Справа № 0911/3044/2012
Провадження № 22ц/779/890/2013
Категорія 37
Головуючий у І інстанції Грещук Р.П.
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.,
суддів Васильковського В. М., Соколовського В.М.
секретаря Бойчука Л.М.
з участю: представника ОСОБА_2- ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Надвірнянської міської ради, ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Надвірнянського районного суду від 22 лютого 2013 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Надвірнянського районного суду від 22 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Надвірнянської міської ради, ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовлено.
На дане рішення представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається, на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення норм матеріального права.
Так, на думку апелянта, судом не взято до уваги той факт, що позивач постійно проживає в Російській Федерації, займає посаду заступника генерального директора ВАТ «ДЕП № 78», яке знаходиться к Новгородській області і прибути в Україну протягом періоду відкриття спадщини і строку протягом якого потрібно її прийняти, він не міг. В період строку прийняття спадщини позивач перебував в службовому відрядженні в Тюменській області РФ.
Також представник ОСОБА_2 вказує, на ту обставину, що чинним законодавством не передбачено можливість подання заяви через представника, а зважаючи на поважні обставини, вважає, що суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З цих підстав, рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити її.
Представник Надвірнянської міської ради, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, хоч належно повідомлялися судом про розгляд справи.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 8).
Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складалася із домоволодіння АДРЕСА_1, грошових вкладів в Надвірнянському Ощадному банку №НОМЕР_1 та іншого майна.
Згідно копії матеріалів спадкової справи, спадщину прийняв відповідач ОСОБА_4, який звернувся з відповідною заявою в нотаріальну контору. Даний факт сторонами в судовому засіданні не спростовано.
Позивач ОСОБА_2 з відповідною заявою в нотаріальну контору не звертався. Вказував на те, що є громадянином Російської Федерації, проживає на території цієї держави, та з об'єктивних причин особисто подати відповідну заяву не міг.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У п. 24 постанови Пленуму N 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" Верховний Суд України роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Посилання апелянта на неможливість подання заяви особисто, як то передбачено ч.2 ст. 1269 ЦК України на увагу не заслуговують.
Так, п.207 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (в ред. від 03.03.2004 р.) чинної на час виникнення спірних правовідносин, передбачено можливість подання заяви про прийняття спадщини поштою, навіть якщо справжність підпису на ній не засвідчена.
Крім того, як в суді першої інстанції, так і в засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 не заперечив того факту, що його довіритель знав про смерть батька; в період з 2008 по 2012 року приїздив на Україну.
Та обставина, що позивач у 2008 році перебував у службовому відрядженні жодним чином не перешкоджала йому надіслати заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору засобами поштового зв'язку.
За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права і підстав для його скасування чи зміни з мотивів зазначених апелянтом, немає.
Керуючись ст.,ст. 307; 308; 313- 315; 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Надвірнянського районного суду від 22 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий О.Є. Меленко
Судді В.М. Васильковський
В.М. Соколовський