К О П І Я

Провадження № 11/792/260/13

Справа № 2214/3958/2012 Головуюча в 1-й інстанції Зеленська В.І.

Категорія: ч.2 ст.125, ст.356 КК України Доповідач Вітюк В.< П >.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Вітюка В.Ж.,

суддів Болотіна С.М., Козачка С.В.,

з участю секретаря с/з Купельської Н.П.,

представника

потерпілого ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Славутського міськрайонного суду від 27 лютого 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с.Іванівка Славутського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, інваліда ІІ групи, раніше не судимого, -

засуджено за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 грн.

За ст.356 КК України ОСОБА_3 виправдано.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 5000 грн. майнової та 2000 грн. моральної шкоди.

За вироком суду, засуджений ОСОБА_3 14 листопада 2011 року біля 17 год. 30 хв. в с.Марачівка Славутського району Хмельницької області, на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час сварки з приводу заволодіння майном колишнього ПОП ім.Михайлова, наніс удар рукою в грудну клітину зліва ОСОБА_4, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та закрити справу за відсутністю події злочину.

Вважає оскаржуваний вирок суду незаконним, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, судом неправильно застосований кримінальний закон.

Апелянт зазначає, що місцевим судом не взято до уваги та не перевірено його твердження про те, що він фізично не міг нанести удар рукою ОСОБА_4, оскільки є інвалідом ІІ групи, у нього відсутня права рука до плечового суглобу.

Стверджує, що ставши обличчям до обличчя ОСОБА_4 може нанести удар лівою рукою тільки в праву частину грудної клітини. Удар в ліву частину грудної клітини буде по дотичній до лівої ділянки грудної клітини.

Також вказує, що місцевий суд не з'ясував обставин зникнення мобільного телефону у потерпілого, оскільки вважає, що твердження ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 про те, що він забрав телефон у потерпілого є неправдивими. На обґрунтування цього зазначає, що ОСОБА_4 та батько свідка ОСОБА_6 - ОСОБА_7 є відповідачами по цивільній справі про визнання незаконного рішення засідання комісії по розпаюванню майна спілки селян-співвласників с.Марачівка Славутського району Хмельницької області, тому є особами зацікавленими у його засудженні.

Звертає увагу на те, що в ході розгляду справи в місцевому суді ОСОБА_4 не називав марку та модель мобільного телефону, однак суд першої інстанції, прийнявши товарний чек про вартість мобільного телефону не з'ясував чи такий телефон належав саме потерпілому.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3 і виступ в судових дебатах та останньому слові на підтримку поданої апеляції, представника потерпілого, яка просила залишити вирок без зміни, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково в силу наступних підстав.

Відповідно до ст.111 КПК України 1960 року досудове слідство провадиться у всіх справах, за винятком справ про злочини, зазначені у останньому реченні частини 1 статті 27 і статті 425 цього Кодексу, по яких досудове слідство провадиться у випадках, коли злочин вчинено неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на захист, а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд.

Згідно з п.2 ч.2 ст.251 КПК України 1960 року суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору.

Місцевий суд, отримавши від потерпілого ОСОБА_4 скаргу в порядку ст.27 КПК України 1960 року та, порушивши справу за ч.2 ст.125, ст.356 КК України, вказаних вимог закону не дотримався.

Так, потерпілий у своїй скарзі зазначив, що 14 листопада 2011 року на території господарства колишнього ПОП ім.Михайлова у с.Марачівка Славутського району Хмельницької області в ході конфлікту з ОСОБА_3, останній вдарив його в груди, спричинивши при цьому йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та вихватив у нього з рук мобільний телефон.

Дані факти він виклав у заяві на ім'я начальника Славутського РВ УМВС України в Хмельницькій області від 14 листопада 2011 року.

Орган досудового слідства перевірку за фактом відритого заволодіння мобільним телефоном потерпілого із спричиненням йому тілесних ушкоджень небезпечних для життя і здоров'я в момент нападу не проводив та рішення за ч.1 ст.187 КК України не прийнято.

Натомість, суд першої інстанції факт відкритого заволодіння мобільним телефоном потерпілого визнав доведеним та стягнув із засудженого кошти на відшкодування його вартості.

Крім цього, судом першої інстанції не враховано, що у ОСОБА_3 замість правої руки є протез до плечового суглобу та він є інвалідом ІІ групи, тобто має фізичні вади, які є перешкодою для здійснення належного правового захисту своїх інтересів по справі, а у відповідності до п.2 ч.1 ст.45 КПК України 1960 року участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад.

Також, засуджуючи ОСОБА_3 за спричинення легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, місцевий суд визнав доведеним факт нанесення засудженим удару потерпілому у грудну клітину зліва, що суперечить висновку судово-медичного експерта №3 від 11.02.2013 року відповідно до якого у потерпілого діагностовано забій грудної клітини справа, перелом ребер справа, та остаточно визначено після травматичний лівобічний грудинний радикуліт (аепгкене).

Вказані суперечності мали б бути усунуті шляхом проведення відтворення обстановки та обставин події (слідчого експерименту) за участю судово-медичного експерта щодо встановлення механізму заподіяння та локалізації тілесних ушкоджень потерпілому та об'єктивної можливості спричинення їх саме ОСОБА_3, який є інвалідом ІІ групи без правої руки.

У зв'язку із наведеним та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в ред. 1960 року), п.11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Славутського міськрайонного суду від 27 лютого 2013 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити Славутському міжрайонному прокурору для організації розслідування.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.Ж. Вітюк