3
Справа № 901/2211/12
Провадження № 11/779/166/13
Категорія ч. 1 ст. 126 КК України
Головуючий у І інстанції Битківський Л.М.
Суддя-доповідач Попович С.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого - судді Поповича С.С.
суддів Флісака Р.Й., Вилки С.С.
з участю : потерпілої ОСОБА_2
представника потерпілої ОСОБА_3
виправданої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2013 року, -
у с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, пенсіонерку, вдову, раніше не судиму, громадянку України
за ч. 1 ст. 126 КК України виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину.
Як підтверджують матеріали справи ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою в порядку ст. 27 КПК України 1960 року в якій просила порушити щодо ОСОБА_4 кримінальну справі за ч. 1 ст. 126 КК України, мотивуючи свою позицію тим, що обвинувачувана 07 серпня 2012 року близько 21 год. 30 хв. по АДРЕСА_1 біля свого господарства вилила їй в очі їдку речовину, чим вчинила щодо неї умисні дії, які завдали фізичного болю.
Постановою суду від 19 листопада 2012 року щодо ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за вказаною статтею.
В мотивувальній частині оскаржуваного вироку суд виклав фабулу обвинувачення, показання потерпілої, обвинуваченої, свідків і дійшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину не доведена, пославшись при цьому на п. 23 роз»ясень даних у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29 червня 1990 року № 5.
У своїй апеляції потерпіла ОСОБА_2 просила вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим складом суду з підстав неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, мотивуючи свою позицію тим, що суд, виправдовуючи обвинувачену за відсутності в її діях складу злочину, тим самим не заперечував того факту, що подія злочину справді мала місце, неправильно виклав її пояснення, при наявності суперечливих доказів, не зазначив, чому взяв до уваги одні, а інші відкинув, не допитав свідка по справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілої та її представника, які підтримали доводи апеляції, виправдану, яка просила залишити вирок суду без змін, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляцію потерпілої слід задовольнити виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Однак мотивувальна частина вироку суду по даній справі містить тільки зміст пояснень потерпілої, обвинуваченої та свідків без зазначення мотивів, з яких суд відкинув докази обвинувачення, без будь якого аналізу та оцінки досліджених доказів.
Зокрема, не дано жодної оцінки показанням потерпілої, котра, як вбачається з протоколу судового засідання, пояснила, що 07 серпня 2012 року близько 21 год. 30 хв., коли вона проходила повз господарство виправданої з-за паркана ОСОБА_4 вилила їй в очі їдку речовину, після чого почали пекти і боліти очі, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 які підтвердили, що потерпіла до них зверталася за медичною допомогою та з приводу неправомірних дій виправданої, і при цьому говорила, що вказані неправомірні дії щодо неї вчинила, і при яких саме обставинах, саме виправдана.
Мають місце протиріччя між мотивувальною та резолютивною частинами вироку, зокрема, як зазначено вище, в мотивувальній частині суд вважав, що винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого злочину не доведена, проте в резолютивній підсудну виправдано за відсутності в її діях складу злочину.
А тому колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду слід скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд, в ході якого суду слід врахувати викладене вище, повно і всебічно дослідити всі обставини справи, доводи обвинувачення, пред`явленого виправданій, дати їм належну правову оцінку і з врахуванням зазначеного та інших вимог чинного законодавства, постановити законне та вмотивоване судове рішення в залежності від встановлених обставин.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 374 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2013 року стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 126 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим складом суду.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І :
_______________ ________________ _______________
С.С. Попович Р.Й. Флісак С.С. Вилка