У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  30 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Тернопільського міськрайонного суду  Тернопільської області від 15 лютого 2005 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше  судимого 18.09.2003 року

Тернопільським міським судом

за ч.3  ст.15 і ч.2 ст.186, ч.2 ст.186,

ст.304 КК України на 5 років позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і ОСОБА_1 остаточно призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 11 травня 2005 року вирок  змінено. Його дії перекваліфіковано з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України та призначено 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і ОСОБА_1  остаточно призначено 6 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 22.12.2003 року, за попередньою змовою з невстановленою особою, перебуваючи в нетверезому стані, в парку Слави м. Тернополя із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого в момент заподіяння заволодів майном Заставного на суму 129 грн..

У касаційних скаргах:

засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перегляд судових рішень, зазначаючи при цьому, що злочин він не вчиняв. Посилається на безпідставність його засудження. Посидається на застосування до нього на досудовому слідстві недозволених методів ведення слідства;

захисник ОСОБА_2 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. На його думку, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на однобічність та неповноту у дослідженні обставин справи.  Зазначає, що ОСОБА_1 злочин не вчиняв. Стверджує, що на досудовому слідстві були порушені права ОСОБА_1 на захист. Посилається на застосування до засудженого фізичного та психологічного насильства.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених у судовому засіданні доказах. Доводи ж у касаційній скарзі захисника  про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи безпідставні.

Як вбачається з показань з показань потерпілого Заставного, двоє незнайомців побили його в парку та заволоділи його майном:  двома куртками, сумкою з речами, годинником. У відділенні міліції він побачив хлопця, який був вдягнений у його куртку та перед цим хлопцем на столі знаходились ще одна його куртка.

Під час відтворення обстановки та обставин події потерпілий вказав на парк і місце в парку де на нього напали двоє осіб, які побили його та забрали речі, що підтверджується даними відповідного протоколу.

Крім того, з показань потерпілого Заставного вбачається, що ОСОБА_1 просив його забрати заяву із міліції про скоєння злочину та відшкодувати заподіяну шкоду.

Згідно з висновками судово-медичної експертизи потерпілому Заставному  були заподіяні легкі тілесні ушкодження.

З показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 при його затриманні намагався втекти, просився, щоб його відпустили. У відділенні міліції потерпілий впізнав свою куртку, яка була одягнена на ОСОБА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчими органами й судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи, тому посилання у скаргах на однобічність і неповноту досудового й судового слідства у справі необгрунтовані.

         Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковано правильно.

         Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

Посилання у скаргах на застосування до засудженого  фізичного та психологічного насильства та внаслідок цього написання явки з повинною, а також на порушення прав ОСОБА_1 на захист безпідставні, оскільки дані обставини перевірялися судом і свого підтвердження не знайшли.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень не знайдено.

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2  відмовити.

Судді:

         В.Г. Жук                          К.Т. Кравченко                         М.А. Мороз