У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  7 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Бориспільського міськрайонного суду  Київської області від 3 грудня 2004 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимого,

засуджено:

за ч. 3 ст. 152 КК України на 8 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 153 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено 8  років позбавлення волі.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

раніше не судимого,

засуджено:

за ч. 3 ст. 152 КК України на 9 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 153 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 остаточно призначено 9 років позбавлення волі.

Судом вирішено питання щодо відшкодування засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди потерпілій ОСОБА_3.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 квітня 2005 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони, перебуваючи в нетверезому стані, в ніч на 15.04.2004 року, знаходячись в АДРЕСА_1в м. Борисполі, із застосуванням фізичного насильства згалтували ОСОБА_3 та задовольнили з нею статеву пристрасть неприродним способом.

У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушують питання про перегляд судових рішень, зазначаючи при цьому, що вони злочини щодо птерпілої не скоювали. Стверджують, що справа сфальсифікована. Посилаються на однобічність та неповноту у дослідженні обставин справи.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинених злочинах грунтуються на зібраних та ретельно перевірених у судовому засіданні доказах.

З показань потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, застосовуючи фізічне насильство, згватували її та задовольнили статеву пристрасть неприродним способом.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що коли вони поверталися додому, то почули дзвін розбитого вікна та сильний жіночий крик. Потім вони побачили  біля вікна балкону квартири ОСОБА_2  жінку, яка побачивши їх стала кликати на допомогу та кричала, що її б'ють та гвалтують. Після цього вони викликали міліцію. Коли приїхали працівники міліції і їм були відкриті двері, вони побачили ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка перебувала в стресовому стані і розповіла  про те, що її згвалтували та побили.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які під час чергування були викликані на місце скоєння злочину, показали, що прибули в квартиру ОСОБА_2, де ОСОБА_3 розповіла про обставини свого згвалтування ОСОБА_1м та ОСОБА_2им.

Згідно з висновками судово-медичної експертизи потерпілій ОСОБА_3 були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчими органами й судом досліджені всі обставини, які могли б мати значення для справи, тому посилання у скаргах на однобічність і неповноту досудового й судового слідства у справі необгрунтовані.

         Дії засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України кваліфіковано правильно.

         Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         у задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.

Судді:

         В.Г. Жук                                М.А. Мороз                               А.І. Редька