АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа - № 22а-885 /06 __ Головуючий в 1 інстанції - Попова О.ML
Категорія- Доповідач - Кравченко ШВ.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопаду 2006 року Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Кравченко Н.В.,
судців - Пригорневої Л.І., Борисова Є.А.
при секретарі - Пономарьовій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 30 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших до Луганської міської Ради про визнання недійсним рішення Луганської міської Ради, -
встановила:
У грудні 2005 року позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2. у своїх інтересах та в інтересах інших осіб звернулися до суду з позовом до відповідача Луганської міської Ради, в якому послалися, що рішенням сесії відповідача Луганської міської Ради № НОМЕР_1 було передано в оренду ТОВ " Капітал KM" земельну ділянку площею 0,0856 га під розміщення без права здійснення будівельних робіт торгівельного комплексу (некапітальної споруди) та благоустрій прилеглої території в районі будинку №АДРЕСА_1 м. Луганська. Це рішення на думку позивачів прийнято з порушенням норм діючого законодавства, без повідомлення про його прийняття позивачів, без з'ясування їх думки з цього приводу, розміщення торгівельного комплексу на названій земельній ділянці порушує права та інтереси позивачів, які мешкають у будинку №АДРЕСА_1. Тому вони просять визнати недійсним вказане рішення відповідача.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 30 червня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2. у своїх інтересах та інтересах інших, з постановою суду не згодні, вважають її такою, що не відповідає вимогам закону, просять скасувати, та задовольнити їх вимоги.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
У відповідності зі ст.. 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських Рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст у числі інших належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок.
Здійснення земельних повноважень вказані Ради виконують у відповідності з названою компетенцією та порядком, встановленими Законом України "
Про місцеве самоврядування", згідно зі ст.. 26 якого виключно на пленарних засіданнях Рад вирішуються питання стосовно надання земельних ділянок у користування із - земель комунальної власності, до яких на підставі ст..83 Земельного Кодексу України належать землі територіальних; громад.
Статтею 116 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або -комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади- або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Як передбачено ст.. 122 Земельного Кодексу України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно зі ст.. 92 Земельного Кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель комунальної власності набувають тільки підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності. Іншим юридичним особам у відповідності зі ст.. 93 Земельного Кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в користування шляхом оренди, в тому числі довгострокової не більше 50 років.
У відповідності зі ст.. 123 Земельного Кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до сільської, селищної, міської ради. Відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Згідно зі ст.. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Судом встановлено, що рішенням сесії відповідача Луганської міської Ради № НОМЕР_1 строком на 49 років було передано в оренду ТОВ " Капітал KM" земельну ділянку площею 0,0856 га під розміщення без права здійснення будівельних робіт торгівельного комплексу (некапітальної споруди) та благоустрій прилеглої території в районі будинку №АДРЕСА_1 м. Луганська. При прийнятті цього рішення вказані вимоги закону відповідачем дотримано.
Це рішення прийнято відповідачем у межах своєї компетенції, за наявності відповідного клопотання ТОВ " Капітал KM", після надання відповідного дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, отримання всіх необхідних узгоджень та висновків.
Вказані обставини підтверджуються наданими суду письмовими
доказами, які судом першої інстанції досліджені в установленому порядку та їм дано
належну оцінку.
Тому суд обґрунтовано не знайшов підстав для визнання оскаржуваного рішення відповідача недійсним, як про це просили позивачі.
Посилання позивачів в апеляційній скарзі - про те, що судом не розглянуті їх вимоги, оскільки вони просили визнати вказане рішення протиправним, а суд послався, що вимоги було заявлено про визнання рішення недійсним, не увагу не заслуговують, оскільки з тексту позовної заяви вбачається, що позивачі просили визнати спірне рішення відповідача саме недійсним, про що й відображено у постанові суду.
Посилання в апеляційній скарзі про те, що судом не враховано доводи позивачів про порушення відповідачем цілої низки норм Конституції України, Законів України " Про місцеві самоврядування в Україні", "Про основи містобудування", " Про планування та настройку територій", "Про архітектурну діяльність", " Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення", "Про власність", та Земельного Кодексу України, на увагу не заслуговують, оскільки судом не встановлено порушень законодавства при прийнятті відповідачем спірного рішення, а позивачі в апеляційній скарзі не конкретизують, у чому саме спірне рішення відповідача не відповідає вказаним ними нормам законодавства.
Посилання позивачів в апеляційній скарзі про те, що суд необгрунтовано дійшов висновку, що спірна земельна ділянка не належить до при будинкової території, яка належить мешканцям будинку на праві власності, на увагу не заслуговують.
Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку - відповідно до ст.. 42 Земельного Кодексу України надається у постійне користування організації, що здійснює управління цим будинком, тобто об'єднанню співвласників. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Згідно з Положенням про порядок встановлення та закріплення меж при будинкових територій існуючого житлового фонду та надання їх у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків, затвердженим наказом Держкомзему, Держкоммістобудування, Держжитлокомунгоспу та Фонду держмайна України від 5 квітня 1996 року № НОМЕР_2, прибудинкова територія встановлюється за проектом поділу території мікрорайону ( кварталу) за проектом забудови. Межі території встановлюються за проектом відведення ділянки відповідно до проектно-технічної документації.
Оскільки позивачами не надано доказів стосовно того, що спірна земельна ділянка в установленому порядку визнана прибудинкової територією, у суду не було підстав вважати її такою.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.. 198,199,200,205,206КАС України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших мешканців будинку - відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від ЗО червня 2006 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших „92 мешканців будинку до Луганської міської-Ради про визнання недійсним рішення №НОМЕР_1 - залишити без зміни.
Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може „бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту виготовлення повного її тексту.