Справа № 121/2765/13-к

1-кп/121/127/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 рік Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі судді: ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.

при секретарі: КАЗАЧЕНКО Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду кримінальне провадження № 1201213042000055 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ялта, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимої 17.12.2007 року Ялтинським міським судом за ст. 115 ч. 1 КК України до 9 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 96 КК України призначене примусове лікування від алкоголізму. Ухвалою Апеляційного суду АР Крим вирок Ялтинського міського суду змінений. ОСОБА_1 призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України 5 років позбавлення волі. Звільненої 24.09.2012 року за відбуттям терміну покарання,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

за участю прокурора - Максименко І.А., обвинуваченої - ОСОБА_1.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 12 лютого 2013 року, близько 20 годині, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3, побачивши лежачого на дорозі потерпілого ОСОБА_2, якого на передодні побила невстановлена особа, спробувала йому допомогти встати, але побачивши біля потерпілого згорток грошових коштів і футляр, з метою крадіжки, скориставшись безпорадним станом потерпілого і тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала належний йому майно, а саме: грошові кошти в сумі 1208 гривень та футляр, в якому знаходились окуляри, вартістю 7400 гривень, після чого з місця скоєння злочину зникла, заподіявши потерпілому шкоду на загальну суму 8608 гривень.

Суд вважає, що дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувачена свою вину визнала в повному обсязі і дала у суді показання, пояснивши, як і за яких обставин вона 12 лютого 2013 року о 20:00 годин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, побачила на дорозі побитого потерпілого та намагалась йому допомогти, але побачивши біля нього гроші та футляр, вирішила скористатись безпорадним станом потерпілого, та таємно викрала його майно. У скоєному злочині щиро кається.

Показання обвинуваченої є добровільними, ніким не оспорюються, узгоджуються з викладеними в обвинувальному акті і описовій частині вироку обставинами, є конкретними за змістом і не викликають сумнівів в їх істинності.

Суд, виконавши вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в межах пред'явленого обвинувачення. Наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченій роз'яснені.

Вина обвинуваченої, окрім її власних зізнавальних показань підтверджується також протоколом проведення слідчого експерименту від 15 лютого 2013 року, згідно якого обвинувачена ОСОБА_1 показала і розказала, як і при яких обставинах вона таємно викрала у потерпілого ОСОБА_2 грошові кошти і футляр з окулярами (а.к.п. 22-27).

При визначенні міри покарання суд враховує, згідно з ч. 1 п. 3 ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Даний злочин відноситься до розряду середньої тяжкості.

В якості пом'якшуючих провину обставин суд розцінює визнання вини, щире розкаяння.

Обтяжуючою провину обставиною є рицинів злочину.

Як особистість, обвинувачена характеризується наступним чином: судима (а.к.п. 31), не працює, за місцем проживання характеризується позитивно (а.к.п. 33-34), знаходиться на обліку в психоневрологічному диспансері з 1998 року з діагнозом: психічний та поведінковий розлад в результаті вживання опіоідів и алкоголю, синдром залежності (а.к.п. 32).

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням всіх вищезазначених обставин суд вважає, що покарання слід обрати у вигляді громадських робіт.

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення підсудного, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 30-ти днів: для засудженого з моменту вручення йому копії вироку, для решти учасників процесу, з моменту його оголошення, через Ялтинський міський суд.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Суддя: