Справа № 0417/11295/2012
№ 2 /202/313/2013
УХВАЛА
27 березня 2013 року м. Дніпропетровськ
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2011 року позивач пред'явив через суд зазначений позов до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, де третьою особою зазначив Шосту Дніпропетровську державну нотаріальну контору, на предмет встановлення факту постійного проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з 1991 року та через це визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2012 року провадження у справі зупинено до вирішення судом справи позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2012 року провадження у справі відновлено.
В провадження судді 27 березня 2013 року надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти Реєстраційній службі Дніпропетровського управління юстиції реєстрацію речових прав на квартиру АДРЕСА_1 та заборони Шостій дніпропетровській державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 до вирішення цієї судової справи по суті, посилаючись на те, що у випадку одержання свідоцтва про право на спадщину, рішення у даній справі, у разі можливого задоволення позову, буде ускладнене у виконанні або взагалі неможливим у зв'язку з відчуженням спірної квартири.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Слідуючи роз'ясненням Пленум Верховного Суду України, наданим у п.4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясовує обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З позовної заяви, заяви про забезпечення позову та доданих до них документів вбачається, що предметом спору є встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловіка і жінки без шлюбу з 1991 року в квартирі АДРЕСА_1 та визнання права на спадкування після ОСОБА_4 у другу чергу разом із спадкоємцями другої черги (ОСОБА_2, ОСОБА_3.) на квартиру АДРЕСА_1. При цьому, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 січня 2013 року, встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідною сестрою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і визначено ОСОБА_3 додатковий строк для прийняття спадщини у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
З урахуванням наявності дійсного спору між сторонами, фактичної можливості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 реалізувати свої спадкові права, оформивши право власності на спадкову квартиру до вирішення по суті спору про спадкові права позивача ОСОБА_1, що може утруднити або унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення заявлених позовних вимог, на переконання суду наявні підстави для забезпечення позову, достатнім і співмірним способом для чого буде заборона вчинення дій з видачі нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та дій з реєстрації права власності на цю квартиру, а відтак, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ч.8 ст. 153, 209-210 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИЛА:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, зміну черговості права на спадкування - задовольнити.
Заборонити Шостій дніпропетровській державній нотаріальній конторі вчиняти дії з видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Заборонити Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції вчиняти будь-які дії з реєстрації права власності за будь-якими особами на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_4.
Копію ухвали надіслати заявнику та ОСОБА_2, ОСОБА_3 для відома негайно.
Копію ухвали для виконання направити Державній виконавчій службі в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції, Шостій дніпропетровській державній нотаріальній конторі.
Ухвала набирає чинності з дня постановлення 27 березня 2013 року.
Строк пред'явлення до виконання даного виконавчого документу один рік.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом п'яти днів з дня її прийняття до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Колесніченко