АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження: 22-ц/790/933/13 Головуючий 1 інстанції - Аркатова К.В. Справа № 2-6512/11 Доповідач - Ізмайлова Г.Н.

Категорія: договірна

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Ізмайлової Г.Н.

суддів - Коростійової В.І., Пшеничної Л.В.

за участі секретаря - Огар І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 квітня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2011 р. Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі ПАТ «Альфа-Банк») звернулося до суду зі вказаним позовом.

Позивач просив визнати недійсними з моменту їх укладення та такими, що не породжують правових наслідків договори купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «В-3», загальною площею 909,5 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, укладені 28 грудня 2010 р. між ліквідатором фізичної особи-підприємця (далі ФОП) ОСОБА_3 - ОСОБА_1 і ОСОБА_4 про продаж ОСОБА_4 по ? частині вказаних будівель за кожним договором.

Крім того, просив визнати недійсними з моменту укладення і такими, що не породжують правових наслідків, договори купівлі-продажу, укладені 1- березня 2011 р., за якими ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 по ? частині вказаних нежитлових будівель та вчинити державну реєстрацію права власності на будівлю за ОСОБА_3

Зазначив, що 23 травня 2008 р. між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 було укладено рамкову угоду № SMERS 01038, відповідно до якої кредитор на умовах зазначеної угоди, договорів про відкриття кредитної лінії, договорів овердрафту про надання гарантій надав ОСОБА_3 кредитні продукти.

23 та 27 травня 2008 р. з ОСОБА_3 було укладено два договори про надання траншу № SME 0012904, за якими йому надано 1772785 доларів США.

В забезпечення виконання ОСОБА_3 рамкової угоди і договорів у межах цієї угоди, 23 травня 2008 р. з ним було укладено договір іпотеки, предметом якої була нежитлова будівля літ. «В-3», по АДРЕСА_1, загальною площею 909,5 кв.м.

Постановою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2008 р. ФОП ОСОБА_3 визнано банкрутом і арбітражним керуючим ОСОБА_1 28 грудня 2010 р. було здійснено продаж вказаної будівлі, яка знаходилася в іпотеці, чим порушено вимоги чинного законодавства, оскільки продаж вчинено без згоди ПАТ «Альфа-Банк», що є підставою для визнання договорів недійсними.

Виходячи з недійсності договорів від 28 грудня 2010 р. про продаж нежитлових приміщень ОСОБА_4, просив визнати недійсними і договори купівлі-продажу цих приміщень ОСОБА_5

Відповідачі проти позову заперечували.

В зустрічному позові ОСОБА_5 просила визнати дійсними обидва договори купівлі-продажу нежитлових будівель літ. «В-3» по АДРЕСА_1, укладені нею з ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на ці будівлі.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 квітня 2012 р. ПАТ «Альфа-Банк» в задоволенні позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано дійсними договори купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «В-3», посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 10 березня 2011 р.

Цим же рішенням визнано право власності на вказані будівлі за ОСОБА_5 та стягнено з ПАТ «Альфа-Банк» на її користь судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк» просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, задовольнивши його вимоги і відмовивши ОСОБА_5 в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 23 травня 2008 р. ЗАТ «Альфа-Банк» уклав з ОСОБА_3 рамкову угоду про відкриття кредитної лінії та договір про надання траншу № SME 0012904.

Згідно вказаної угоди ЗАТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у розмірі 990996,00 доларів США на строк 180 місяців зі сплатою 15,5 річних на придбання нерухомості та фінансування витрат на її реконструкцію.

В забезпечення виконання ОСОБА_3 вказаного зобов`язання, 23 травня 2008 р. ЗАТ «Альфа-Банк» з ним було укладено договір іпотеки, предметом якого була нежитлова будівля літ. «В-3», по АДРЕСА_1, загальною площею 909,5 кв.м.

Постановою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2008 р. ФОП ОСОБА_3 визнано банкрутом. Цією ж постановою скасовано арешти, накладені на майно боржника, у тому числі податкові застави, а також зазначено про недопустимість накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.

Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1, якого суд зобов`язав виконати ліквідаційну процедуру банкрута відповідно до вимог ст.ст.25-30, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та здійснити продаж всього майна ФОП ОСОБА_3

Отже, з моменту визнання ФОП ОСОБА_3 банкрутом стосовно його майна діє правовий режим (щодо розпорядження, реалізації, скасування обмежень тощо) встановлений нормами Закону України «Про банкрутство».

Відповідно до статей 23,24,26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» згода іпотекодержателя на реалізацію майна банкрута в процедурі банкрутства законом не вимагається в зв`язку з пріоритетом норм законодавства про банкрутство над нормами Закону України «Про іпотеку».

Згідно ст.ст.4-5 ГПК України постанова господарського суду Харківської області від 23 грудня 2008 р. про визнання ФОП ОСОБА_3 банкрутомє судовим рішенням, яке підлягає обов`язковому виконанню і посилання ПАТ «Альфа-Банк» на необхідність застосування до вказаних правовідносин Закону України «Про іпотеку» не відповідає обставинам справи і вимогам Закону. Так, ст.12 Закону України «Про іпотеку» пов`язує недійсність правочинів, вчинених іпотекодавцями, а продаж майна ФОП ОСОБА_3 вчинено не ним самим, а ліквідатором при здійсненні процедури в порядку, передбаченому спеціальним Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, права особи щодо майна, відчуженого за договором купівлі-продажу у процедурі банкрутства, у яких вона не приймала участь, не підлягають захисту шляхом застосування правового механізму, встановленого положеннями глави 16 Цивільного кодексу України, які стосуються лише учасників договору.

З цих же підстав не можуть бути визнані недійсними договори купівлі-продажу від 10 березня 2011 р., укладені між ОСОБА_4 і ОСОБА_5, оскільки ЗАТ «Альфа-Банк» не є стороною договорів про продаж належного раніше ОСОБА_3 нерухомого майна.

Також судова колегія приймає до уваги ту обставину, відповідно до постанови Вищого Господарського суду України від 17 березня 2009 р., якою залишено без зміни постанову господарського суду Харківської області від 23 грудня 2008 р. про визнання ФОП ОСОБА_3 банкрутом, ЗАТ «Альфа-Банк» є кредитором у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 і всі питання щодо порушення його права відносно майна, яке визнано ліквідаційною масою, можуть розглядатися за нормами, якими врегульовано процедуру банкрутства, а не з Законом України «Про іпотеку».

Доводи ПАТ «Альфа-Банк» щодо незаконності рішення в частині визнання дійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладених ОСОБА_4 з ОСОБА_5 і визнання за ОСОБА_5 права власності на ці будівлі підлягають задоволенню.

Із матеріалів справи убачається, що ПАТ «Альфа-Банк» оспорює дійсність договорів купівлі-продажу і право власності ОСОБА_5 на ці приміщення, в зв`язку з чим судом першої інстанції безпідставно визнано дійсним договори купівлі-продажу від 10 березня 2011 р.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови від 6 листопада 2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню і вимоги ОСОБА_5 про визнання за нею права власності на спірні приміщення, оскільки це право до неї перейшло за договорами купівлі-продажу, за якими здійснено державну реєстрацію і які не визнаються судом недійсними.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині визнання дійсними договорів купівлі-продажу нежилих приміщень та визнання за ОСОБА_5 права власності на будівлі підлягає скасуванню з відмовою їй в цій частині позовних вимог.

З огляду на наведене, на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, судова колегія змінює рішення в зв`язу з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права в частині позовних вимог ОСОБА_5 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Керуючись ст.ст. 209, 218, п.4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 квітня 2012 р. в частині визнання дійсними договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «В-3», загальною площею 909,5 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, укладених між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 10 березня 2011 р. та визнання за нею права власності на вказані будівлі скасувати і в цій частині ОСОБА_5 в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий -

Судді: