У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  7 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Дзержинського міського суду  Донецької області від 15 лютого 2005 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше  судимого 2.12.1999 року

Ленінським районним судом м. Одеси

                                        за ч.2 ст.141, ч.2 ст.140 КК України

на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено і ОСОБА_2, вирок щодо якого в касаційному порядку не оскаржено.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26 липня 2005 року вирок змінено, виключено з мотивувальної частини вироку вказівку про обтяжуючу обставину щодо ОСОБА_1 “повторність”

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 8.05.2004 року за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи в нетверезому стані, прийшли до АДРЕСА_1 і ОСОБА_1 проник  на подвір'я, а ОСОБА_2 залишився біля двору спостерігати за наколишньою обстановкою. ОСОБА_1 тим часом з подвір'я викрав три лопати без держаків на суму 30 грн. і передав їх ОСОБА_2у, потім став викрадати металеві труби. Проте в цей час його помітила потерпіла ОСОБА_3, яка стала на нього кричати, але ОСОБА_1 на це не реагував і продовжив свої злочинні дії по відкритому викраденню майна потерпілої. ОСОБА_3 повідомила своїй доньці ОСОБА_4 про те, що у неї з подвір'я викрадають майно, і остання вийшла на вулицю та відібрала лопати у ОСОБА_2а, а потім стала переслідувати ОСОБА_1, доки той не кинув викрадені  труби.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну судових рішень у зв'язку з неправильною, на його думку, кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 186 КК України. Вважає, що його дії слід кваліфікувати за ст. 185 КК України.  Посилається на однобічність та неповноту у дослідженні обставин справи. На його думку, висновки суду щодо його винності у вчиненому злочині не відповідають фактичним обставинам справи.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених у судовому засіданні доказах. Доводи ж у касаційній скарзі  про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи безпідставні.

Посилання засудженого на неправильну кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 186 КК України безпідставні і спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відкрито викрав майно ОСОБА_3, що потерпіла стукала у вікно ОСОБА_1у, коли побачила як той викрадає металеві труби, а засуджений бачачи це, ніяк не реагував та продовжував свої злочинні дії.

Крім того, на досудовому слідстві засуджений ОСОБА_1 пояснював, що коли він виходив з двору потерпілої з викраденими металевими трубами, його побачила жінка, яка сказала, щоб він кинув труби.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчими органами й судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи, тому посилання у скарзі на однобічність і неповноту досудового й судового слідства у справі необгрунтовані.

         Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковано правильно.

         Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1  відмовити.

Судді:

         В.Г. Жук                               М.А. Мороз                            А.І. Редька