№ справа:118/7006/2012Головуючий суду першої інстанції:Буйлова Світлана Леонідівна

№ провадження:11/190/66/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.

СуддівРадіонова І.І., Корольова М.П.

За участю прокурораСулейманової Д.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, прокурора прокуратури Сімферопольського району АРК Максимова О.Ю. на постанову Сімферопольського районного суду АРК від 12 листопада 2012 року, якою кримінальну справу відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше в силу ст.89 КК України не судимою,

обвинуваченою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

повернуто прокурору Сімферопольського району АРК для організації додаткового розслідування.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сімферопольського районного суду від 12 листопада 2012 року кримінальну справу відносно ОСОБА_7 обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, повернуто прокурору Сімферопольського району АРК для організації додаткового розслідування, мотивуючи своє рішення тим, що на досудовому слідстві неповно встановлена особа ОСОБА_7 стосовно її місця проживання, її зникнення пов'язане саме із невірним визначенням місця проживання органом досудового слідства під час проведення досудового слідства та невірним обранням запобіжного заходу на досудовому слідстві, місце її знаходження або перебування невідоме.

В апеляції державний обвинувач, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, прокурор прокуратури Сімферопольського району АРК Максимов О.Ю. просить постанову суду першої інстанції скасувати як незаконну і необґрунтовану, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Свої доводи мотивує тим, що постанова суду є незаконною у зв'язку з суттєвим порушенням вимоги кримінально-процесуального закону, що перешкодило суду розглянути справу та постановити законний вирок.

Як вказує прокурор в апеляції, зазначені в постанові судом першої інстанції доводи не можуть бути визнані підставою для направлення справи на додаткове розслідування, оскільки в ході досудового слідства особу ОСОБА_7 було встановлено, їй обрано запобіжний захід, однак після передання справи до суду обвинувачена зникла. В такому разі, на думку прокурора, суд повинен керуватися вимогами ст.280 КПК України. і не має жодних підстав для повернення справи для додаткового розслідування, в ході якого будуть виконуватися ті ж самі дії, що і на цей час на стадії судового розгляду - розшук ОСОБА_7

Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, в яких прокурор підтримав апеляцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає за наступних підстав.

У відповідності зі ст.281 КПК України (1960 року) повернення кримінальної справи для додаткового розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Як випливає з матеріалів справи, постановою суду першої інстанції від 12.11.2012 року кримінальна справа була направлена прокурору для проведення додаткового розслідування, та й, на думку колегії суддів, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в ході досудового слідства була допущена така його неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його здійснення, всупереч вимогам ст.ст.22, 64 КПК України (1960 року), не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході досудового слідства відносно ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд за місцем проживання (а.с.87-88).

В ході попереднього розгляду справи ОСОБА_7 23.10.2012 року в судове засідання не з'явилася. Після прийняття справи до провадження та призначення його до судового розгляду ОСОБА_7 також в судове засідання 02.11.2012 року, 12.11.2012 року не з'явилася з невідомих причин і суд першої інстанції 02.11.2012 року приймав всі необхідні і можливі заходи для доставки підсудної в судове засідання (а.с.128, 135, 136, 147).

Згідно з рапортом (а.с.144) на виконання постанови суду першої інстанції про привід підсудної ОСОБА_7 від 02.11.2012 року, остання за місцем проживання не проживає, місце її перебування встановити є неможливим.

Згідно даних поштового повідомлення, а також письмових пояснень ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за вказаною у обвинувальному висновку адресою ОСОБА_7 не проживає (а.с.143, 145, 146).

Таким чином, судом першої інстанції було вжито всіх можливих заходів для усунення неповноти досудового слідства, проте доручення суду про привід ОСОБА_7 органами міліції належно виконано не було, у зв'язку з чим, суд був позбавлений можливості розглянути справу по суті з винесенням законного рішення.

Крім того, колегією суддів встановлено, що на досудовому слідстві неодноразово ОСОБА_7 була оголошена у розшук та підвергалася приводу (а.с.72, 77, 96, 98, 100, 102).

Таким чином, в ході досудового слідства не були повно встановлені дані про особу ОСОБА_7, зокрема не було встановлено місце проживання підсудної, що перешкоджає суду розглянути кримінальну справу по суті.

У відповідності до вимог ст.22 КПК України (1960 року) прийняття передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують обвинуваченого, а також обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, покладається саме на прокурора, слідчого і особу, яка провадить дізнання.

Згідно ст.16-1 КПК України (1960 року) на суд покладається функція розгляду справи, а не його розслідування, в силу чого доводи апеляції прокурора про усунення судом неповноти досудового слідства, колегія суддів знаходить необґрунтованими, враховуючи, що суд створив всі необхідні умови для усунення виявлених порушень, однак органами досудового слідства доручення суду належним чином виконані не були.

З урахуванням усього викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що кримінальна справа підлягає поверненню для додаткового розслідування, в силу допущеної органами досудового слідства неповноти досудового слідства.

Таким чином, підстав для задоволення апеляції державного обвинувача колегія суддів не знаходить.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування постанови, в ході апеляційного розгляду не встановлено, постанова суду підлягає залишенню без зміни, а апеляція - без задоволення.

Керуючись ст.ст.281, 362, 365-366 КПК України 1960 року, п.15 розділу 11 «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію державного обвинувача, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, прокурора прокуратури Сімферопольського району АРК Максимова О.Ю. - залишити без задоволення.

Постанову Сімферопольського районного суду АРК від 12 листопада 2012 року, якою кримінальну справу відносно ОСОБА_7, обвинуваченою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, повернуто прокурору Сімферопольського району АРК для організації додаткового розслідування - залишити без зміни.

Судді

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Корольов М.П.