Справа № 298/379/13-ц (Категорія 2.4)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого - судді Животова Є.Г.,

при секретарі судового засідання Полуян М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солянської сільської Великоберезнянського району Закарпатської області, треті особи: Великоберезнянська державна нотаріальна контора, реєстраційна служба Великоберезнянського РУЮ, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності,

ВСТАНОВИВ:

В позові йдеться про те, що позивач з початку 2002 року і на даний час відкрито і безперервно володіє «дворогосподарством» АДРЕСА_1 Великоберезнянського району та є «головою дворогосподарства» (вищевказаного будинку). Правовстановлюючі документи на вказане нерухоме майно не були виготовлені, забудовники цього майна невідомі. Отже, жодних законних власників у нього немає.

Посилаючись на зазначене та положення ст.ст. 316,328,344, а також п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом

десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), позивач просить визнати за ним право власності на зазначений будинок за набувальною давністю.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності (ч.2 ст.158 ЦПК України). Також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 10).

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання також не з'явилися, однак голова Солянської сільської ради Опаленик В.Ю., державний нотаріус Гончар Т.М. та виконуючий обов'язки начальника реєстраційної служби Великоберезнянського РУЮ Цибик В.І. подали заяви, в яких просили розглянути справу без їх участі, проти позовних вимог не заперечили (а.с. 11-13).

Зважаючи на наведене, суд розглянув справу без участі сторін на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши матеріали справи, зважаючи на повне визнання позову відповідачем, суд визнає, що позов підлягає задоволенню, в тому числі й з передбачених ч.4 ст.174 ЦПК України підстав, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що позивач з 2002 року відкрито та безперервно володіє будинком АДРЕСА_1, однак документи на зазначений будинок не виготовлені та забудовники цього майна невідомі.

Зазначені обставини, крім доводів позивача, також стверджуються наступними доказами: довідкою виконкому Солянської сільської ради від 02.04.2013 № 286 - ОСОБА_1 є «головою дворогосподарства» АДРЕСА_1. Правовстановлюючі документи не видавалися, забудовники цього майна невідомі. ОСОБА_1, починаючи з 2002 року та на час звернення до суду відкрито, безперервно володіє житловим будинком за вищевказаною адресою (а.с. 6); виготовленою КП «ВРБТІ» інвентаризаційною справою № 5240 від 12.03.2013 - ОСОБА_1 зазначений власником зазначеного вище житлового будинку (а.с. 7-8).

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Відповідач позов визнав.

Згідно до ст.ст. 16,328 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Саттею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо, крім іншого, це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним (власником) документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність); особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що правила ст.344 цього Кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом (до 01.01.2004 - п.1 зазначених Положень ЦК). Отже, з урахуванням наведеного, суд визнає, що в даному випадку у позивача виникла набувальна давність на зазначене нерухоме майно, на яке слід визнати право власності за ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 1-4,8-11,15,57-61,64,174,212-215 ЦПК України, ст.ст. 1-5,11-16,316-319,325,328,344,392, п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку набувальної давності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Закарпатської області через Великоберезнянський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.

Головуючий