Справа № 0417/11148/2012

№ 0417/11148/2012

2 /0417/6285/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 грудня 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Кривич О.А.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Литвінової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до ПАТ «Акцент-Банк», посилаючись на те, що до 01 червня 2012 року працював на посаді спеціаліста по роботі з кредитними картами ПАТ «Акцент-Банк» та заробітна плата нараховувалась на картковий рахунок, проте при отриманні розрахункових листків за період з січня 2012 року по червень 2012 року він дізнався про стягнення з нього коштів в сумі 2611,81 грн. за проведені службові телефонні розмови з телефону Peoplenet №+НОМЕР_1, придбання якого за власний кошт (вартістю 300,00 грн.) та використання якого було обов'язковим для персоналу банку у зв'язку з використанням робочої програми банку «Промінь», і вартість службових розмов за яким банком щомісячно відшкодовувалась, однак без його відома у 2012 році з його заробітної плати стали вираховувати оплату за січень - 225,13 грн., лютий - 164,08 грн., березень 935,32 грн., квітень 788,45 грн., травень 498,83 грн. Також з виписки по особовому рахунку йому стало відомо, що з його картки були стягнуті кошти в сумі 311,71 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 липня 2008 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, як з поручителя за цим договором, що насправді ним ніколи не укладався і рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 квітня 2012 року такий договір був визнаний недійсним, однак банк так і не відшкодував йому ці кошти. Такими неправомірними діями позивачу було завдано моральної шкоди, оскільки він позбавлений був можливості розпоряджатися своїми коштами, забезпечувати тяжкохворих батька та сестру ліками, змушений був переживати нервовий стрес, тому позивач, згідно уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на свою користь неправомірно стягнуті кошти в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору від 28 липня 2008 року в сумі 311,71 грн., кошти, неправомірно стягнуті з нього в рахунок оплати за службові телефонні розмови в сумі 2611,81 грн., витрати, понесені ним на придбання телефону Peoplenet №+НОМЕР_1 в сумі 300,00 грн. та моральну шкоду розмірі 5000,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 5848,80 грн., витрати, пов'язані з якою до суду в сумі 939,41 грн. та сплачений ним судовий збір.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 2611,81 грн., неправомірно стягнутих з карткового рахунку 08 грудня 2011 року за проведені телефонні дзвінки, моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. та судових витрат, включаючи судовий збір, витрати, на правову допомогу в сумі 5848,80 грн. та витрати, пов'язані з явкою до суду в розмірі 939,41 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року залишено без розгляду позов в частині вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 311,71 грн., стягнутих з карткового рахунку 08 грудня 2011 року в рахунок погашення виплати за кредитним договором коштів в сумі 300,00 грн. за придбаний телефонний апарат Peoplenet.

Представник відповідача ПАТ «Акцент-Банк» позов не визнала у повному обсязі, заперечуючи тим, що наказом №СП-2011-745 від 25 липня 2011 року була введена ІР-телефонія і відмінено компенсацію за розмови з використанням корпоративного мобільного телефону Peoplenet та у зв'язку з приєднанням позивача до договору про надання банківських послуг в А-Банку (відкриття карткового рахунку) за умовами якого передбачено договірне списання, відповідач мав право на стягнення з карткового рахунку на який зараховується і заробітна плата, суми оплати за телефонні розмови в розмірі 2611,81 грн., а тому і підстав для стягнення моральної шкоди немає.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, приходить до наступного.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що 01 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений трудовий договір №618, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.122-125) та позивач наказом ПАТ «Акцент-Банк» №7.АВ-КП-2010/1-618 був прийнятий на посаду менеджера (спеціаліста по роботі з кредитними картами) у відділення «Центр обслуговування клієнтів №93 в м. Чернігів» Головного офісу. Наказом №7.АВ-УВ-2012-3807-п від 31 травня 2012 року був звільнений на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін, що підтверджується трудовою книжкою в копії (а.с.137).

Згідно з умовами трудового договору робітник зобов'язаний додержуватись «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Банку» (п.2.2.), знати та виконувати вимоги діючого законодавства, а також внутрішніх нормативних документів Банку (п.2.7.), додержуватись, затвердженого Банком порядку табелювання через ПК «Промінь» (п.2.9.), виконувати вимоги наказів, інструкцій, положень і інших внутрішніх документів Банку, в тому числі ПК «Промінь» (п.2.11).

Відповідно до вимог ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Також в контракті можуть встановлюватись угодою сторін строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового.

Таким чином умови, укладеного позивачем з відповідачем трудового договору є обов'язковими для виконання, включаючи ті, які встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до договору від 12 листопада 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 (робітник) та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (банк), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.48), банк зобов'язався надати робітнику право користування в службових цілях телефонним номером мобільного зв'язку стандарт 3G CDMA і якщо вартість одержаних послуг (з урахуванням абонентської плати) перевищить суму, встановленого ліміту, робітник зобов'язується компенсувати банку понесені затрати (п.1.1, 1.2 договору) та за умовами п.4.1 робітник доручає, а банк має право не раніше 25 числа наступного місяця за місяцем одержання послуг, списувати суми, належні до сплати, з карткового рахунку робітника, на який здійснюється виплата.

За умовами угоди №ДНПП.160307 від 16 березня 2007 року, укладеної між ЗАТ «Телесистеми України» та ЗАТ КБ «ПриватБанк» оператор зобов'язався надавати банку послуги мобільного зв'язку в межах України відповідно до тарифів, встановлених оператором на момент надання послуг (п.1.1., 1.2 угоди).

Відповідно до цього договору були встановлені тарифи на послуги зв'язку «мобільний» Peoplenet ПриватБанк, копія яких залучена до матеріалів справи (а.с.164) в залежності від обраного тарифного пакету, абонентської плати та трафіку.

Однією з основних засад цивільного законодавства є свобода договору, а сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами та відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, вибрати на власний розсуд контрагента, про що говорить ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України.

За змістом ст. 526, 527, 530, 532, 533 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами, у строк, у встановленому місці та відповідній валюті.

В день укладення трудового договору, тобто 01 листопада 2010 року, між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю суттю є публічним договором і складається з Анкети-заяви, Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с.130-135), за умовами якого, що є обов'язковими для сторін згідно ст. 629 ЦК України, відповідач зобов'язався надати позивачу платіжну карту з відкриттям позивачу картрахунку для здійснення банківських операцій. Згідно з п.4.6 Правил клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту в межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором у разі настання строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у випадку настання строків платежів за іншими договорами клієнта в розмірах, визначених цими договорами (договірне списання) в межах платіжного ліміту картрахунку.

Спільним наказом №СП-2011-6879293 від 30 листопада 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Акцент-Банк» «Про актуалізацію планів переходу на систему ІР-телефонії» були затверджені плани з переходу зі стаціонарної на SIP-телефонію в ПК «Промінь» (а.с.14, 88-54). Зазначеним наказом встановлений обов'язок кожного співробітника банку одержати номер корпоративної ІР-телефонії, усі телефонні комунікації з клієнтом здійснювати через корпоративну систему ІР-телефонії з використанням вбудованого в ПК «Промінь» SIP клієнта та відмінені усі компенсації за розмови з використанням корпоративного мобільного телефону для співробітників ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Акцент-Банк» (п.5 наказу) (а.с.88-106).

З даним наказом усі працівники були ознайомлені в електронному вигляді через робочу програму «ПриватДок» (п.11 наказу).

Звіт з детальними показниками нарахованої оплати, зокрема, абонентською платою, трафіком, нарахуваннями оплати та розміром суми до сплати, передбачений був програмою користування «ПриватДок», що використовувалась в роботі і за допомогою якої відповідно до встановлених банком правил документообігу доводились до відома співробітників такі документи (а.с.157-162). За таких обставин посилання позивача на неповідомлення відповідачем умов оплати телефонних розмов та їх тарифи суд до уваги прийняти не може.

Таким чином, враховуючи припинення за наведеним вище наказом роботодавця компенсації вартості телефонних розмов за рахунок банку з 01 лютого 2012 року, та наявної у договорі картрахунку умови про договірне списання, відповідач правомірно відповідно до встановлених тарифів та тривалості і кількості телефонних розмов позивача, виходячи з наданого суду розрахунку (а.с. 107-119), списував з картрахунку позивача оплату за службові телефонні розмови: 26.01.2012 - 225,13 грн., 25.02.2012 - 164,08 грн., 28.03.2012 - 935,32 грн., 24.04.2012 - 788,45 грн., 25.05.2012 - 498,83 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку (а.с. 107-119), а відтак, в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Доводи позивача про неповідомлення його стосовно проведеного стягнення при звільненні суд прийняти до уваги не може, оскільки з розрахункового листа за червень 2012 року вбачається, що позивача при звільненні повідомили про розмір та підставу утримання коштів в сумі 2611,81 грн. (а.с.156)

Розв'язуючи вимогу позивача про відшкодування матеріально та моральної шкоди, суд виходить з того, що підставою для відшкодування шкоди є наявність встановлених складових таких правовідносин, зокрема, наявність шкоди, завданої особі діями (бездіяльністю) відповідача, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок між завданою шкодою та протиправною поведінкою, вина заподіювачів забезпеченням позову збитків. Таким чином, з огляду на те, що в судовому засіданні не встановлено порушення прав позивача діями відповідача, а останній діяв в межах, встановлених чинним законодавством, підстави для задоволення вимог про відшкодування шкоди як матеріальної так і моральної відсутні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним вимогам, тому, виходячи з того, що у позовних вимогах відмовлено у повному обсязі, судові витрати, до складу яких за ст. 79 ЦПК України належать витрати на правову допомогу, витрати пов'язані із явкою до суд та судовий збір, покладаються на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-64, 209, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні його позову до публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Колесніченко