АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/4029/2013 Головуючий у 1 інстанції - Величко Т.О.
Суддя-доповідач - Соколова В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Нежури В.А., Шахової О.В.,
при секретарі Охневській Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 01.08.2011 у справі за поданням начальника Відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ м. Києва Д.Ю. Лихацького про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01.08.2011 подання начальника Відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ м. Києва Д.Ю. Лихацького про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - задоволено.
Тимчасово обмежено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Німеччини, паспорт серії НОМЕР_3 виданий 12.09.2005 року Посольством Німеччини в Україні, який проживає за адресою - АДРЕСА_1. у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань у вигляді погашення боргу на користь ОСОБА_5 в розмірі еквівалентному 40 000 доларів США.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, на неправильну оцінку доказів та невірне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважаючи постановлену ухвалу незаконною, просить її скасувати та постановити нову, якою в задоволенні подання відмовити.
В судовому засіданні апеляційної інстанції апелянт та його представник підтримали апеляційну скаргу, просили ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні подання.
Інші особи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, причини неявки суду не повідомили, тому, в порядку ст. 305 ч. 2 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 15.07.2011 начальник ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Лихацький Д.Ю. звернувся до суду із поданням, в якому просив заборонити боржнику - громадянину Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_2 (місце проживання м. Премнітц, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 12.09.2005 посольством Німеччини в Україні у м. Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1) у праві виїзду за межі України, у зв'язку з тим, що боржник має невиконані майнові зобов'язання. В обґрунтування подання посилається на те, що на виконанні у ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві знаходиться виконавче провадження № 16646807 з примусового виконання виконавчого напису № 3293 від 07.08.2009 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості у сумі еквівалентній 40 000 доларів США на користь стягувача ОСОБА_5. Державний виконавець зазначає, що добровільно боржник вимоги ВДВС не виконує.
На підставі викладених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що подання підлягає задоволенню.
Проте, погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не вважає за можливе.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2009 державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 3293 від 07.08.2009 та встановлено строк для добровільного виконання виконавчого напису (а.с.5). Інших даних про хід виконавчого провадження суду першої інстанції представлено не було.
Таким чином, державним виконавцем не було надано суду доказів того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, так як відсутні документи про вручення йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Також не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що за час виконання судового рішення боржник виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості, боржник безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця, або доказів, які дають підстави вважати, що боржник має намір ухилитися від виконання рішення суду шляхом залишення території України, а суд першої інстанції не взяв вказане до уваги, що призвело до неправильного вирішення справи.
При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження № 16646807, наданими ВДВС на запит апеляційного суду встановлено наступне.
28.12.2009 постановою державний виконавець ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві ДороганьС.Г., за заявою від 24.12.2009 представника стягувача, відкрито виконавче провадження № 16646807 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8 № 3293 від 07.08.2009 про стягнення з громадянина ФРН ОСОБА_2 40 000,00 доларів США, за договором позики від 08.10.2008. згідно супровідного листа від 28.12.2009 копії вказаної постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Проте, дані про вручення вказаної постанови боржнику в матеріалах справи відсутні, хоча всилу ч. 1 ст. 31 вказаного закону, копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
15.01.2010 державним виконавцем здійснені запити до Головного управління земельних ресурсів, УДАІ ГУ МВС України у м. Києві, БТІ м. Києва з метою виявлення майна боржника.
Згідно відмітки УДАІ ГУ МВС України у м. Києві станом на 25.01.2010 транспортних засобів на ім'я боржника не зареєстровано.
Також листом від 04.02.2010 Головне управління земельних ресурсів повідомило про відсутність зареєстрованих на ім'я боржника земельних ділянок.
09.04.2010 державний виконавець Дорогань С.Г. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2010 державному виконавцеві було відмовлено у задоволенні зазначеного подання (справа № 6-64/2010).
03.06.2010 до ВДВС надійшов лист-відповідь на запит з Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, з якого вбачається відсутність зареєстрованого на ім'я боржника нерухомого майна.
01.02.2011 постановою державного виконавця накладений арешт на все майно ОСОБА_2.
02.02.2011 державним виконавцем здійснений запит до Київського міського центру зайнятості, проте відповідь на вказаний запит державного виконавця в матеріалах виконавчого провадження відсутня.
11.03.2011 державним виконавцем також здійснений запит до Управління у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, згідно відповіді якого від 02.04.2011 гр. ОСОБА_2 не значиться.
11.05.2011 начальник ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві звернувся з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яке було задоволено оскаржуваною ухвалою.
Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Таким чином, направивши 28.12.2009 копію постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, в порушення п. 4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 № 74/5, державний виконавець не пересвідчився, чи отримано боржником надіслану постанову, також не отримавши відповіді на запит Київського міського центру зайнятості та не вчинивши запит до посольства держави громадянином якої є боржник, безпідставно звернувся з поданням про обмеження у виїзді, що вбачається з наступного.
Громадянин ОСОБА_2 мав дозволи на працевлаштування оформлені Державним центром зайнятості, а саме: № 11380 від 23.03.2006, № 33302 від 07.11.2008 та № 40142 від 23.07.2010.
Згідно довідки Посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні, громадянин ОСОБА_2 з 25.11.2008 був зареєстрований у відповідній базі даних «Електрона реєстрація громадян Німеччини за кордоном», доступ до якої має Посольство Федеративної Республіки Німеччини в Україні. З витягу з даного реєстру також вбачається, що громадянин ФРН ОСОБА_2, 25.11.2008 зареєструвався за адресою: АДРЕСА_2
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду, не відповідає обставинам справи, так як боржник не повідомлений про наявність виконавчого провадження і державний виконавець не вчинив необхідних дій для встановлення місця реєстрації та місця роботи боржника.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання начальника Відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ м. Києва Д.Ю. Лихацького про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Оскільки судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального законодавства, що призвели до постановлення незаконної ухвали, остання відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні подання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 01.08.211- скасувати та постановити нову наступного змісту.
В задоволенні подання начальника Відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ м. Києва Д.Ю. Лихацького про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: