Справа № 1кс/2557/13
Провадження № 11сс/782/266/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 12» квітня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого-судді : Руденка В.В.
суддів : Мариніна О.В., Бас О.Є.
з участю секретаря : Пікулік М.Є.
прокурор : Романова Р.В.
підозрюваного : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Ленінського району м.Луганська на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Луганська від 03 квітня 2013 року про обрання запобіжного заходу,-
в с т а н о в и л а:
Досудовим розслідуванням було встановлено, що 11.01.2013 року приблизно о 19.00 годині ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у магазині «Адідас», який розташований за адресою: м.Луганськ, вул.Радянська,57, побачивши чоловічу куртку W 49360 L, вартістю - 3495 грн., де у нього виник злочинний намір, спрямований на заволодіння нею.
Після чого, з метою таємного викрадення майна з магазину «Адідас», ОСОБА_1 зняв з вішалки куртку та пішов до примірочної, де надів вказану куртку на себе, після чого вийшов з примірочної та пішов до виходу з магазину «Адідас». Його злочинні дії стали очевидними для громадянки ОСОБА_2, яка зробила йому зауваження з приводу його неправомірних дій та схопила його за рукав куртки. Однак ОСОБА_1, усвідомлюючи, що його дії стали очевидними для громадянки ОСОБА_2, від своїх злочинних дій не відмовився, після чого з викраденим майном з місця злочину зник, чим незаконно відкрито викрав чуже майно.
Вказане досудове розслідування розпочате 12.01.2013 року слідчим СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС у Луганській області відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 УК України.
30.03.2013 року слідчим СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області було повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
02.04.2013 року слідчим СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області було повідомлено ОСОБА_1 про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
03.04.2013 року слідчий СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Ленінського району м.Луганська, до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Луганська від 03 квітня 2013 року частково задоволено погоджене із прокурором прокуратури Ленінського району м.Луганська клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС у Луганській про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 УК України, та обрано йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 22 квітня 2013 року. Судом покладено на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та суду, постійно знаходитись за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 і не відлучатися з нього.
В апеляційній скарзі прокурор Ленінського району м.Луганська просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, в якій вирішити питання про зміну підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою. Апелянт в своїх доводах посилається на те, що матеріалами кримінального провадження, зібраними в ході проведення досудового розслідування, підтверджено наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки має непогашену судимість за вчинення тяжкого насильницького корисливого злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду у зв'язку із мірою покарання, яка може бути призначена судом за результатами судового розгляду вказаного кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Апелянт зазначає на тому, що судом не надана оцінка матеріалам, які характеризують особистість підозрюваного, а саме що він раніше неодноразово засуджений, в тому й числі за скоєння тяжкого злочину, у підозрюваного відсутнє постійне місце роботи та що скоїв інкриміноване йому кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, що в подальшому може бути визнано судом при винесенні обвинувального вироку як обставина, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання. Також, прокурор посилається на порушення норм процесуального закону при винесенні слідчим суддею ухвали, оскільки в судовому рішенні слідчий суддя зазначив невідомих осіб «ОСОБА_3» та «ОСОБА_4».
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора, який підтримав оводи поданої апеляційної скарги, але уточнив свої вимоги та просить апеляційний суд ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, в якій вирішити питання про зміну підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою з встановленням суми застави в розмірі 20 мінімальних розмірів заробітної плати, пояснення підозрюваного, який просив залишити апеляцію без задоволення, а рішення слідчого судді без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або створити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Задовольняючи частково клопотання слідчого, суддя послався на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, але тяжкість скоєного злочину не може бути підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суддя зазначив, що твердження слідчого про можливі спроби підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органі досудового розслідування та/або суду не чим не підтверджено. Також суддя вважає, що з матеріалів доданих до клопотання слідчого, вбачається, що ОСОБА_1 своєчасно з'являвся за викликами слідчого, в повному обсязі відшкодував шкоду, потерпіла претензій до ОСОБА_1 не має, та дійшов до висновку про можливість обрання до ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, колегія суддів вважає, що, задовольняючи частково клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно врахував положення КПК України, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. Слідчим суддею було враховано те, що підозрюваний ОСОБА_1 своєчасно з'являвся за викликами слідчого, в повному обсязі відшкодував заподіяну шкоду, потерпіла претензій до нього не має.
Посилання в апеляційній скарзі прокурора на те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, чим перешкоджатиме розслідуванню у кримінальному провадженні, перевірялися судом при розгляді клопотання.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 и 2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що лише тяжкість скоєного злочину не може бути підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про недоцільність застосування до ОСОБА_1 такого запобіжного заходу згідно до положень ч.4 ст.194 КПК України.
Таким чином колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги прокурора щодо незаконності судового рішення.
Інші зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи про порушення слідчим суддею норм процесуального закону при винесенні ухвали не є суттєвими та не дають підстав для скасування чи зміни рішення слідчого судді.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст.177, 181,194, 309, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Луганська від 03 квітня 2013 року про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 22 квітня 2013 року, з покладенням на нього відповідних обов'язків - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судьи:
____________ _______________ _______________
/В.В.Руденко/ / О.В. Маринін/ /О.Є. Бас/