Справа № 344/2647/13-ц

Провадження № 22ц/779/946/2013

Категорія 5

Головуючий у І інстанції Максимчин Ю.Д.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

У Х В А Л А

11 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.,

суддів Вакарук В.М., Васильковського В.М.

секретаря Бойчука Л.М.

за участю: апелянта ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 07 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

В березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд з заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 07 березня 2013 року заяву ОСОБА_4 задоволено частково. Накладено арешт на нерухоме майно-житлову квартиру АДРЕСА_1, що знаходиться у чужому незаконному володінні ОСОБА_2.

На дану ухвалу ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Вважає, що постановляючи ухвалу про забезпечення позову та накладаючи арешт на нерухоме майно суд без встановлення факту добросовісності чи недобросовісності набуття ОСОБА_2 спірного нерухомого майна передчасно зазначив в резолютивній частині ухвали, що майно перебуває в незаконному володінні ОСОБА_2

Також апелянт зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали судом не вказано жодних мотивів з яких суд прийшов до висновку що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливими виконання рішення в майбутньому.

З цих підстав, ухвалу суду першої інстанції, апелянт просила скасувати.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник вимоги апеляційної скарги підтримали з мотивів, викладених у ній.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апелянта та її представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 151,152,153 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому позов майнового характеру забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, про що зазначено в абзаці 1 п. 4 Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом встановлено, що в провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування заповіту на ім'я ОСОБА_5, свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, договорів купівлі-продажу нерухомого майна, свідоцтва про право власності на майно, витребування майна із чужого незаконного володіння та виселення, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову та накладаючи арешт на нерухоме майно, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що невжиття заходів по накладенню арешту на нерухоме майно може ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_4

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів Апеляційного суджу Івано-Франківської області зважаючи на зміст представлених копій документів, що містяться у матеріалах справи.

Разом з тим, з наданих Апеляційному суду матеріалів вбачається, що спір по суті між сторонами ще не вирішено. Зважаючи на це, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку, та зазначив в резолютивній частині оскаржуваної ухвали те, що спірне нерухоме майно, яке є предметом розгляду справи перебуває в незаконному володінні ОСОБА_2

У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу в цій частині слід змінити шляхом виключення посилання на те що нерухоме майно «знаходиться у чужому незаконному володінні ОСОБА_2».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317, ЦПК України, колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 07 березня 2013 року змінити, виключивши з її резолютивної частини вказівку на те, що нерухоме майно «знаходиться у чужому незаконному володінні ОСОБА_2».

В решті ухвалу Івано-Франківського міського суду від 07 березня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.М. Вакарук

В.М. Васильковський