ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

13.11.06                                                                                           Справа  № 15/191

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                Мельник Г.І.

суддів:                                          Новосад Д.Ф.

                                                Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ компанія «Інвестжитлобуд»№09/27 від 19.09.06р.

на рішення господарського суду Рівненської області від 30.08.2006р.   

у справі    №15/191

за позовом приватної фірми «Дипломат», м. Рівне

до відповідача ТзОВ компанія «Інвестжитлобуд», м. Рівне

про стягнення в сумі 17 084,86 грн.

За участі представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Встановив: рішенням господарського суду Рівненської області (суддя Коломис В.В.) від 30.08.06р. у справі №15/191 задоволено позовні вимоги.

Відповідач в апеляційній скарзі просить рішення скасувати, в позові відмовити, оскільки вважає, що між сторонами не було досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору: предмету та ціни, а тому у суду немає підстави проводити стягнення за невиконання договірних зобов’язань.

Позивач у відзиві просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з тих підстав, що угода судом недійсною не визнавалась.

В судове засідання представники сторін не з’явились. Відповідач причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час слухання справи. Позивач у відзиві не заперечував про розгляд справи без його участі. Колегія вважає за можливе та доцільне розглянути справу за наявними у ній доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 30.08.06р. слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          При цьому колегія виходила з наступного :

18.01.05р. між ПФ «Дипломат»(продавець) та ТзОВ компанія «Інвестжитлобуд»(покупець) укладено угоду №18/01-1, згідно умов якої позивач зобов`язувався продати, а відповідач, відповідно, купити ПММ (дизпаливо, бензин А-80, бензин А-95, оливи,  мастила, масла моторні) надалі товар для  

власних потреб та/або подальшої реалізації, в кількості, по ціні, на загальну суму – згідно товарних документів (накладної та податкової накладної).

          Відповідно до п. 4.1 Угоди відповідач зобов`язувався провести розрахунки за отримані ПММ на протязі 10 банківських днів з дати оформлення товарних документів (накладної, податкової накладної).

          З матеріалів справи встановлено, що позивачем на виконання умов Угоди по накладних на підставі відповідних довіреностей відповідача (а.с. 10-16) за період з 31 січня 2006 року по 30 березня 2006 року було відпущено відповідачу ПММ на загальну суму 17936,62 грн.

          Проте, відповідач виконав зобов’язання по оплаті за отримані ПММ лише частково –23.05.06р. проведено оплату на суму 2000 грн. Доказів сплати решти, а саме 15936,62 грн. заборгованості, відповідач суду не надав.

          Факт отримання ПММ, загальну суму на яку отримано ПММ та факт часткової оплати товару в апеляційній скарзі не оспорюється.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5.1 Угоди передбачено, що покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день прострочення платежу від суми неоплаченого товару за кожен день затримки вантажу. У випадку невчасного розрахунку за товар, крім пені покупець сплачує продавцю штраф з наростаючим підсумком: більш 10 календарних днів –в розмірі 10% вартості неоплаченого товару; більш 20 календарних днів –в розмірі 20% вартості недоплаченого товару; більш 30 днів календарних днів – в розмірі 50% вартості недоплаченого товару. (п. 5.2 Угоди).

Тому колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 15 936,62 грн. основного боргу, 573,87 грн. пені (враховуючи право суду у вийняткових випадках зменшувати розмір стягнення неустойки зі сторони, що порушила зобов’язання).

Посилання скаржника на те, що між сторонами не було досягнуто згоди по істотних умовах договору, а тому угода не може вважатися укладеною, не береться колегією до уваги, оскільки не спростовують факту часткового виконання умов договору та обов’язку відповідача провести розрахунок за отримані ним ПММ.

          Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі та апеляційному подання інші доводи скаржників не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.1, 2, 33, 43, 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд   

                     ПОСТАНОВИВ:

          1.Рішення господарського суду Рівненської області від 30.08.2006р. по справі №15/191 залишити без змін.

    2.В задоволенні апеляційної скарги відмовити.

          3.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Рівненської області.

          4.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

          

Головуючий–суддя                         Мельник Г.І.

Судді                                    Новосад Д.Ф.

                                             Михалюк О.В.