Справа № 121/2606/13-к
1-кп/121/122/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2013 року Ялтинський міський суд Криму
у складі судді: Переверзєвої Г.С.
при секретарі: Тохтамиш Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду матеріали кримінального провадження по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ялти, АР Криму, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого:
1) 20.06.1997 року Ялтинським міським судом за ст. 229-6 ч. 2 КК України (в редакції КК 1960 року) до 2 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, звільненого 13.07.1998 року умовно-достроково на 11 місяців 11 днів;
2) 09.07.1999 року Ялтинським міським судом за ст. 229-6 ч.2, 43 КК України (в редакції КК 1960 року), із застосуванням ст. 14 КК України (в редакції КК 1960 року) до 2 років 11 місяців 11 днів позбавлення волі, звільненого 13.07.2002 року по відбуванню терміну покарання;
3) 14.05.2004 року Ялтинським міським судом за ст. 186 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого 10.11.2004 року по відбуванню терміну покарання;
4) 04.07.2007 року Ялтинським міським судом за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 16.02.2009 року умовно-достроково на 7 місяців 21 день;
5) 25.12.2009 року Ялтинським міським судом за ст. 309 ч. 2, 71 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 11 квітня 2012 року умовно-достроково на 7 місяців 1 день,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,
за участю прокурора Коркуна Р.В., потерпілого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 і обвинуваченого ОСОБА_1, суд
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_1 25 січня 2013 року о 18 годині, перебуваючи в коридорі загального користування будинку АДРЕСА_2 в ході виниклого конфлікту з ОСОБА_2, дістав з кишені ніж, який зберігав для особистих потреб і, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наніс удар цим ножем по тулубу ОСОБА_2. Останній став чинити опір і притиснув обвинуваченого до стіни, після чого ОСОБА_1 наніс ще один удар ножем в область спини ОСОБА_2, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки зліва з пошкодженням великого сальника, а також легке - непроникаюче (сліпе) поранення лівої лопатної області.
Скоєне ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 121 ч. 1 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Обвинувачений свою вину визнав частково і пояснив у суді, що він не навмисно завдав ножем, який він мав при собі, удар в живіт потерпілого, так як зробив це у відповідь на його загрозу про розправу за викрадений телефон у ОСОБА_4, обвинувачуючи його (ОСОБА_1 ) в цьому викраденні. Другий удар ножем він завдав по необережності в процесі боротьби з потерпілим.
Суд, дослідивши докази в їх сукупності, приходить до висновку про доведеність винності обвинуваченого у вчиненому злочині.
Так, потерпілий ОСОБА_2 в суді показав, що його подруга з дитинства ОСОБА_4 поскаржилася на ОСОБА_1 і його друга ОСОБА_5 який викрав у неї мобільний телефон, просила допомогти повернути викрадене.
25 січня 2013 року о 17 годині 50 хвилин він зустрів ОСОБА_1 і запитав у нього, за яких обставин пропав мобільний телефон у його подруги ОСОБА_4. ОСОБА_1 запропонував піти до неї і з'ясувати у неї всі обставини. Прийшли до ОСОБА_4 стали з'ясовувати і ОСОБА_4 сказала, що ОСОБА_1 не винен, а винен його друг ОСОБА_5, який під приводом зателефонувати, забрав телефон і пішов разом з ОСОБА_1. Він (ОСОБА_2) став висловлювати претензію ОСОБА_1, що раз телефон забрав його друг, то він (ОСОБА_1) теж причетний до цього і повинен повернути телефон. Після цього відчув як ОСОБА_1 вдарив його в бік, в область живота. У відповідь він схопив ОСОБА_1 за руку і притиснув його до стіни, при цьому побачив в руці у нього ніж. Як завдав обвинувачений йому другий удар він навіть не побачив, тому що відчув печіння в животі і відпустив ОСОБА_1, а ОСОБА_4 завела його до дому і викликала «швидку допомогу». Ніяких погроз на адресу ОСОБА_1 перед нанесенням удару він не висловлював.
Свідок ОСОБА_4 в суді дала показання, аналогічні показанням потерпілого.
Згідно висновку судово-медичної експертизи, у ОСОБА_2 малися тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки зліва з пошкодженням великого сальника і не проникаючого (сліпого) поранення лівої лопаткової області.
Обидва поранення виникли від дії колючо-різаного предмета (предметів) типу клинка ножа, що підтверджується рівними краями ран, переважанням довжини ран над їх шириною, наявністю ранових каналів один з яких проникає в черевну порожнину.
Ширина клинка довгого ножа могла складати близько 1.2-1.5 см до рівня занурення в тіло, про що свідчить довжина ран на шкірі.
За даними представленої медичної документації, враховуючи локалізацію наявних ушкоджень, рановий канал в лівій лопаткової області мав напрям «ззаду - наперед», а в області живота - «спереду - назад». Глибина ранового каналу не проникаючого колото-різаного поранення лівої лопаткової області становила близько 2 см.
Обидва ушкодження могли бути отримані 25 січня 2013 року, про що свідчить первинне звернення потерпілого за медичною допомогою при наявності вищезгаданих пошкоджень і кровотечі з рани.
За ступенем тяжкості проникаюче поранення черевної порожнини з пошкодженням великого сальника відноситься до тяжких, як небезпечних для життя. Не проникаюче (сліпе) поранення лівої лопаткової області відноситься до легких, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я строком до 3-х тижнів (а.к.п. 92-93).
Суд вважає, що показання потерпілого, дані в суді, є правдивими і узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи та з показаннями вищеназваного свідка.
Доводи обвинуваченого про те, що він заподіяв тілесні ушкодження потерпілому ненавмисно, у відповідь на висловлену ОСОБА_2 загрозу розправою і в процесі боротьби з ним, спростовуються показаннями потерпілого, свідка ОСОБА_4 і висновком судово-медичної експертизи від 26 січня 2013 року про те, що на тілі ОСОБА_1 малися легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я, але виникнути вони могли за декілька діб до моменту огляду (а.к.п. 90-91).
Як виявляється з висновку, ОСОБА_1 оглянутий був 26.01.2013 року, а злочин скоєний 25.01.2013 року, отже тілесні ушкодження у ОСОБА_1 утворилися за кілька днів до подій, що відбулися з потерпілим ОСОБА_2, що не заперечував у суді сам ОСОБА_1.
Крім того, винність обвинуваченого доведена:
- рапортом слідчого СВ Ялтинського міського управління згідно якого 26 січня 2013 року в нічний час доби за участю співробітників Алупкінського відділу ЯМУ і затриманим ОСОБА_1 був здійснений виїзд за адресою: АДРЕСА_3, де за вказівкою останнього, який пояснив, що він викинув ніж, яким наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2, був проведений огляд земельної ділянки (а.к.п. 38);
- протоколом огляду земельної ділянки, розташованої в районі будинку АДРЕСА_3 в ході якого під пеньком, що знаходився на даній земельній ділянці, виявлений та вилучений предмет зовні схожий на ніж довжиною приблизно 20 см з перемотати ізоляційною стрічкою синього кольору ручкою (а.к.п. 39-44).
- протоколом огляду ножа, вилученого при проведенні огляду вищеназваного земельної ділянки, і який згідно висновку криміналістичної експертизи не є холодною зброєю (а.к.п. 73, 87-89). Обвинувачений в суді визнав, що саме цим ножем він заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_2;
- постановою про визнання ножа речовим доказом (а.к.п. 74);
- протоколами проведення слідчих експериментів, в ході яких потерпілий і свідок ОСОБА_4 на місці події розповіли і показали обставини заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (а.к.п. 48-52, 53-57);
Викладені докази у своїй сукупності підтверджують винність ОСОБА_1 у скоєнному.
До свідчень обвинуваченого, даними в суді, про те, що він не мав наміру на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, суд ставиться критично, оскільки вони спрямовані на бажання пом'якшити відповідальність. Нанесення у процесі конфлікту удар потерпілому колючо-ріжучим предметом (ножем) в життєво-важливий орган - живіт, свідчить про умисел обвинуваченого, спрямованого на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому.
Згідно зі ст. 65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Встановлено, що ОСОБА_1 скоєно злочин, що відноситься до тяжких.
До обтяжуючих відповідальність обставин відноситься рецидив злочинів (неодноразово був судимий і судимості не погашені).
Пом'якшувальною провину обставиною по справі суд розцінює думку потерпілого, який простив обвинуваченого і просив пом'якшити йому покарання.
Як особистість, обвинувачений характеризується наступним чином: раніше неодноразово судимий, не працює, за місцем проживання характеризуються посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.к.п. 99-100, 97, 98).
При викладених обставин суд вважає, що ОСОБА_1 слід обрати, покарання, пов'язане з позбавленням волі.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не знаходить.
З обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати в сумі 195 гривень 60 копійок, які складаються з витрат по проведенню криміналістичної експертизи при розслідуванні кримінальної справи.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою. Строк покарання йому обчислювати з 25 січня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 від 05.10.2010 року, виданий Залізничним районним відділом Сімферопольського МУ ГУ України в АРК, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати в доход держави в сумі 195 (сто дев'яносто п'ять) гривень 60 копійок.
Речові докази:
- поліетиленовий пакет зі светром, відрізком тканини, еластичним бинтом, рушником, курткою, джинсами, ножем, шприцами, СПР, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Ялтинського міського управління ГУМВС України в АР Крим (м. Ялта, вул. Морська, 12, квитанція № 5469) (а.к.п. 74-75, 76) - знищити;
- чоловічу куртку і футболку, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.к.п. 78-79, 80) - залишити останньому за належністю;
- два диски з відеозаписом слідчих експериментів, які долучені до матеріалів провадження (а.к.п. 81, 82, 83, 84) - зберігати при матеріалах провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом 30-ти діб: для засудженого з моменту вручення йому копії вироку, для решти учасників процесу - з момент його оголошення, через Ялтинський міський суд.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Ялтинському міському суді.
Суддя: