№ справа:106/7291/12Головуючий суду першої інстанції:Шилова
№ провадження:11/190/288/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Трясун Ю. Р.
__________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Трясуна Ю.Р.,
Суддів Корольова М.П., Радіонова І.І.
За участю прокурора Сулейманової Д.Н.,
при секретарі захисника засудженої Йолкіні П.Є. ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7
вироком Євпатрійського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2012 року
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Самарканд Узбекистану, громадянка України, проживаюча за адресою АДРЕСА_1, не судима,
визнана винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.307 ч.2, 311 ч.1 КК України та їй призначене покарання:
- за ст. 307 ч.2 КК України у виді 6 років позбавлення волі;
- за ст. 311 ч.1 КК України у виді штрафу у сумі 850 гривень.
В силу ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 остаточно призначене покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком, ОСОБА_7 при невстановлених слідством обставинах незаконно придбала невстановлену кількість прекурсору (ангідриду оцтової кислоти), а також, особливо небезпечний наркотичний засіб опій екстракційний в невстановленій кількості, які стала зберігати за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1 з метою збуту наркотичного засобу та використання прекурсору для виготовлення наркотичного засобу.
02.09.2011 року в період з 18-35 годин до 19-50 годин при проведенні обшуку в квартирі АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_7, співробітниками міліції було виявлено та вилучено 23 полімерних відрізка, які містять особливо небезпечний наркотичний засіб опій екстракційний, загальною вагою 3.31 гр. (в перерахунку на суху речовину), а також, 2 прозорих ковпачки від ін'єкційних голок, які містять прекурсор (ангідрид оцтової кислоти), вагою 0.25 гр.
В апеляції захисник просить вирок суду скасувати, кримінальну справу відносно ОСОБА_7 закрити.
Свої доводи апелянт мотивує тим, що висновки суду про винність ОСОБА_7 не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд не дав належної оцінки суперечливості представлених доказів.
Захисник вказує, що суд не взяв до уваги показання ОСОБА_7 про те, що на неї чинився моральний тиск, вказавши у вироку, що невизнання нею провини суд розцінює як бажання уникнути кримінальної відповідальності.
Крім того, апелянт стверджує, що ніяких доказів підтверджуючих, що ОСОБА_7 займалася збутом наркотиків в суді представлено не було. Посилання даних працівників міліції на те, що їм було відомо, що ОСОБА_7 у великих кількостях збувала наркотики ОСОБА_8 не знайшло своє підтвердження в суді.
Апелянт зазначає, що суд необґрунтовано прийняв до уваги свідчення ОСОБА_8, які вона давала в судовому засіданні 23.01.2012 року, так як ОСОБА_8 очевидцем продажу наркотиків не була, твердження, що їй відомо зі слів чоловіка, що він купував у ОСОБА_7 не може бути достовірним доказом збуту наркотиків.
Не давши оцінки показанням ОСОБА_8 про те, що він обмовив ОСОБА_7, суд послався у вироку на показання ОСОБА_8 які він давав в ході досудового слідства та в судовому засіданні 16.01.2012 року.
На думку апелянта, суд не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які підтвердили, що стосовно ОСОБА_7 з боку її родичів були погрози і зробив висновок, що неприязні стосунки між підсудною і родичами чоловіка не мають відношення до кримінальної справи.
Заслухавши доповідача, провівши судове слідство, судові дебати, в яких засуджена та її захисник підтримали апеляцію та просили вирок скасувати, прокурор заперечував проти апеляції захисника та просив вирок залишити без зміни, надавши останнє слово засудженій, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи, викладені в апеляції захисника є необґрунтованими і вона не може бути задоволена з наступних підстав.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_7 не займалась збутом наркотичних засобів, а всі знайдені при обшуку наркотики їй підкинули працівники міліції або родичі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами, яким суд дав належну оцінку.
Вина засудженої ОСОБА_7 в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 307 ч.2, 311 ч.1 КК України підтверджується зібраними в ході досудового слідства, та перевіреними судом доказами.
Так, в ході досудового и судового слідства свідок ОСОБА_12 пояснила, що 02.09.2011 року вона була присутня як понята при обшуку домоволодіння ОСОБА_7, в ході якого були вилучені наркотичні засоби, які, як пояснила засуджена, спочатку вона зберігала для особистого вживання, а потім стала продавати їх ОСОБА_8 (т.1 а.с.30-33, т.2 а.с.31-31).
Аналогічні показання давала і свідок ОСОБА_13, зазначивши, що співробітники міліції вилучали наркотичні засоби у присутності понятих (т.1 а.с.34-37, т.2 а.с.31).
Крім того, доводи захисника, а також самої засудженої ОСОБА_7 про те, що на неї чинився тиск з боку працівників міліції є безпідставними, оскільки дані обставини перевірялись в ході судового слідства в суді першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.
Згідно постанови прокурора відділу прокуратури АР Крим в порушенні кримінальної справи стосовно працівників міліції відмовлено (т.1 а.с.225). Крім того, оперуповноважений ОСОБА_14 в суді першої інстанції пояснив, що до органів внутрішніх справ надійшла оперативна інформація, що ОСОБА_7 займається збутом наркотичних засобів. Для перевірки цієї інформації він разом з оперуповноваженим УБОЗ - ОСОБА_15, на підставі постанови Сакського міськрайонного суду провели обшук за місцем проживання ОСОБА_7 Обшук проводився в присутності понятих, при цьому поняті весь час були присутні при обшуку. В ході обшуку були виявлені наркотичні засоби, які належали ОСОБА_7 та, як вона пояснила, частину наркотиків вона зберігала для особистого вживання, а частину для ОСОБА_8 (т.2 а.с.43-44).
В ході досудового слідства свідок ОСОБА_8 пояснив, що він купував наркотики у ОСОБА_7, що саме вона збувала йому наркотичні засоби, за що він давав їй гроші (т.1 а.с.38-40). Проте, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_8 змінив свої показання та пояснив, що обмовив ОСОБА_7, оскільки злякався погроз працівників міліції (т.2 а.с. 52-53).
Судом апеляційної інстанції перевірялися доводи свідка ОСОБА_8, що нібито він обмовив ОСОБА_7, оскільки на нього теж чинився тиск з боку працівників міліції. Постановою старшого слідчого прокуратури м. Євпаторії АР Крим кримінальне провадження за фактом протиправних дій старшого слідчого СУ ГУ МВС України в АР Крим Лошака С.І. та оперуповноважених ОСОБА_14 і ОСОБА_15 закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Судом проаналізовані всі докази, в тому числі показання усіх свідків у справі, і суд мотивував своє рішення, вказавши які показання свідків він бере до уваги, а які ні, та чому. З таким рішенням погоджується і колегія суддів.
Суд правильно вказав, що вина засудженої ОСОБА_7 в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 311 ч.1 КК України підтверджується як показаннями свідків, так і протоколами очних ставок, а також протоколами результатів оперативно-технічних заходів (т.1 а.с.104-116). Так, з роздрукованих телефонних розмов між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_7 збувала йому наркотичні засоби (т.1 а.с.112-113).
Аналізуючи всі докази в їх сукупності з кількістю вилучених в ході обшуку наркотичних засобів, способом їх упакування та розфасування, а також поведінкою ОСОБА_7, що вона не страждає наркотичною залежністю, на обліку у нарколога не стоїть, а також те, що засуджена при обшуку не заперечувала, що вилучені наркотичні засоби належать їй, суд правильно вказав, що дії винної свідчать про умисел ОСОБА_7 на зберігання наркотичних засобів саме з метою збуту.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним і обґрунтованим, суд мотивував своє рішення, в тому числі ним дані відповіді на доводи, викладені в апеляції і правильно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ст. 307 ч.2 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних засобів та за ст.311 ч.1 КК України, як незаконне придбання зберігання прекурсорів з метою використання для виготовлення наркотичних засобів.
Крім того, призначаючи покарання засудженій, суд врахував наявність у ОСОБА_7 на утриманні двох неповнолітніх дітей, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Також суд першої інстанції належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу засудженої, яка за місцем проживання характеризується задовільно, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за злочин, пов'язаний з незаконнім обігом наркотиків і призначив засудженій покарання, яке є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції захисника та скасування вироку.
Керуючись п. 11 перехідних положень КПК України (в ред. 2012 р.) ст. ст. 365-366 КПК України (в ред.1960 року), колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Євпатрійського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2012 року у відношенні ОСОБА_7 залишити без зміни.
Судді
Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Корольов М.П.