Судове рішення #291910
У Х В А Л А

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого

                     Жука В.Г.,

суддів

             Мороза М.А. і Редьки А.І.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  7 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Малинівського районного суду  м. Одеси від 20 травня 2004 року, яким

 

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше неодноразово судимого,

останній раз 22.06.2000 року Іллічівським

районним судом м. Одеси за ч.2 ст.140 КК

України на 1 рік позбавлення волі,

 

 

засуджено:

за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 186 КК України на 7 років позбавлення волі.

 

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено 7 років позбавлення волі.

 

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2005 року вирок залишено без зміни.

 

 

 

 

ОСОБА_1визнано винним у тому, що він 5.02.2002 року за попередньою змовою з невстановленою слідством особою проникли в АДРЕСА_1 та викрали майно потерпілої ОСОБА_2 на суму 18570 грн.. В процесі заволодіння майном потерпілої ОСОБА_1 та інша особа були помічені ОСОБА_3 і, розуміючи, що таємне викрадення майна переросло у відкрите, з викраденим майном зникли з місця скоєння злочину.

 

25.02.2002 року ОСОБА_1 проник в АДРЕСА_2 та викрав майно ОСОБА_4 на суму 5045 грн..

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про  скасування судових рішень в частині його засудження за ч. 4 ст. 186 КК України. Зазначає, що даний злочин він не вчиняв.  На його думку, висновки суду щодо його винності у вчиненому злочині не відповідають фактичним обставинам справи.

 

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

 

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених у судовому засіданні доказах. Доводи ж у касаційній скарзі  про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи безпідставні.

 

Так, із показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що він бачив, як з будинку потерпілої виходили двоє чоловіків, у руках яких були сумки з речами та поліетиленовий пакет, він хотів їх затримати, та вони встигли втекти.

 

Потерпіла ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_5 показали, що з будинку ОСОБА_2 били викрадені  речі ОСОБА_2 та ювелірні вироби.

 

З висновку дактилоскопічної експертизи вбачається, що вилучений з квартири потерпілої ОСОБА_2 слід пальця належить засудженому ОСОБА_1у.

 

Крім того, на досудовому слідстві ОСОБА_1 показував, що викрав майно з АДРЕСА_1 в м. Одесі.

        

         Дії засудженого ОСОБА_1за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України кваліфіковано правильно.

 

         Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

 

 

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

 

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а :

 

         у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1  відмовити.

 

Судді:

 

         В.Г. Жук                               М.А. Мороз                             А.І. Редька

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація