У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 7 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 30 травня 2006 року.

Вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 1 вересня 2005 року,

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого:

28.07.1995 року за ч.2 ст. 144, ст.191 КК України на 2 роки позбавлення волі;

засуджено за ч.3 ст.142 КК України (в ред. 1960 р.), на 6 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути із ОСОБА_4 на користь потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди, 6435 грн.

Постановлено стягнути із ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди, на користь потерпілих: ОСОБА_1 у сумі 8 000 грн., ОСОБА_6 у сумі 1700 грн., ОСОБА_3 у сумі 1 600 грн., ОСОБА_5 у сумі грн.1 400 грн.

Постановлено стягнути із ОСОБА_4 на користь потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 600 грн. за надання юридичної допомоги.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 30 травня 2006 року вказаний вирок щодо засудженого ОСОБА_4 скасовано, звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності а провадження по справі закрито.

ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 12 травня 1994 року о 22 год. 30 хв., за попередньою змовою із ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9,  проникли у будинок АДРЕСА_1, де застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, вчинили розбійний напад, спричинивши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження, ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент їх спричинення, відкрито заволоділи їх майном на загальну суму 30 355 грн.

У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 посилаються на неправильне застосування судом апеляційної інстанції кримінального закону а саме, безпідставне звільнення засудженого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та незаконне скасування вироку в частині задоволення цивільного позову. Просять ухвалу апеляційного суду скасувати, а вирок районного суду залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга потерпілих задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалою апеляційної інстанції ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, і такий висновок суду є вірним, відповідає вимогам ст.49 КК України та роз'ясненням, що містяться у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”.

Доводи касаційної скарги потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з приводу незаконності ухвали апеляційного суду, якою вирок в частині задоволення цивільного позову скасовано, є безпідставними, оскільки, рішення суду у частині відшкодування моральної шкоди відповідає вимогам Цивільного кодексу та роз'ясненням, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року, “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, з наступними змінами.

У відповідності із п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31 березня 1989 року, “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна”, у разі закриття справи з передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Перевіривши інші доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційним судом не було допущено таких порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе судове рішення.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

судді:

Верещак В.М.               Лавренюк М.Ю.                  Заголдний В.В.