АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №22-ц/774/3719/13 Головуючий в 1-ій інстанції - Циганков В.О.
Категорія - 53 Доповідач - Демченко Е.Л.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Волошина М.П., Басуєвої Т.А.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Сімор» на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Сімор» (далі - ПП «Сімор») про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
У червні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПП «Сімор» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, мотивуючи тим, що з 18 вересня 2006 року по 31 січня 2011 року вона працювала у ПП «Сімор» оброблювачем риби в рибоконсервному цеху. 31 січня 2011 року її було звільнено з роботи на підставах, передбачених ст.38 КЗпП України.
Посилаючись на те, що відповідач в порушення ст.ст.47,116 КЗпП України під час звільнення не здійснив розрахунку по заробітній платі, просила стягнути з ПП «Сімор» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 5.000 грн. за травень, листопад та грудень 2010 року.
Вважає, що діями відповідача їй завдано морально шкоду, яку вона оцінює у 2.000 грн. і яку вона просить стягнути з відповідача.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
В апеляційній скарзі ПП «Сімор» просить рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, в частині стягнення заробітної плати за листопад 2010 року у сумі 874 грн.57 коп. та за грудень 2010 року у сумі 768 грн. 61 коп. зазначаючи, що рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 213 ЦПК України визначено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5)чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6)як розподілити між сторонами судові витрати; 7)чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8)чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду не відповідає у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що 18 вересня 2006 року за наказом №075-ок по ПП «Сімор» ОСОБА_2 була прийнята на посаду оброблювача риби (нанизка риби) з почасовою оплатою. 31 січня 2011 року за наказом №005-ок по ПП «Сімор» ОСОБА_2 було звільнено за власним бажанням, на підставі ст.38 КЗпП України (а.с.71,75).
Згідно штатного розпису по ПП «Сімор», затвердженого 30 квітня 2010 року, посадовий оклад оброблювача риби (нанизка, укладка, дозачистка, набивка риби) з 01 травня 2010 року складав 890 грн. (а.с.69).
Згідно штатного розпису по ПП «Сімор», затвердженого 01 вересня 2010 року, посадовий оклад оброблювача риби (нанизка, укладка, дозачистка, набивка риби) з 01 жовтня 2010 року складав 1.000 грн. (а.с.70).
З табелів обліку робочого часу за травень, листопад, грудень 2010 року вбачається, що ПП «Сімор» нарахувало ОСОБА_2 до виплати заробітну плату, відповідно, 448 грн.55 коп., 874 грн.57 коп., 768 грн.61 коп. (а.с.57-66,80-85).
Заробітна плата за травень 2010 року в розмірі 448 грн.55 коп. відповідачем була перерахована 05 травня 2010 року через ПАТ «ВіЕйБі Банк» на зарплатну картку ОСОБА_2 (а.с.67-68,76-79).
При звільненні ОСОБА_2, в порушення вимог ст.116 КЗпП України, відповідач не провів з останньою розрахунок по заробітній платі за листопад та грудень 2010 року в розмірі 1.643 грн.18 коп.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку щодо задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі. Проте, колегія суддів, з урахуванням матеріалів справи та встановленого в суді апеляційної інстанції, вважає за необхідне змінити рішення суду в цій частині і стягнути заборгованість по заробітній платі за листопад і грудень 2010 року в розмірі 1.642 грн.18 коп.
Посилання ОСОБА_2 на те, що вона за травень, листопад і грудень 2010 року недоотримала заробітну плату в розмірі 5.000 грн., колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Згідно до положень ст.2371 КЗпП України районний суд обґрунтовано стягнув на користь позивача моральну шкоду, оскільки порушення винними діями відповідача його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2013 року підлягає зміні в частині стягнення заробітної плати.
Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Сімор» задовольнити.
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2013 року в частині стягнення заробітної плати змінити, зменшивши розмір заборгованості по заробітній платі до 1.643 грн. 18 коп. В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: