Справа № 0417/15304/2012

0417/15304/2012

2 /0417/8803/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 грудня 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Кривич О.А.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Боровик Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №21 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до КЖЕП №21 на предмет відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5687,00 грн., завданої залиттям 18 квітня 2012 року її квартири АДРЕСА_1 через прорив каналізаційних труб з вини відповідача, який не забезпечив проведення належного поточного ремонту водопроводу та каналізаційних труб внутрішньобудинкової системи, внаслідок чого вона понесла витрати на ремонт за роботу сантехників в сумі 2000,00 грн. та за матеріали в сумі 3687,00 грн.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні з наведених у позові підстав.

Представник відповідача Боровик Л.О. в судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі, заперечуючи тим, що позивач 18 квітня 2012 року до КЖЕП №21 з приводу пориву каналізаційних труб та аварійної ситуації до диспетчерської служби КЖЕП не зверталася, у зв'язку з чим відповідач взагалі не був обізнаний про факт залиття, а посилання позивача на те, що КЖЕП провів ремонтні роботи за її кошти не відповідають дійсності, оскільки відповідно до наявних у відповідача наказів та заяв сантехніки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які виконали в квартирі позивача заміну труб, 18 та 19 квітня 2012 року не працювали і позивач їх викликала як приватних осіб. Однак навіть при виході сантехників до квартири позивача остання не забезпечила доступу до каналізаційної труби, де відбувалося безнапірне протікання холодної води, оскільки ці труби були закладені у стіну, облицьовану кахлем і позивач його відмовилась демонтувати. Крім того, жодних заяв з приводу залиття квартир інших мешканців поверхом нижче або вище взагалі не надходило, як і не надходило таких заяв від самої позивача, а складений акт не відповідає вимогам чинного законодавства для документів, що фіксують такі випадки та їх наслідки.

Представник відповідача Зіновкіна О.В. в судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі, заперечуючи тим, що позивач не зверталася до КЖЕП №21 жодного разу з приводу якихось несправностей або протікань каналізаційних труб ні в день залиття 18 квітня 2012 року, ні раніше, а також комісію КЖЕП для фіксування події залиття, встановлення причин та наслідків не викликала та такий акт у належній формі не складався.

Свідок ОСОБА_6, допитана судом під присягою, в судовому засіданні показала, що мешкає в квартирі АДРЕСА_2 і є сусідкою позивача поверхом нижче та у квітні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до неї з приводу узгодження заміни каналізаційної труби у зв'язку з тим, що вона повідомляла позивача про постійне змокріння та підтікання стелі у туалетній кімнаті її квартири, а також неприємний запах через це. Разом з тим, свідок показала, що жодного разу не зверталася до КЖЕП №21 з приводу залиття її квартири з квартири позивача чи необхідності проведення ремонту каналізаційних труб і в день події 18 квітня 2012 року в квартирі позивача не була, а акт вона підписувала після усунення протікання.

Свідок ОСОБА_7, допитана судом під присягою, в судовому засіданні показала, що мешкає в квартирі АДРЕСА_3 і є сусідкою позивача з 4 поверху. Їй відомо було, що у позивача, сусідки з 7 поверху, у квітні 2012 року стався прорив каналізаційної труби, у зв'язку з чим було відключення води, проводився ремонт, проте у день залиття особисто вона до квартири позивача не піднімалася, наслідки залиття не бачила, а після ліквідації протікання вони з сусідами склали акт в квартирі позивача. Також, свідок показала, що жодного разу до КЖЕП №21 з приводу залиття або поламок в системі каналізації чи водопостачання не зверталася.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, перевіривши доводи позовної заяви в межах заявлених вимог, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Встановлено судом, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28 березня 1995 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 53).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника за наявності в них відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо - згідно з істотними умовами договору.

Згідно з вимогами п.п. 3, 7, 8 ч.3 ст. 20 цього Закону споживач зобов'язаний: забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу; допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

В судовому засіданні встановлено, що 18 квітня 2012 року у квартирі позивача сталося залиття та виходом сантехників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було виявлено безнапірне протікання каналізаційної труби у перекритті між поверхами кв. 28 та квартири поверхом вище, що вбачається з письмових пояснень сантехників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.39, 40), наданих начальнику КЖЕП №21 за фактом події у квартирі АДРЕСА_1. В ході обстеження було виявлено, що протікання відбувається між перекриттям в каналізаційній трубі, проте ця труба у позивача в квартирі закладена в стіні та облицьована кахлем, що перешкоджало проводити ремонтні роботи та накладенню хомуту за для запобігання подальшого протікання.

Вказані обставини визнані позивачем у судовому засіданні.

Разом з тим, позивач до диспетчерської служби з приводу пориву каналізаційної труби у її квартирі не зверталась, у журналі реєстрації викликів за 18 квітня 2012 року відсутня заявка ОСОБА_1 про залиття, як і не були зафіксовані заяви позивача на виклик слюсарів-сантехників для проведення ремонту 18-19 квітня 2012 року, що підтверджується відповідними журналами за вимогами п.2.3.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76 (а.с.20-24).

Між тим, в судовому засіданні з'ясовано, що сантехнік КЖЕП №21 ОСОБА_3 19 та 20 квітня 2012 року не працював, оскільки брав вихідні дні за відпрацьовані святкові дні, що підтверджується заявами ОСОБА_3 від 17 квітня 2012 року та від 18 квітня 2012 року, книгою обліку відгулів, ІТР, службовців і робітників КЖЕП №21 та табелем обліку робочого часу за квітень 2012 року, що долучені до матеріалів справи в копії (а.с. 30, 31, 33, 36, 38). Сантехнік ОСОБА_4 відповідно до табелю обліку робочого часу (а.с. 38) з 17 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року знаходився у щорічній відпустці.

Крім того, відповідно до вимог п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт відповідно до затвердженої цими Правилами форми, комісією у складі інженера виконавця послуг - голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету.

Разом з тим, позивач не викликала комісію КЖЕП №21 для фіксування факту залиття, встановлення його причин та наслідків, а складений позивачем та сусідами по під'їзду акт суд не може прийняти до уваги як належний та допустимий доказ події залиття, його причин та наслідків, оскільки останній складений з порушенням встановленого порядку та не повноважним складом осіб.

Одночасно судом встановлено, що 19 квітня 2012 року за домовленістю із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які за фахом є сантехніками, позивач надала кошти для закупівлі сантехнічного обладнання для заміни системи каналізаційної труби в її квартирі, що було останніми виконано за окрему обумовлену між сторонами плату 19 квітня 2012 року.

Таким чином, суд, дослідивши в судовому засіданні безпосередньо докази, приходить до висновку, що відповідач довід перед судом відсутність вини у заподіяній позивачу шкоді внаслідок залиття, а надані позивачем письмові докази сукупно з показаннями свідків, які не змогли достовірно підтвердити факт події, його наслідки, оскільки не були присутніми при залитті в квартирі позивача і про вказані обставини їм відомо зі слів позивача, не доводять перед судом вину відповідача у заподіяній шкоди, причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та шкодою, а також розмір шкоди. Натомість відповідачем достовірно доведені обставини за яких, саме з вини позивача, яка не повідомила належним чином відповідача про подію залиття та не забезпечила доступ до інженерно-технічного обладнання (труби), вчасно не відбулося відвернення та запобігання подальшому залиттю.

За наведених обставин у судовому засіданні не знайшли підтвердження доказами, що має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог.

За правилами ст. 88 ЦПК України судові витрати у разі відмови у позові у повному обсязі відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-64, 209, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні її позову до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №21 про відшкодування шкоди відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О.В. Колесніченко