Справа №2-0-494/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2007р. Конотопський міськрайонний суд в складі:
головуючого судді Кущенка М. Ф.
при секретарі Годуновій А.А.
з участю заявниці ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотопі справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - відділ ПРФО при Конотопському МРВ УМВС в Сумській області про встановлення факту проживання на території України станом на 13.11.1991р.,
ВСТАНОВИВ:
Заявниця обґрунтовує свої вимоги тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1р.. З 1989р. по 01.03.1991р. вона знаходилась у м. Стендаль в НДР за місцем служби свого чоловіка. Під час виведення військ з Німеччини вона приїхала з сином Артемом в м. Конотоп до своїх батьків по АДРЕСА_1. Чоловік пізніше був переведений із Німеччини на роботу в в/ч м. Житомира. З 01.03.1991р. по січень 1992р. вона проживала у своїх батьків, а її син Артем , ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. знаходився під патронатом дитячої поліклініки Конотопської ЦРЛ, де йому були виконані всі дитячі прививки до 1 року. 3.02.07.1991р. по 17.07.1991р. вона знаходилась в дитячій лікарні Конотопської ЦРЛ. В 1996р. паспортним відділом Конотопського MB УМВС України в Сумській області їй був виданий паспорт громадянки України.
Але тепер цей же відділ ставить під сумнів видачу цього паспорту, оскільки вона в період проголошення незалежності України та прийняття Закону України "Про громадянство" не була зареєстрована в м. Конотопі. В зв'язку з цим вона змушена звернутись до суду і просить встановити факт постійного проживання на території України в м. Конотопі станом на 13.11.1991 р.
Зацікавлена особа на розгляд справи не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, проти заявлених вимог не заперечує.
Вислухавши заявницю, свідків: ОСОБА_2. , ОСОБА_3. та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що вимоги заявниці підлягають задовільненню із слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст. 234 п.5 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. прибула до АДРЕСА_1 до своїх батьків із малолітнім сином Артемом 01.03.1991р. із Німеччини, де вона знаходилась за місцем служби свого чоловіка і звідки почали виводити військових службовців нашої армії. По вказаному адресу заявниця проживала до січня 1992р. Потім переїхала до м. Житомира за місцем служби свого чоловіка, куди останній був переведений із Німеччини, а через невеликий проміжок часу чоловік звільнився з армії і вони повернулись до м. Конотопа. Вказане підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3, довідкою дитячої поліклініки Конотопської ЦРЛ про те, що син заявниці Артем наглядався дитячою поліклінікою Конотопської ЦРЛ в період з 12.03.1991р. по 02.12.1991р. (л.с. 7).
Виходячи із викладеного та керуючись ст. ст. 234, 256-259 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 станом на 13.11.1991р. на території України в АДРЕСА_1.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення з послідуючою подачею апеляційної скарги протягом 20 днів.
Апеляційна скарга може бути подана також без попередньої подачі заяви про таке оскарження до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.