Справа №1-347/2007 року
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
21 листопада 2007 року
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Білоуса М. В.
при секретарі Рубашньовій Я.С.
за участю прокурора Бездідька В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилук справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, гр. України, освіта середня, непрацюючої, розлученої, раніше не судимої; за ст. 356 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
29 липня 2007 року , о 19 годині, ОСОБА_1 самовільно розпорядилася автомобілем марки "NISA 522" д.н.з. НОМЕР_1, належного ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу, що знаходився на подвір'ї колишнього подружжя ОСОБА_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, тим самим заподіяла значну шкоду інтересам власника.
Будучи допитаною в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 винною себе в пред'явленому обвинуваченні повністю не визнала, при цьому пояснила, що вона знаходилася в шлюбі з братом потерпілого - ОСОБА_4, з яким виник спір про поділ майна, в тому числі і на вказаний автомобіль. Зазначений транспортний засіб знаходився на їхньому подвір'ї та не використовувався за призначенням через його непридатність. Вона неодноразово попереджувала колишнього чоловіка, щоб він забрав цей автомобіль, якій їй заважав на подвір'ї, однак він належним чином не відреагував, що спонукало її віддати автомобіль на металобрухт. Про те, що вказаний автомобіль належить його брату, вона не знала і не могла знати, вважаючи такий спірним майном між нею та колишнім чоловіком.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що згаданий автомобіль є його власністю згідно договору купівлі-продажу між ним та його рідним братом ОСОБА_4 В, який і повідомив йому про зникнення автомобіля. Вважає, що підсудна викрала належний йому автомобіль, але до неї будь-яких претензій він не має, вважаючи, що брат повинен відшкодувати завдані йому збитки.
Заслухавши пояснення допитаних осіб та дослідивши матеріали справи в судовому засіданні, суд вважає доведеною винуватість підсудної в самоправному розпорядженні майном, належність якого оспорюється іншою особою. І таке фактично вбачається з пояснень самої підсудної, що у неї з колишнім чоловіком неодноразово відбувалися сварки з приводу того, що вказаний автомобіль довго тривало знаходився на її подвір"ї, чим заважав їй. Враховуючи, що підсудна, на той час усвідомлювала, що вказаний автомобіль, на її думку, належить їй та колишньому чоловіку і незалежно від цього, всупереч вимогам законодавства, розпорядилася ним на свій розсуд, тим самим допустила самоправство.
Колишній чоловік підсудної ОСОБА_4 в судовому засіданні стверджує, що вказаний автомобіль він придбав після розлучення з нею та за свої попередні грошові борги, розрахувався з рідним братом, залишивши тимчасово автомобіль на подвір'ї будинку, де мешкає підсудна ОСОБА_1
Підсудна ОСОБА_1 всупереч установленому законом порядку , вчинила дії, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, (в даному випадку потерпілим
2
по справі), наслідком яких заподіяна значна шкода його інтересам, тобто самоправство, відповідальність за яке передбачена ст. 356 КК України.
Виходячи з обставин справи, суд знаходить, що від самоправних дій підсудної спричинена значна шкода, яка перевищує в 100 разів неоподаткованих мінімумів громадян, тобто більше ніж 1700 грн.
Разом з тим, по даній справі неможливо прийняти за достовірні висновки автотоварознавчої експертизи, які ґрунтуються на суперечливих показах і тим самим, експерт оцінюючи такі, вийшов за межі своїх повноважень.
Зважаючи при цьому, що показання свідків, у сукупності з іншими обставинами, є поняттям оціночним, що у відповідності з вимогами КПК є прерогативою суду. У зв'язку з чим, суд не вправі погодитися з експертною оцінкою вказаних транспортних засобів за її не достовірністю.
В матеріалах справи відсутні дані про фактичну вартість автомобіля на момент заволодіння ним. Потерпілий же не надав доказів щодо вартості такого на момент купівлі-продажу.
Таким чином, позов у даній справі неможливо вирішити належним чином, у зв'язку з чим, такий слід залишити без розгляду.
Обираючі підсудній ОСОБА_1 покарання, суд враховує дані про особу винної, обставини при яких було скоєно даний злочин та такі, що пом'якшують її відповідальність.
ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, вчинений нею злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, що слід визнати обставинами, які пом'якшують її відповідальність. Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною за ч.1 ст. 356 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу 510 (п'ятсот десять) грн.
Запобіжний захід ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити попереднім - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 за проведення судової автотоварознавчої експертизи 313 (триста тринадцять) грн. на користь держави.
Речові докази по справі: два державні номерні знаки від автомобіля "NYSA 522", які знаходяться в камері зберігання речових доказів Прилуцького МРВ УМВС, передати їх власнику - ОСОБА_2 у його законне володіння, користування та розпорядження.
Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у кримінальній справі - залишити без розгляду.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.