ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
14.11.2006 року Справа № 9/530н-ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Журавльової Л.І.
Якушенко Р.Є.
Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 13.10.2006.
При секретарі
судового засідання Мартинцевій Н.М.
та за участю представників сторін:
від позивача Степаненко О.А., за дов. від 10.02.2006 № 14-146д
від відповідача Мирошкіна Т.О., за дов. від 21.09.2005 № 55
Розглянувши
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Свердловську
Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 11.09.2006
у справі № 9/530н-ад (суддя Ворожцов А.Г.)
за позовом Державного підприємства „Свердловантнацит”,
м.Свердловськ Луганської області
до відповідача Державної податкової інспекції у м.Свердловську
Луганської області
про визнання нечинним рішення
Постановою господарського суду Луганської області від 11.09.2006 у справі № 9/530н-ад (суддя Ворожцов А.Г.) задоволений позов Державного підприємства (ДП) „Свердловантрацит”, м.Свердловськ Луганської області, до Державної податкової інспекції (ДПІ) у м.Свердловську: визнано нечинним рішення податкового органу від 14.07.2006 № 000088 про застосування адміністративного арешту активів платника податків, як таке, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача у справі судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду з посиланням на підпункт 8.6.1 „а” пункту 8.6 статті 8, підпункти 9.1.1, 9.1.2 „е” пункту 9.1, пункт 9.7 статті 9 Закону України від 21.12.2000 № 2181–ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181), статтю 2 Закону України „Про судоустрій” мотивована недоведеністю податковим органом факту знаходження вугільної продукції на момент прийняття спірного рішення у податковій заставі, необхідності узгодження позивачем з податковим органом операції з продажу цієї продукції, а також недоведеністю факту переведення активів за межі України при реалізації продукції позивачем іноземному підприємству за договором купівлі-продажу.
ДПІ у м.Свердловську (відповідач у справі) не погодилась з прийнятою постановою і подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 11.09.2006 у справі № 9/530н-ад через порушення норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що відсутність реєстрації податкової застави не позбавляє податковий орган права на застосування арешту активів за наявності обставин передбачених підпунктом 9.1.2 „е” пункту 9.1 статті 9 Закону № 2181, а саме: наявності податкового боргу у платника при здійсненні ним дій з переведення активів за межі України.
Відповідач вважає, що місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про повторність накладеного арешту, оскільки для здійснення кожної експортно-імпортної операції ДП "Свердловантрацит" було укладено окремі контракти з різними контрагентами, що не заперечує позивач. Тобто, підставами прийняття спірного рішення стали: наявність податкового боргу у ДП "'Свердловантрацит" під час здійснення переведення активів за межі України за контрактом від 18.05.2006 № 2006/60 (на адресу ТОВ „ПСП „Дорпромсервіс” РГООИ „Ника”). Підставами ж прийняття рішення від 26.06.2006 № 000087 стали: наявність податкового боргу у ДП "Свердловантрацит" під час здійснення переведення активів за межі України за контрактом від 10.03.2006 № 270519276/06-2661 (на адресу підприємства „ELBAR-KATOWICE” Sp.zo.o).
ДП „Свердловантрацит” (позивач у справі) доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими, просить постанову господарського суду Луганської області залишити без змін, а скаргу –без задоволення, посилаючись на те, що відповідач в ході розгляду справи не довів саме переведення за межі України активів підприємства, оскільки в даному випадку має місце купівля-продаж вугілля, де умовою є 100% передплата, а не переведення активів за межі України.
Приймаючи рішення про адміністративний арешт активів підприємства без достатньо обґрунтованих підстав, які передбачені статтею 9 Закону України № 2181, без з'ясування обставин, також передбачених Законом № 2181, відповідач перешкоджає господарській діяльності підприємства в цілому та зокрема зовнішньоекономічній діяльності, що є неприпустимим, оскільки жодним законодавчим актом України заборона або обмеження зовнішньоекономічної діяльності підприємств, які мають податковий борг, не передбачена.
Відповідно до пункту 9.7 статті 9 Закону № 2181 у разі коли активи платника податків звільняються з-під адміністративного арешту у зв'язку із закінченням граничного строку його застосування, повторне накладення адміністративного арешту за підставами накладення першого адміністративного арешту не дозволяється.
Строк дії адміністративних арештів від 16.06.2006 та від 26.06.2006 на момент прийняття оскаржуваного рішення сплинув, однак, в порушення цієї норми Закону податкова інспекція не звільняє платника податків з-під адміністративного арешту у зв”язку із закінченням граничного строку його застосування активи підприємства, а нескінченно продовжує накладати адміністративні арешти на активи підприємства.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
Державне підприємство „Свердловантрацит”, ід.код 32355669, 01.02.2006 зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області за № 13911050005000003, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 332003 і внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, про що видана довідка Управління статистики у Свердловському районі від 03.02.2006 № 75 (а.с.8).
Згідно підпункту 2.2.34 Статуту одним з напрямків діяльності підприємства є зовнішньоекономічна діяльність.
18.05.2006 між ДП „Свердловантрацит” та ТОВ „Производственно-Снабженческое Предприятие „Дорпромсервис” РГООИ „Ника”, укладений контракт № 2006/60, за умовами якого позивач продає Підприємству вугілля антрацит марки „А” на умовах 100% передплати. Загальна сума контракту – 30900000 доларів США (а.с.20-23).
На виконання зобов’язань за названим контрактом позивач 19.06.2006 частково відвантажив ТОВ „Производственно-Снабженческое Предприятие „Дорпромсервис” РГООИ „Ника” вугілля антрацит марки АМ за одержаною передоплатою.
Станом на 26.06.06 підприємство має податковий борг в сумі 71716338 грн. 91 коп.
14.07.2006 о 13 годині 00 хвилин відповідно до підпункту 9.1.2 статті 9 Закону № 2181 начальником ДПІ у м.Свердловську прийняте рішення № 000088 про застосування адміністративного арешту активів платника податків. Вказаним рішенням до ДП „Свердловантрацит” застосований умовний адміністративний арешт активів платника податків, що перебувають (розміщені, зберігаються) у власності ДП „Свердловантрацит” та заборонено відчуження активів підприємства (а.с. 10).
В зазначеному рішенні вказано, що ДП „Свердловантрацит” здійснює дії з переведення активів за межі України, а саме, зробило 19.06.2006 відвантаження вугілля марки АМ у кількості 207,0 тн на загальну суму 79795 грн. 98 коп. на адресу підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Производственно-Снабженческое Предприятие „Дорпромсервис” РГООИ „Ника”, згідно контракта від 10.03.2006 № 2006/60.
Наказом начальника ДПІ у м.Свердловську від 14.07.2006 № 277 призначено виконавців рішення щодо застосування адміністративного арешту (не вказано якого саме), які склали протоколи про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 14.07.2006 № 000094, від 15.07.2006 № 000095, та провели опис вугільної продукції, що була завантажена в залізничні вагони для відправлення покупцю (а.с 9, 24, 25).
16.06.2006 та 26.06.2006 начальником ДПІ у м.Свердловську вже були прийняті рішення про застосування умовний адміністративних арештів активів ДП „Свердловантрацит” з посиланням на відвантаження, відповідно, вугілля марки АКО у кількості 4154,75тн на загальну суму 332337,6 доларів США на адресу підприємства „Юнікрест ЛЛС” згідно угоди від 29.12.2004 № 172 та вугілля марки АМ у кількості 207,0 тн на загальну суму 75265 грн. на адресу підприємства „ELBAR-KATOWICE” Sp.zo.o. згідно контракту від 10.03.2006 № 270519276/06-2661 (а.с.11-19).
Позивач вважає, що рішення відповідача від 14.07.2006 суперечить підпункту 8.6.1 статті 8, підпункту 9.1.2 статті 9 Закону № 2181 та порушує законні права підприємства. В даному випадку, відчуження вугілля марки AM у кількості 207,0 тн на загальну суму 75265 грн. 20 коп. на адресу ТОВ „Производственно-Снабженческое Предприятие „Дорпромсервис” РГООИ „Ника”, згідно контракту від 18.05.2006 № 2006/60, яке є готовою продукцією, що використовується у підприємницькій діяльності, здійснюється позивачем на виконання зовнішньоекономічного контракту, яким передбачено розрахунок у грошовій формі. Приймаючи оскаржуване рішення відповідач не перевіряв чи здійснено розрахунок з іноземним контрагентом чи ні.
19.07.2006 ДП „Свердловантрацит” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про визнання нечинним рішення ДПІ у м.Свердловську від 14.07.2006 № 000088 про застосування адміністративного арешту активів платника податків, як таке, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.
Постановою господарського суду Луганської області від 11.09.2006 позов задоволений з підстав, викладених вище (а.с.52-53).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону № 2181 адміністративний арешт активів платника податків (далі арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Арешт активів, згідно підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Закону № 2181, полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством.
Підпунктом 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону № 2181 визначено перелік обставин, коли може бути застосовано арешт активів, однією з яких згідно підпункту „е” цього пункту є здійснення дій платником податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.
Як свідчать матеріали справи позивач здійснює підприємницьку діяльність з видобутку та реалізації вугільної продукції, в тому числі, на експорт, відповідно до правил встановлених Митним кодексом України.
Реалізація вугільної продукції відбувається за контрактами з різними контрагентами, в тому числі і на експорт.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позов дійшов правомірного висновку, що позивач має право здійснювати вільне розпорядження готовою продукцією, товарами та товарними запасами за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, не зважаючи на те, де платник податків реалізує свою продукцію –на території України чи за її територією.
Матеріалами справи доведено, що позивач на виконання своїх зобов’язань за контрактом від 18.05.2006 № 2006/60 після отримання 08.06.2006 передоплати за вугілля 19.06.2006 відвантажив контрагенту вугілля марки АМ.
Судова колегія вважає, що відвантаження позивачем 19.06.2006 вугілля за вищезазначеним контрактом є операцією з купівлі-продажу на умовах передоплати і не є “переведенням активів за межі України” в розумінні підпункту 9.1.2 “е”пункту 9.1 статті 9 Закону № 2181.
Невиконання позивачем зобов’язань по відвантаженню вугілля за контрактом від 18.05.2006 № 2006/60 є порушенням умов цього контракту, що приводить до відповідальності, передбаченої контрактом та чинним законодавством, та завдасть збитків позивачу.
Отже, арешт податковим органом активів позивача за оспорюваним рішенням не є способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу, а навпаки, може завдати додаткових збитків підприємству у зв’язку з порушенням ним зобов’язань за договором купівлі-продажу.
Таким чином, місцевий господарський суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Судова колегія здійснивши аналіз статті 9 Закону № 2181 погоджується з доводами скаржника, що відсутність реєстрації податкової застави не позбавляє права податковий орган на застосування арешту активів за наявності обставин, передбачених підпунктом 9.1.2 „е” пункту 9.1. статті 9 цього Закону та погоджується з доводами щодо відсутності повторності накладеного арешту, оскільки за рішеннями податкового органу від 16.06.2006 та від 26.06.2006 застосовано адміністративний арешт активів –вугілля, відвантаженого відповідачем за іншими контрактами іншим контрагентам.
Проте зазначені обставини не впливають на правильність висновку суду першої інстанції щодо задоволення позову.
З огляду на викладене апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області не підлягає до задоволення, постанова господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.
Питання про судовий збір за апеляційною скаргою не вирішується, оскільки її заявник звільнений від оплати державного мита.
Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254, п.6 р.УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської на постанову господарського суду Луганської області від 11.09.2006 у справі № 9/530ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 11.09.2006 у справі № 9/530ад залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали складено 20.11.2006.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.І.Журавльова
Суддя Р.Є.Якушенко
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- відповідачу
4- ГСЛО
5- до наряду ЛАГС
Внесено