Справа №1-175/2007 p.

ВИРОК

Іменем України

25 жовтня 2007 року                                                                                   м.  Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої:                                 Єрмічової В.В.

при секретарі:                             Спічко А.В.

з участю прокурора:                   Загороднюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського межрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  українця,  громадянина України,  уродженця та жителя АДРЕСА_1,  освіта середня спеціальна,  одруженого,  непрацюючого,  раніше не судимого,  у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  164 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1. відповідно до виконавчого листа № 2-435 Могилів-Подільського місцевого суду Вінницької області від 01.11.2002 року зобов'язаний виплачувати на користь ОСОБА_2. аліменти на утримання дочки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  сина ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  сина ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_5,  в розмірі 1/2 частини від всіх видів його заробітку щомісячно,  починаючи з 21.10.2002 року і до їх повноліття.

Однак,  підсудний з 2002 року і до цього часу тривало,  систематично та наполегливо ухиляється від виконання цього обов'язку,  за цей час постійного місця роботи не мав,  працевлаштуватись не намагався,  на облік в Центр зайнятості не оформився,  не реагує на відповідні вимоги та попередження Державної виконавчої служби Могилів-Подільського району. В результаті цього за період з листопада 2002 року по серпень 2007 року у підсудного утворилась заборгованість по аліментам в сумі 15831 гривень.

Вину свою в скоєному підсудний визнав повністю і суду пояснив,  що виконавчим листом № 2-435 від 01.11.2002 року,  виданого місцевим судом Могилів-Подільського району Вінницької області його було зобов'язано сплачувати на користь ОСОБА_2. аліменти на утримання дочки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  сина ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_3 і сина ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_5,  в розмірі 1/2 частини зі всіх видів його заробітку щомісячно,  починаючи з 21.10.2002 року і до їх повноліття. Син ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6, тому відділом державної виконавчої служби аліменти нараховуються на трьох дітей. Рішення суду він частково виконував так як сплачував аліменти на утримання дітей по мірі можливості. Однак,  сума аліментів для нього дуже велика,  оскільки до 12.03.2004 року постійного місця роботи у нього не було,  періодично працював у громадян за наймом,  за що отримував кошти в рахунок оплати,  а на сьогоднішній день він взагалі ніде не працює. На роботу влаштуватись не намагався,  в Центрі зайнятості населення не перебував. Неодноразово викликався в Відділ державної виконавчої служби та в прокуратуру,  де його попереджали про кримінальну відповідальність за ч. 1  ст.  164 КК України в разі несплати аліментів. Він давав зобов'язання погасити заборгованість по аліментах та сплачувати їх в добровільному порядку,  однак цього не робив у зв'язку з тим,  що ніде не працює,  хворіє і не має змоги утримувати своїх дітей. Цивільний позов в сумі 15831 гривень визнає повністю.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила,  що з 1989 по 2002 роки вона проживала в шлюбі з ОСОБА_1.,  від якого у них народилось четверо дітей: дочка ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  син ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 і син ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_5. Згідно виконавчого листа № 2-435 від 01.11.2002 року,  виданого місцевим судом Могилів-Подільського району Вінницької області ОСОБА_1. було зобов'язано сплачувати на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  сина ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  сина ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_4 і сина ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_5,  в розмірі 1/2 частини зі всіх видів його заробітку щомісячно,  починаючи з 21.10.2002 року і до їх повноліття. Син ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ,  тому відділом державної виконавчої служби аліменти нараховуються на трьох дітей. Починаючи з 2003 року ОСОБА_1. робив незначні поодинокі виплати,  мотивуючи це тим,  що він не має постійного місця роботи,  а тому не має змоги надавати будь-яку допомогу на утримання своїх дітей. Підсудний на її неодноразові звернення з приводу виплати аліментів на утримання дітей не реагував і грошей не давав,  тому вона вимушена була звертатися із заявами до державної виконавчої служби та прокуратури про притягнення ОСОБА_1. до кримінальної відповідальності за несплату аліментів. Цивільний позов заявляє в розмірі несплачених їй за період з листопада 2002 року по серпень 2007 року аліментів в сумі 15831 гривня.

Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким не оспорюється,  а підсудний та потерпіла правильно розуміють зміст цих обставин,  сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає,  тому суд згідно  ст.  299 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик свідка по справі,  а обмежився допитом підсудного,  потерпілої та дослідженням матеріалів справи.

Крім визнання вини підсудним,  показів потерпілої,  вина ОСОБА_1. у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  164 КК України підтверджується і матеріалами справи,  а саме: копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.  14),  копіями свідоцтв про народження (а.с.  15,  16,  17),  копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6. ; виконавчим листом № 2-435/2002 р. про стягнення з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. аліментів на утримання дітей (а.с. 7); постановою про відкриття виконавчого провадження (а.с. 8); актом освідування від 20.09.2007року (а.с.  54),  який свідчить про те ,  що ОСОБА_1. працездатний; письмовими попередженнями ОСОБА_1. про кримінальну відповідальність за  ст.  164 КК України (а. с.  18,  19, 20, 21); розрахунками заборгованості по аліментам (а. с.  31-36).

Зібрані в судовому засіданні докази свідчать,  що підсудний ОСОБА_1. в період з листопада 2002 року по даний час злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання своїх дітей: дочки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  сина ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  сина ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  (аліментів),  тобто вчинив злочин,  передбачений ч. 1  ст.  164 КК України.

При призначенні покарання підсудному,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину- злочин,  передбачений ч. 1  ст.  164 КК України,  є злочином невеликої тяжкості,  особу винного - негативно характеризується за місцем проживання,  і обставини справи.

Пом'якшуючою покарання обставиною згідно  ст.  66 КК України вчинення злочину вперше,  особою,  яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності.

Обтяжуючих покарання обставин,  передбачених  ст.  67 КК України,  судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного,  суд вважає,  що виправлення і перевиховання підсудного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства,  а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції  ст.  164 ч. 1 КК України,  пов'язане з обмеженням волі.

Потерпілою ОСОБА_2. по справі заявлено цивільний позов в розмірі несплачених підсудним аліментів в сумі 15831 гривня,  який ОСОБА_1. повністю визнав і який згідно  ст.  93 КПК України підлягає повному задоволенню.

Керуючись  ст.  28,  323,  324 ,  328 КПК України,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  164 КК України,  і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання та встановити іспитовий термін строком на 1 рік.

На підставі  ст.  76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану у вигляді підписки про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 несплачені аліменти в сумі 15831 (п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять одна) гривень.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області.