РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2007 р. Справа № 2-1209/07

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙСУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.

в складі головуючого судді Слободяного О.Є.

при секретарі Пясковській Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради про визнання права власності на присадибну земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на присадибну земельну ділянку площею 700 кв.м, розташовану в АДРЕСА_1. Позивач посилається на те, що відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу 24 вересня 2002 року, він став власником цілого житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 Вінницької області. Цей житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 700 кв.м. Коли він звернувся в Козятинську міську раду з заявою про передачу йому земельної ділянки у приватну власність, то йому повідомили, що дана земельна ділянка вже передана у приватну власність згідно з рішенням 6 сесії 2 скликання Козятинської міськради від 25.04.1996 року гр - ну ОСОБА_2 Рішенням 12 сесії 5 скликання Козятинської міськради від 10.07.07 р. йому відмовлено в передачі земельної ділянки у власність. Позивач вважає, що разом з правом власності на жилий будинок до нього перейшло також право власності на присадибну земельну ділянку.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав .

Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 24 вересня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу 24 вересня 2002 року, позивач ОСОБА_1 став власником цілого житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 Вінницької області. Договір купівлі-продажу 09.01.2003 р. зареєстрований в Вінницькому обласному бюро технічної інвентаризації за реєстром № 2301. Належний позивачеві житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 700 кв.м. Вказана земельна ділянка передана у приватну власність для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд згідно з рішенням 6 сесії 2 скликання Козятинської міськради від 25.04.1996 року гр - ну ОСОБА_2 (а.с. 5). Державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку не видавався. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що доведено свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке було видано 22.01.2000 р. дружині померлого - ОСОБА_3

Враховуючи, що Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» була зупинена дія ст. 23 ЗК України щодо видачі

2

державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, суд приходить до висновку, що покійний ОСОБА_2 став власником земельної ділянки з дня прийняття Козятинською міською радою рішення про передачу йому земельної ділянки у приватну власність. Після смерті ОСОБА_2 власником жилого будинку стала дружина померлого - ОСОБА_3 Суд вважає, що ОСОБА_3 стала одночасно власником і земельної ділянки. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Після смерті ОСОБА_3 власником жилого будинку згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом став ОСОБА_4. Суд вважає, що ОСОБА_4 одночасно став власником і земельної ділянки. Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу 24 вересня 2002 року, ОСОБА_4 продав належний йому цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 Вінницької області, позивачеві ОСОБА_1 (а.с. 4). Суд вважає, що ОСОБА_4 продав будинок разом із земельною ділянкою, ніяких претензій до позивача з приводу земельної ділянки він не заявляв.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 придбав жилий будинок разом із земельною ділянкою: до нього перейшло право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком та на земельну ділянку, яка є необхідною для його обслуговування.

Правовідносини, які склались між сторонами, відповідають вимогам ч. 1 ст. 377 ЦК України, згідно з якими до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту її частину, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Відповідно до ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у таких розмірах:

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - 0, 10 га.

На підставі наведеного, керуючись ст. 16, ч. 1 ст. 377 ЦК України, ст. 121 ЗК України, ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити. За ОСОБА_1 визнати право власності на присадибну земельну ділянку площею 700 кв.м, розташовану в АДРЕСА_1. Зобов'язати Козятинську міську раду видати ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької обл. через Козятинський міськрайсуд протягом 10 днів .

Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

Рішення набрало чинності 09 січня 2008 р.

З оригіналом згідно: