Справа №1815/4651/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шунько Г.О.

Номер провадження 11/788/117/13 Суддя-доповідач - Рунов

Категорія - 4

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рунова В. Ю.,

суддів - Демченка М. О., Ященка В. А.,

з участю прокурора - Думал С.М.

засудженого - ОСОБА_3

при секретарі - Степанищевої С.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_4 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2012 року, за яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Бобрик Роменського району Сумської області, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, розлучений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий

засуджений за ст.121 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк п'ять років.

На підстав ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

На підставі ст.76 КК України, покладені обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальних збитків 729,35 грн. та 36000 грн. моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що він 01.07.2012 р. близько 00-00 годин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, став чіплятися до ОСОБА_4, демонструвати перед ним перевагу у фізичній силі, штовхатися, внаслідок чого вони не утрималися і він разом з ОСОБА_4 впав на землю, де між ними виникла боротьба, в ході якої він, перебуваючи під ОСОБА_4, умисно вкусив останнього зубами за підборіддя, чим спричинив легкі тілесні ушкодження.

01.07.2012 р. близько 02-00 години ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, знову вчинив бійку з ОСОБА_4, нанісши першим удар кулаком руки в обличчя останнього, під час якої на ґрунті сварки з ОСОБА_4 умисно вкусив потерпілого за кінчик носа і відкусив його фрагмент, чим заподіяв йому середньої тяжкості тілесне ушкодження, для усунення якого потрібне оперативне втручання (косметична операція), а тому спричинене ушкодження кваліфіковано як невиправне знівечення обличчя.

В поданій апеляції потерпілий ОСОБА_5 просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого та постановити новий вирок, за яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, оскільки ОСОБА_3 не надав йому медичної допомоги, на протязі досудового і судового слідства давав неправдиві показання, вчинив злочин з особливою жорстокістю та не розкаявся у скоєному.

Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 та думку прокурора Думал С.М. про залишення вироку суду без змін, а апеляції потерпілого без задоволення, виконавши вимоги ст.ст.318 і 319 КПК України (1960 р.), перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляція потерпілого ОСОБА_5 підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за обставин, викладених у вироку, в апеляції потерпілого ОСОБА_5 не оскаржуються.

Разом з тим, міськрайонний суд не в повній мірі врахував положення ст.ст.65 і 75 КК України та призначив ОСОБА_3 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та його особі внаслідок м'якості, застосувавши кримінальний закон (ст.75 КК), який не підлягав застосуванню, оскільки у суду, на думку колегії суддів, не було підстав для звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Так, відповідно до вимог ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Однак суд першої інстанції при визначенні підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст.75 КК України, на думку колегії суддів, не в повній мірі врахував зазначені вище обставини, які впливають на звільнення від відбування покарання з випробуванням, а саме те, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння, шкоду відшкодував потерпілому частково, не надав посильної допомоги потерпілому ОСОБА_5 одразу після вчинення ним злочину, а також неправомірну, тривалу і агресивну поведінку засудженого, що безпосередньо передувала вчиненню ним інкримінованого йому злочину у відношенні потерпілого.

Оскільки є необхідність у застосуванні до ОСОБА_3 більш суворого покарання, то колегія суддів вважає за необхідне вирок міськрайонного суду в частині призначеного покарання скасувати та постановити в цій частині свій вирок, а в іншій частині вирок суду залишити без зміни, задовольнивши таким чином апеляцію потерпілого ОСОБА_5

При призначенні ОСОБА_3 покарання колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин, що характеризують цей злочин, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також всі інші обставини, з якими кримінальний закон пов'язує визначення виду і розміру покарання.

Зокрема, ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, має двох малолітніх дітей, частково відшкодував спричинену шкоду в сумі 3500 грн.

Дані обставини колегія суддів визнає такими, що пом'якшують покарання. Обставиною, що обтяжує покарання колегія суддів вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років, яке в свою чергу буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.362, 365, 366, 378 і 379 КПК України (1960 р.); п.п.11 і 13 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (2012 р.), колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_4 задовольнити.

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2012 року відносно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий вирок.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ст.121 ч.1 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

Запобіжний захід залишити підписку про невиїзд.

В іншій частині вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2012 року - залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення.

СУДДІ:

Рунов В. Ю. Демченко М. О. Ященко В. А.