грн. кожен, сорочка вартістю 20 грн. , жилетка вартістю 20 грн., майка вартістю 10 грн., білизна жіноча та засоби особистої жіночої гігієни вартістю 30 грн., жіночий костюм вартістю 160 грн., спортивні брюки вартістю 40 грн, ключі провідника вартістю 25 грн. , панчохи вартістю 20 грн., шкарпетки вартістю 10 грн. , засоби
2
гігієни - зубна паста вартістю 10 грн. , крем «Боро плюс» вартістю 10 грн. , дезодорант вартістю 20 грн. Даною крадіжкою потерпілій були заподіяні збитки на суму 1305 грн. Викраденими речами підсудні розпорядилися на свій розсуд.
Винним себе підсудний ОСОБА_1 визнав частково і пояснив, що він першого липня 2007 р. не скоював крадіжки з потягу сполученням «Львів - Симферополь». Визнавав себе винним на досудовому слідстві у скоєнні крадіжки тому, що хотів допомогти ОСОБА_2, взявши його вину на себе. Речі, які були у нього знайдені, йому дав підсудний ОСОБА_2 В останньому слові підсудний ОСОБА_1 просив не позбавляти його волі, обрати покарання, не пов'язане з позбавленням волі, так як він в даний час працює і став на шлях виправлення.
Винним себе підсудний ОСОБА_2 визнав повністю і пояснив, що він першого липня 2007 р. скоїв крадіжку з потягу сполученням «Львів - Симферополь» сам, ОСОБА_1 участі в цьому не приймав. Він відкрив вікно потягу сам, підстрибнувши, взяв з купе два телефони та сумку з речами. Перед цим він випив дві пляшки пива разом з ОСОБА_1. Після скоєння крадіжки зустрів ОСОБА_1. біля басейну на території вокзалу. На досудовому слідстві визнавав себе винним у скоєнні крадіжки за попередньою змовою з ОСОБА_1. тому, що ОСОБА_1 хотів допомогти йому, взявши його вину на себе. В судовому засіданні 19 грудня 2007 р. підсудний ОСОБА_2 пояснив, що в дійсності він скоїв крадіжку разом з ОСОБА_1., все відбувалось так, як він пояснював слідчому. Чому він змінив свої покази, він пояснити не може.
Суд критично ставиться до пояснень підсудного ОСОБА_1. і вважає, що вина підсудних у скоєнні крадіжки повністю доведена також поясненями свідків та матеріалами справи.
Так, свідок ОСОБА_4 пояснив, що 31.07.2007 р. він був запрошений працівниками міліції ЛВ на ст. Козятин в якості понятого при огляді помешкання ОСОБА_2 в АДРЕСА_2. Підсудний ОСОБА_2 сам, добровільно, видав речі, а саме: жіночий костюм, зубну пасту, дезодорант, крем, запальнички. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що він скоїв крадіжку з вікна потяга спільно зі своїм товаришем, називав прізвище. В даний час він не пам'ятає, яке саме прізвище називав ОСОБА_2 Коли його допитував слідчий у якості свідка, він казав правду, тоді він пам'ятав прізвище, яке називав ОСОБА_2, а в даний час не може пригадати.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що на початку липня 2007 р. вона придбала мобільний телефон марки «Моторола В 220» із зарядним пристроєм до нього за 70 грн. у підсудного ОСОБА_2, який приходив до неї разом з ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 30.07.2007 р. він був запрошений працівниками міліції ЛВ на ст. Козятин в якості понятого при огляді помешкання ОСОБА_1. в АДРЕСА_1 Працівники міліції в одній з кімнат у шафі виявили спортивну сумку синьо - сірого кольору, в якій знаходились жіночі речі, а саме: нижня білизна, сорочка, спортивні брюки, майка, поліетиленовий пакет білого кольору з написом «Львівська залізниця» та інші речі. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що вказані речі разом із сумкою він викрав 01.07.2007 р. приблизно о 22 годині з пасажирського потягу, який стояв на третій колії Київської платформи вокзалу Козятин. проникши у потяг через вікно. Скоїти крадіжку йому допомагав ОСОБА_2
Будучи допитаним на досудовому слідстві в якості обвинуваченого, ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і пояснив, що 01.07.2007 р. він знаходився у себе вдома, коли прийшов ОСОБА_2 Вони розпили пляшку горілки і пішли на залізничний вокзал, щоб щось вкрасти у пасажирів. Так як в парку п'яних пасажирів не було, він запропонував ОСОБА_2 зачекати потяг і щось вкрасти через вікно. ОСОБА_2 погодився. З цією метою вони чекали в Одеському парку ст. Козятин на прибуття потягу. Приблизно о 22 годині вони побачили пасажирський потяг, який прибув на 3-тю колію Київської платформи вокзалу ст. Козятин. Вони підійшли до 3-го вікна вагону № 22 вказаного потягу, яке було відкрите приблизно наполовину, ОСОБА_2 підсадив його (ОСОБА_1.), тримаючи його за ноги. Спершись руками на раму вікна, він відкрив його більше, перегнувся через вікно та побачив на столі мобільні телефони, які викрав: зі столу купе - мобільний телефон марки «Сіменс А 55» та мобільний телефон марки «Моторола В 220» , а також викрав з другої полиці вагону сумку, в
3
якій знаходились різні речі. Після цього він разом з ОСОБА_2 побіг на вул. Васьковського. Він віддав ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Моторола В 220», залишив йому також викрадену сумку. Мобільний телефон марки «Сіменс А 55» він на ринку «Хлібодар» продав невідомому за 40 грн. Мобільний телефон марки «Моторола В 220» він разом з ОСОБА_2 продав ОСОБА_5 за 70 грн. Через декілька днів він забрав у ОСОБА_2 викрадену сумку і заніс її до себе додому (а.с. 151 - 152). У суда немає підстав не вірити вказаним поясненням підсудного, так як вони узгоджуються з іншими матеріалами справи і не суперечать їм.
Будучи допитаним на досудовому слідстві в якості обвинуваченого, ОСОБА_2 винним себе визнав повністю і пояснив, що 01.07.2007 р. він прийшов до ОСОБА_1. Вони розпили пляшку горілки і пішли на залізничний вокзал, щоб щось вкрасти у пасажирів. Так як в парку п'яних пасажирів не було, ОСОБА_1 запропонував йому зачекати потяг і щось вкрасти через вікно. Він погодився. З цією метою вони чекали в Одеському парку ст. Козятин на прибуття потягу. Приблизно о 22 годині вони побачили пасажирський потяг, який прибув на 3-тю колію Київської платформи вокзалу ст. Козятин. Вони підійшли до 3-го вікна вагону № 22 вказаного потягу, яке було відкрите приблизно наполовину, Він підсадив ОСОБА_1., тримаючи його за ноги. Спершись руками на раму вікна, ОСОБА_1 відкрив його більше, перегнувся через вікно та побачив на столі мобільні телефони, які викрав: зі столу купе - мобільний телефон марки «Сіменс А 55» та мобільний телефон марки «Моторола В 220» , а також викрав з другої полиці вагону сумку, в якій знаходились різні речі. Після цього вони разом побігли на вул. Васьковського. ОСОБА_1 віддав йому мобільний телефон марки «Моторола В 220», залишив йому також викрадену сумку. Мобільний телефон марки «Сіменс А 55» ОСОБА_1 на ринку «Хлібодар» продав невідомому за 40 грн. Мобільний телефон марки «Моторола В 220» він разом з ОСОБА_1. продали ОСОБА_5 за 70 грн. Через декілька днів ОСОБА_1 забрав у нього викрадену сумку і заніс її до себе додому (а.с. 158 - 159). У суда немає підстав не вірити вказаним поясненням підсудного, так як вони узгоджуються з іншими матеріалами справи і не суперечать їм.
З протоколу огляду місця події від 30.07.2007 р. видно, що в АДРЕСА_1 де проживає підсудний ОСОБА_1, в шафі виявлена жіноча сумка з написом «TOSHIBA», в якій знаходяться : сорочка, жилетка, майка, білизна, спортивні брюки, пакет білого кольору з написом «Львівська залізниця», ключі провідника, панчохи та шкарпетки, (а.с. 17).
З довідки приватного підприємця ОСОБА_7 видно, що мобільний телефон марки «Сіменс А 55» коштує 450 грн. , мобільний телефон марки «Моторола В 220» коштує 400 грн. на час скоєння крадіжки(а.с. 27-28).
З протоколу огляду речових доказів від 19.12.2007 p., проведеного з участю спеціаліста-товарознавця, вбачається, що сумка коштує 30 грн. , зарядний пристрій до мобільного телефону коштує 25 грн. кожен, сорочка коштує 20 грн. , жилетка коштує 20 грн. , майка коштує 10 грн. , білизна жіноча та засоби особистої жіночої гігієни коштують 30 грн. , , жіночий костюм коштує 160 грн. , спортивні брюки коштують 40 грн, ключі провідника коштують 25 грн. , панчохи коштують 20 грн. , шкарпетки коштують 10 грн. , засоби гігієни - зубна паста коштує 10 грн. , крем «Боро плюс» коштує 10 грн. , дезодорант коштує 20 грн.
Винність підсудних у скоєні злочину доведена також: постановою про визнання і приєднання до справи речових доказів та протоколом огляду речових доказів (а.с. 82-85); протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 10.08.2007 p., з якого видно, що потерпіла ОСОБА_3 впізнала викрадену у неї сумку (а.с. 104-107); протоколом виїмки у свідка ОСОБА_5. мобільного телефону марки «Моторола В 220» (а.с. 123-128); протоколом очної ставки між ОСОБА_1. та свідком ОСОБА_5, з якого видно, що ОСОБА_1 підтвердив, що мобільний телефон марки «Моторола В 220» він разом з ОСОБА_2 продав ОСОБА_5 за 70 грн. (а.с. 137).
Кваліфікація злочину, вчиненого підсудними, буде вірною за ст. 185 ч.3 КК України, як крадіжка чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.
4
Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки в результаті неправомірних дій підсудних, те, що підсудний ОСОБА_2 розкаявся у скоєному, що підсудні частково відшкодували заподіяну злочином шкоду, однак на час скоєння злочину і в даний час не працюють, а тому вважає, що їх перевиховання без ізоляції від суспільства неможливе, покарання слід обрати у вигляді позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
1. ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину,
передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і обрати йому покарання - три роки і шість місяців
позбавлення волі. Міру запобіжного заходу змінити на взяття під варту і взяти засудженого
ОСОБА_1. під варту з залу суду негайно. Строк покарання рахувати з 20 грудня 2007
року.
2. ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого
ст. 185 ч.3 КК України і обрати йому покарання - три роки позбавлення волі. Строк
покарання рахувати з 6 грудня 2007 року. Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання
вироком чинності лишити - взяття під варту.
Речові докази по справі - мобільний телефон марки «Моторола В 220» з зарядним пристроєм до нього, спортивну сумку, сорочка, жилетка, майка, білизна, жіночий костюм, спортивні брюки, ключі провідника, панчохи та шкарпетки, засоби гігієни - зубна паста, крем, дезодорант та інші, що знаходяться на зберіганні в каиері зберігання речових доказів ЛВ на ст. Козятин (а.с. 82-83) - повернути потерпілій ОСОБА_3
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької обл. протягом 15 днів з дня вручення копії вироку засудженим, іншими - з дня проголошення.
Вирок набрав чинності 9 січня 2008 року.
З оригіналом згідно: