Справа № 752/3382/13-к
Провадження №: 1-кп/752/133/13
В И Р О К
Іменем України
08.04.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сеніна В.Ю.
при секретарі Кирпі П.В.,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Барановського Д.Є.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12012110010002019 по обвинуваченню
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, який одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 24 грудня 2012 року, близько 17-00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщені кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_2, спільно з особою, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, не зважаючи на заборону діючого законодавства з приводу заборони паління в приміщеннях, запалили в приміщенні вищевказаного кафе-бару. Отримавши зауваження від адміністратора вищевказаного кафе ОСОБА_3 щодо припинення паління в приміщені кафе, ОСОБА_1, спільно з особою, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, з метою приниження ОСОБА_3, почали висловлюватись брутальною лайкою на адресу останнього, чим спровокували словесний конфлікт. Усвідомлюючи те, що даний словесний конфлікт може перерости в бійку та бажаючи настання вказаних обставин, особа, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, наблизившись до ОСОБА_3, нанесла останньому удар рукою в обличчя, спричинивши йому фізичний біль. Після чого ОСОБА_1, підтримуючи злочинні дії особи, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, діючи спільно та узгоджено, почали наносити серію ударів руками та ногами в різні частини тіла ОСОБА_3, висловлюючись при цьому брутальною лайкою на адресу останнього. В цей час бармен вищевказаного кафе-бару ОСОБА_4, знаходячись неподалік від ОСОБА_3, з метою припинення злочинних дій ОСОБА_1 та особи, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, зробила останнім усне зауваження з приводу припинення злочинних дій, підійшовши при цьому до них. На що ОСОБА_1, спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, не зважаючи на зауваження та ігноруючи спроби ОСОБА_4 припинити бійку, продовжуючи вчиняти свої злочинні дії, умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючись раптово виниклим умислом, стали висловлювати в адресу ОСОБА_4, брутальну лайку. Після чого ОСОБА_4, з метою припинення злочинних дій ОСОБА_1 та особи, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, з метою покликати на допомогу сторонніх осіб, вибігла з приміщення кафе на вулицю. В цей час, ОСОБА_1, продовжуючи свої хуліганські дії, постійно при цьому виражаючись брутальною лайкою, вибігши за ОСОБА_4 на вулицю та наблизившись до останньої, проявляючи особливу зухвалість, наніс їй удар рукою в обличчя, спричинивши останній тілесне ушкодження у вигляді синця в лівій нижньощелепній ділянці. Описане тілесне ушкодження згідно висновку експерта спричинене тупим предметом, утворилось внаслідок одноразового травматичного впливу та відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я) у строк на 24.12.2012. В цей час ОСОБА_3, з метою припинення злочинних дій ОСОБА_1 та подальшим його спробам нанести удари ОСОБА_4, вибіг на вулицю з особою, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження. Після цього ОСОБА_4, хвилюючись за своє здоров'я, намагаючись уникнути тяжкість наслідків, звернувся з проханням до ОСОБА_1 та особи, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, припинити вчиняти злочині дії проти них. Однак, ОСОБА_1, спільно з особою, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, ігноруючи прохання ОСОБА_4, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, продовжили руками та ногами наносити серію ударів, ОСОБА_3, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді синця на верхній повіці правого ока та садни в лівій тімяній ділянці, на правій щоці. Описані тілесні ушкодження згідно висновку експерта спричиненні тупим предметом (предметами), могли утворитися 24.12.2012, внаслідок не менше 3-х травматичних впливів та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критеріями тривалості розладу здоров'я). Припинивши наносити тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4 та потерпілому ОСОБА_3, особа, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, спільно з ОСОБА_1, з місця вчинення злочину зникли. В результаті хуліганських дій ОСОБА_1 та особи, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, які вони продовжували на протязі тривалого часу, приблизно 40 хвилин, вперто не бажаючи їх припинити, тимчасово припинилася нормальна діяльність кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», чим директору приватного підприємства «ОСОБА_5», потерпілому ОСОБА_5, було спричинено матеріальну шкоду в сумі 680 гривень, а потерпілому ОСОБА_3 майнову і моральну шкоду на загальну суму 11500 гривень та потерпілій ОСОБА_4 майнову і моральну шкоду на загальну суму 9500 гривень.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб, кваліфіковані вірно.
13 лютого 2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення, згідно якої ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вищевказаних діяннях, добровільно відшкодував потерпілому матеріальні та моральні збитки (всього в розмірі 11500 грн.), щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілого, крім того, сторони погодили покарання за ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 2 роки, та із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, їм роз'яснені вимоги ч. 1 ст. 473, ст. 476 КПК України.
Також, 13 лютого 2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_4 укладено угоду про примирення, згідно якої ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вищевказаних діяннях, добровільно відшкодував потерпілій матеріальні та моральні збитки (всього в розмірі 9500 грн.), щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілої, крім того, сторони погодили покарання за ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 2 роки, та із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, їм роз'яснені вимоги ч. 1 ст. 473, ст. 476 КПК України.
Крім того, 13 лютого 2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_5 укладено угоду про примирення, згідно якої ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вищевказаних діяннях, добровільно відшкодував потерпілому матеріальні збитки (всього в розмірі 680 грн.), щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілого, крім того, сторони погодили покарання за ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 2 роки, та із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, їм роз'яснені вимоги ч. 1 ст. 473, ст. 476 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
В статті 471 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення.
Згідно вимог ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити угоди про примирення, думку потерпілих, обвинуваченого, та його захисника, які підтримали думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоди про примирення, які відповідають вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого ОСОБА_1, що він розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, з'ясувавши, що потерпілі розуміють наслідки затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК України, та переконавшись, що укладення даних угод сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_1, яким затвердити угоди про примирення, визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України за викладених у вироку обставин, та призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. ст. 65, 75 КК України, та санкції ч. 2 ст. 296 КК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
затвердити угоду про примирення, укладену 13.02.2013 між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12012110010002019.
Затвердити угоду про примирення, укладену 13.02.2013 між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12012110010002019.
Затвердити угоду про примирення, укладену 13.02.2013 між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12012110010002019.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді особистого зобов'язання.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Суддя