Справа № 22-9998/2006р.                     Головуючий в 1 інстанції Кудіна А.С..

Категорія 66                                         Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2006 року       Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Круглікової К.С.

суддів Звягінцевої О.М.,   Молчанова С.І.

при секретарі Тимченко Г.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області і

встановив:

в апеляційній скарзі заявник оспорює обгрунтованість ухвали суду, якою відмовлено в задоволенні його скарги, і ставить питання про її скасування, постановлення нової про задоволення скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В засіданні апеляційного суду представник заявника за довіреністю Степанова І.Б. підтримала доводи апеляційної скарги і просила про її задоволення, скасування ухвали суду, постановлення нової ухвали про задоволення скарги.

Судом при розгляді цієї справи встановлено, що 9.08.2006 р. УПФУ в м. Харцизьку звернулось до суду з вказаною скаргою на дії держвиконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області, зазначало, що в провадженні державного виконавця Нацвлішвілі І.О. знаходиться виконавчий лист № 2-620, виданий 14.02.2005 р. Харцизьким міським судом Донецької області про стягнення з УПФУ в м. Харцизьку на користь ОСОБА_1 637,07грн.

20 липня 2006 р. державний виконавець Нацвлішвілі І.О. виніс постанову № 3/356-611 про відкриття виконавчого провадження, яка була направлена до УПФУ тільки 2.08.2006 р. Вважає, що діями державного виконавця були порушені його права, тому просив визнати вказані дії незаконними та скасувати постанову № 3/356-611 про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2006 р.

Ухвалою Харцизького міського суду Донецької області від 25 вересня 2006 року відмовлено в задоволенні скарги УПФУ в м. Харцизьку.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій,  мають право звернутися до

суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної викнавчої служби під час викронання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження" копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Судом дійсно встановлено, що постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області Нацвлішвілі І.О. № 3/356-611 про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2006 р. було надіслано заявникові пізніше, ніж передбачено вказаною нормою матеріального закону,- 2.08.2006 р.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги, дійшов обгрунтованого висновку про те, що надіслання копії постанови про відкриття виконавчого провадження пізніше строку, передбаченого законом, не є підставою для скасування вказаної постанови та визнання дій державного виконавця незаконними, оскільки цим права та інтереси УПФУ в м. Харцизьку порушено не було.

Оскільки судом першої інстанції ухвалу постановлено з додержанням вимог закону, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду.

Довод скарги про порушення судом норм матеріального права апеляційний суд вважає безпідставним.

Керуючись п. 1 ч.2 ст. 307, п. 1 ст. 312, ст. 313, п. 4 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку відхилити, ухвалу Харцизького міського суду Донецької області від 25 вересня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.