РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р. Справа № 4/18-Б

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Саврій В.А. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від апелянта - не з'явився

від кредиторів - не з'явились

від боржника - Ляшенко Р.В. ( довіреність № б/н від 04.01.13 р.)

арбітражний керуючий - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу кредитора ПАТ КБ "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.02.13 р. у справі № 4/18-Б

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" (с. Пищів Новоград-Волинського району)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.02.2013 року у справі № 4/18-Б (суддя Омельян О.С.) визнано вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до боржника на суму 3 825 382,06 грн. основного боргу - до першої черги як забезпечені заставою, 85,00 грн. витрат зі сплати державного мита та 40,00 грн. витрат за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора - до першої черги. Відмовлено у визнанні вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до боржника у сумі 3210363,98 грн. основного боргу та 106691,79грн. пені. Зобов'язано розпорядника майна боржника Паламарчукf О.А. включити до реєстру вимог кредиторів визнані судом вимоги згідно визначеної судом черговості, окремо внести до реєстру вимоги, забезпечені заставою майна боржника, та відомості про майно боржника, яке є предметом застави.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, кредитор ПАТ КБ "Приватбанк" подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати в частині відмови внесення до реєстру вимог кредиторів до першої черги суми у розмірі - 3 210 363, 98 грн. основного боргу; 106 691, 79 грн. пені та прийняти нове, яким грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" включити до реєстру вимог кредиторів суму у розмірі - 3 210 363,98 грн. основного боргу; 106 691, 79 грн. пені, як таких, що забезпечені заставою майна боржника. Зокрема вказує, що ПАТ КБ "Приватбанк" - кредитор, вимоги якого забезпечені заставою. В силу п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для внесення розпорядником майна вимог кредиторів забезпечені заставою, до реєстру вимог кредиторів, є : надходження заяви такого кредитора, наявність у даних обліку боржника відомостей про те, що майно боржника є предметом застави. Пункт 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не поширюється на дані правовідносини. Таким чином, кредиторські вимоги, забезпечені заставою майна боржника, підлягають внесенню до реєстру вимог кредорів першої черги, не залежить від настання строку виникнення права звернення на предмет застави, і є реалізацією права заставодержателя на задоволення своїх вимог з грошового зобов'язання.

Боржник у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує, мотивуючи тим, що майно ТОВ "Корецький аграрій" не було предметом застави, оскільки не передавалось в заставу. Також зазначає, що договір застави, на який посилається апелянт - є договором застави майнових прав, а не договором застави індивідуально визначеного майна.

Розпорядник майна ТОВ "Корецький аграрій" у своєму відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта також заперечує, мотивуючи тим, що договір застави майнових прав не може бути договором застави майна, а тому у визнанні таких кредиторських вимог правомірно відмовлено.

Інші сторони у справі письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку представників в судове засідання не забезпечили.

Всі учасники провадження у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресатам.

Від представника апелянта надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання через іншу судову справу, що призначена на 09.04.2013 р. в іншому суді.

Зазначену заяву колегією суддів відхилено з огляду на наступне. Судовою колегією враховується, що відсутність апелянта відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Окрім цього, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази для розгляду скарги не витребовувались. Разом з цим суд обмежений у строках розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, який відповідно до ст. 102 ГПК України становить п'ятнадцять днів.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2013 р., у справі № 4/18-Б у зв'язку із задоволенням заяви про самовідвід судді Огородніка К.М., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., судді Саврій В.А., Коломис В.В.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.02.13 р. у справі № 4/18-Б залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2006 р. між банком та боржником було укладено кредитний договір №КА-120Е, відповідно до якого банк взяв на себе зобов'язання надати позичальнику - ТОВ "Корецький аграрій" кредит у сумі 357600,08 євро на придбання нового бурякозбирального комбайна фірми ХОЛМЕР мод. "ТЕРРА ДОС" 2006 р. в. згідно договору на поставку сільськогосподарської техніки №050/ХМ від 02.10.2006 р., укладеного між ТОВ "Приват Лізинг" та ТОВ "Корецький аграрій" (т. 7 а.с. 88-93). До вказаного кредитного договору були укладені чотири додаткові угоди: від 07.12.2006 р. №КА-120Е/1 з додатком №1 (т. 7 а.с. 94, 95); від 02.03.2007 р. №КА-120Е/2 з додатком №2 (т. 7 а.с. 96, 97); від 22.02.2008 р. №КА-120Е/3 з додатком 3 (т. 7 а.с. 98, 99); від 30.08.2008 р. №КА-120Е/4 (т. 7 а.с. 100), якими встановлювались графіки погашення кредиту та відсотки за використання кредиту.

01.02.2007 р. між банком та боржником було укладено нотаріально посвідчений договір застави майна №КА-120-Е/дз-1 в забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору №КА-120Е від 21.11.2006 р. та додаткових угод до нього, зокрема, з повернення кредиту у сумі 357 600,08 євро та сплати процентів за користування кредитом (т. 7 а.с. 111-114). Відповідно до п. 6 вказаного договору заставодавець надав в заставу наступне майно: бурякозбиральний комбайн ХОЛМЕР мод. "ТЕРРА ДОС" 2006 р. в., заводський №214406, двигун №389142307514, об'єм двигуна 14858 куб. см, реєстраційний №08387ВК заставною вартістю 2 856 330,00 грн. Вказаний вище комбайн належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію машини серійний номер АБ №365176, виданий 26.12.2006 р. Корецькою інспекцією держтехнагляду; а п. 29 визначено, що застава за цим договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до запису №1 витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №30148380 від 31.01.2011 р. майно боржника, яке є предметом договору застави майна №КА-120-Е/дз-1 від 01.02.2007 р., внесено до відповідного реєстру (т. 7 а.с. 170).

Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором, складає 8 568 990,00 грн. (п. 3 договору застави майна від 01.02.2007 р. №КА-120-Е/дз-1).

28.08.2008 р. на виконання п. 17.12 договору застави майна №КА-120-Е/дз-1 від 01.02.2007 р., укладеного між банком та боржником в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №КА-120Е від 21.11.2006 р., боржник передав, а банк прийняв бурякозбиральний комбайн ХОЛМЕР мод. "ТЕРРА ДОС", 2006 р. в., заводський №214406, двигун №389142307514, об'єм двигуна 14858 куб. см, реєстраційний №08387ВК, про що свідчить акт прийому-передачі майна в заклад (т. 8 а.с. 11).

Звітом розпорядника майна боржника Паламарчука О.А. (т. 8 а.с. 132) та актом огляду комбайна ХОЛМЕР мод. "ТЕРРА ДОС" від 03.09.2011 р. (т. 8 а.с. 134) підтверджено наявність вказаного майна, яке знаходиться в закладі ПАТ КБ "Приватбанк" та перебуває на території ТОВ "Приват Лізинг" за адресою: м.Хмельницький, Вінницьке шосе, 10/1.

Крім того, згідно з листом ПАТ КБ "Приватбанк" №08.4.1./3-394 від 14.12.2011 р. вказаний вище комбайн знаходиться на відповідальному зберіганні за адресою: м.Хмельницький, Вінницьке шосе, 10/1 (т. 9 а.с. 127).

За наведених обставин судом першої інстанції вірно зазначено, що бурякозбиральний комбайн ХОЛМЕР мод. "ТЕРРА ДОС", 2006 р. в., заводський №214406, двигун №389142307514, об'єм двигуна 14858 куб. см, реєстраційний №08387ВК, зареєстрований на праві власності за боржником, є предметом застави за договором застави майна №КА-120-Е/дз-1 від 01.02.2007 р., укладеним між банком та боржником, фактично є у наявності і перебуває у володінні кредитора.

Таким чином місцевим судом зроблено правомірний висновок, що вимоги ПАТ КБ "Приватбанк", які виникли на підставі кредитного договору №КА-120Е від 21.11.2006 р. та додаткових угод до нього, у сумі 3 825 382,06 грн. основного боргу, забезпечені заставою майна боржника.

09. 07.2008 р. між банком та боржником укладено кредитний договір №КК-301Г (т. 7 а.с. 101-108), за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 2465420,73 грн. Відповідно до п. А.5 вказаного договору зобов'язання позичальника забезпечуються договором застави майнових прав №ДЗ-301Г від 09.07.2008 р. (т. 9 а.с. 60-62) за договором поставки сільськогосподарської техніки №7/1 ГП-К від 20.06.2008 р., укладеним між ТОВ "Приват Лізинг" та ТОВ "Корецький аграрій" (т. 8 а.с. 51-53), з наступним оформленням договору застави. До вказаного кредитного договору було укладено додаткову угоду №1 від 14.04.2009 р. (т. 7 а.с. 109), якою були внесені зміни до графіку погашення кредиту.

Відповідно до п. 6 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008 р. в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором заставодавець надав в заставу майнові права на одержання зернозбирального комбайну Lexion 570 та жатки для збирання кукурудзи Conspeed 8-70.

Згідно з п. 2 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008 р. за цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору №КК-301Г від 09.07.2008 р., зокрема, з повернення кредиту в сумі 2465420,73 грн., сплати процентів за користування кредитом, сплати пені, у порядку та розмірі, визначених п. 5.1. кредитного договору.

Відповідно до п. 6 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008 р. після отримання товару боржником за договором з ТОВ "Приват Лізинг" цей товар стає предметом застави.

ТОВ "Приват Лізинг" на виконання умов договору поставки сільськогосподарської техніки №7ГП-К від 16.05.2008 р. передано у власність боржника самохідний зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", 2008 р. в., №58502487 з зерновою жаткою 7,5 м та жатку кукурудзяну "Conspeed 8-70FC" до зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION" с.н. 90701233, загальною вартістю 2739318,59 грн., що підтверджується видатковою накладною від 26.08.2008 р. №РН-000153 (т. 7 а.с. 121).

Відповідно до запису №4 витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №30148380 від 31.01.2011 р. рухоме майно згідно договору застави №ДЗ-301Г від 09.07.2008 р. на загальну суму 3739318,59 грн. внесено до відповідного реєстру (т. 7 а.с. 173).

Відповідно до акту огляду від 23.11.2009 р. сільськогосподарська техніка, що знаходиться в заставі ПАТ КБ "Приватбанк" згідно кредитного договору №КК-301Г від 09.07.2008 р., а саме зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570" та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC", перебували в справному стані, зберігалися на господарському дворі місцевої ферми в с. В.Горбаша Новоград-Волинського району Житомирської області (т. 8 а.с. 10).

03.12.2009 р. між боржником та ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" було укладено договір купівлі-продажу №127 (т. 12 а.с. 126-128), відповідно до п. 1.1. якого боржник зобов'язаний передати у власність ЗАТ "Маслозавод "Прилуки", а останній зобов'язаний прийняти та оплатити майно, визначене додатком №1 до даного договору, загальною вартістю 2053171,33 грн. Згідно з додатком №1 до вказаного договору підлягає продажу наступне майно: зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", №58502487 та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC" (т. 12 а.с. 129).

Відповідно до видаткової накладної №ЛНА-000001 від 03.12.2009 р. боржник передав ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", №58502487 та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC" на загальну суму 2053171,33 грн. (т. 12 а.с. 130).

04.12.2009 р. між боржником та ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з п. 1 якої сторони за даною угодою дійшли до взаємної згоди про припинення зобов'язання боржника перед ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" по поверненню попередньої оплати за непоставлене зерно згідно договору купівлі-продажу від 02.06.2008 р. в розмірі 2053171,33 грн. шляхом зарахування зустрічного однорідного грошового зобов'язання ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" перед боржником по сплаті 2053171,33 грн. згідно договору купівлі-продажу №127 від 03.12.2009 р. (т. 12 а.с. 131).

Відповідно до інформації, що міститься в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі "Корпорація 2" та надана Державною інспекцією сільського господарства у Житомирській області, вказаний вище зернозбиральний комбайн був зареєстрований за боржником. На даний час згідно даних Державних інспекцій сільського господарства у Житомирській та Рівненській областях відповідний комбайн зареєстрований за ТОВ "Фаворит-Агро" (т. 12 а.с. 115-117).

Згідно з договором №25/02/11 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 25.02.2011 р. ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.М. Мазуркевича" було відчужено ТОВ "Фаворит-Агро" зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570"в комплекті з жаткою CLAAS С-750 та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC" за ціною 201600,00 грн. (т. 12 а.с. 119-121), що підтверджується видатковою накладною №00785 від 28.02.2011 р. (т. 12 а.с. 122) та податковою накладною №785 від 28.02.2011 р. (т. 12 а.с. 123).

Відповідно до акту перевірки предмету застави від 08.04.2011 р., складеного представниками Корецького відділення ПАТ КБ "Приватбанк", на території ТОВ "Фаворит-Агро" за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 8, не виявлено предмету застави, а саме зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION 570" з зернозбиральною жаткою 7,5 м та жатки кукурудзяної "Conspeed 8-70FC", які прийняті в забезпечення по кредиту згідно договору №КК-301Г від 09.07.2008 р. (т. 8 а.с. 50).

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію машини серії АС №133275 від 11.04.2011 р. власником зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION 570", заводський №58502487, реєстраційний №22950 ВК, 2008 р. в., № двигуна LGK 11247 на час розгляду судом заяви кредитора є ТОВ "Фаворит-Агро" (т. 12 а.с. 124).

Таким чином, матеріалами справи стверджується що зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570" та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70", що були передані боржником у заставу згідно з договором застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008 р., на цей час зареєстровані компетентним державним органом на праві власності за ТОВ "Фаворит-Агро" і фактично перебувають у володінні зазначеного товариства.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що вимоги банку не забезпечено заставою рухомого майна боржника, з огляду на те, що предмет застави було відчужено боржником ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" за договором купівлі-продажу №127 від 03.12.2009 р., що підтверджується видатковою накладною №ЛНА-000001 від 03.12.2009 р. та угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.12.2009 р., а також те, що на даний час вказане вище майно зареєстровано на праві власності за ТОВ "Фаворит-Агро", що підтверджується відповідним Свідоцтвом про реєстрацію машини та даними Державних інспекцій сільського господарства у Житомирській та Рівненській областях.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 р. №2654-ХІІ (зі змінами та доповненнями) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути майно та майнові права

Згідно з ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено повноваження розпорядника майна щодо включення вимог кредиторів, визнаних боржником або господарським судом, до реєстру вимог кредиторів. Крім того, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів, вимоги які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до ст. 31 Закону вимоги кредиторів, забезпечені заставою, задовольняються у першу чергу.

З наведених норм вбачається, що заставні кредитори є привілейованими, тобто незалежно від того, заявили вони свої вимоги до боржника чи ні, їх вимоги включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів до першої черги.

Отже, вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, окремо вносяться до реєстру вимог кредиторів незалежно від подання ними заяв із вимогами та на будь-якій стадії процедури банкрутства, тобто навіть після спливу встановленого Законом строку на звернення із заявою про визнання вимог до боржника.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Таким чином, приписами чинного законодавства передбачено, що заставним є кредитор, вимоги якого забезпечені заставленим майном, належним боржнику.

З врахуванням наведеного колегія суддів констатує, що питання визнання кредитора заставним у справі про банкрутство, пов'язується безпосередньо з наявністю у боржника даного заставного майна. Оскільки положеннями ст. 27 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи, заставодержатель не позбавлений права задовольними свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави, який знаходиться у власності іншої особи.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про заставу" у випадках, коли сума, виручена від продажу предмета застави, недостатня для повного задоволення вимог заставодержателя, останній має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для задоволення його вимоги, з іншого майна боржника у порядку черговості, передбаченої законодавством України. Тобто зазначена норма Закону вказує на те, що за недостатності коштів, одержаних від продажу предмета застави, вимоги цього кредитора у частині, фактично не забезпеченій заставою, задовольняються в ліквідаційній процедурі у четверту чергу.

Відповідно до ст. 1 Закону конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку ПАТ КБ "Приватбанк" є заставний привілейований кредитор, а тому положення ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону щодо наслідків пропуску строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника, на останнього не розповсюджуються, з огляду на наявність заставного майна, а саме бурякозбирального комбайну ХОЛМЕР мод. "ТЕРРА ДОС", 2006 р. в., заводський №214406, двигун №389142307514, об'єм двигуна 14858 куб. см, реєстраційний №08387ВК, що є предметом застави за договором застави майна №КА-120-Е/дз-1 від 01.02.2007 р., укладеним між банком та боржником, ПАТ КБ "Приватбанк" у частині вимог, що виникли на підставі кредитного договору №КА-120Е від 21.11.2006 р. та додаткових угод до нього у сумі 3 825 382,06 грн.,

Поряд з цим, у зв'язку з фізичною відсутністю у боржника предмета застави за договором застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008 р., а саме зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION 570" та жатки кукурудзяної "Conspeed 8-70FC", у частині вимог, що виникли на підставі кредитного договору №КК-301Г від 09.07.2008 р. у сумі 3317055,77 грн., з яких 3210363,98грн. основний борг та 106 691,79 грн. пеня, ПАТ КБ "Приватбанк" є конкурсним кредитором, яким пропущено 30-денний строк на подання заяви з вимогами до боржника, оскільки виконання зобов'язань за вказаним договором не забезпечено заставою майна боржника.

Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника опубліковано в газеті "Голос України" №97 (4847) від 29.05.2010 року (т. 3 а.с. 46).

Відповідно до ч. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань, мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі ст. 14 цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Боржник разом із розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

У зв'язку з тим, що оголошення опубліковано 29.05.2010 р., останній день звернення конкурсних кредиторів з вимогами до боржника - це 29.06.2010 р.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що суд не вправі поновити пропущений ПАТ КБ "Приватбанк" строк на звернення з кредиторськими вимогами до боржника, що виникли на підставі кредитного договору №КК-301Г від 09.07.2008 р. у сумі 3317055,77 грн., з яких 3210363,98 грн. основний борг та 106 691,79 грн. пеня, не забезпеченими заставою майна боржника, та включити банк до реєстру вимог кредиторів на відповідну суму.

За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що визнанню підлягають вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 3 825 382,06 грн. основного боргу - до першої черги як забезпечені заставою, 85,00 грн. витрат зі сплати державного мита та 40,00 грн. витрат за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора - до першої черги. А у визнанні вимог до боржника у сумі 3210363,98 грн. основного боргу та 106691,79грн. пені. слід відмовити, як таких, що не забезпечені заставою майна боржника та заявлені після закінчення 30-денного строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 14.02.13 р. у справі № 4/18-Б відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст.. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" №25.02.2013 від 25.02.2013р. залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.02.13 р. у справі № 4/18-Б залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.