Справа № 3/437/2434/13п
Провадження № 33/782/78/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2013 року м. Луганськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Шапка В. В., за участю секретаря Єскандерової О.В., прокурора Сташевської О.С., представника Луганської митниці Конокова Р.М., ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційні скарги в.о. прокурора Ленінського району Забайрачного В. А., заступника начальника Луганської митниці Державної митної служби України Полікша В.В., ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 28.02.2013 року,
В С Т А Н О В И В:
Цією постановою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с. Криворіжжя, Міллеровського району, Ростовської області, пенсіонер, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 482 ч. 1 МК України.
У ОСОБА_3 конфісковано в дохід держави вилучені шкурки тваринного походження в кількості 500 штук, як безпосередні предмети порушення митних правил.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Луганської митниці витрати на збереження майна в розмірі 5118 грн. 88 коп.
Вiдповiдно до постанови суду, 13.01.2013 року о 07 години 15 хвилин, в районі інформаційного прикордонного показника № 402 митного поста «Красна Талівка», в 500 метрах від лінії проходження державного кордону, після його перетину, був затриманий громадянин України ОСОБА_3, який на автомобілі марки «Mitsubishi galant» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 перемістив з РФ до України поза митного контролю мокросолені шкури водяної криси в кількості 500 штук.
В своїх апеляції в. о. прокурора Забайрачний В. А. та аналогічній за змістом апелляції заступник начальника Луганської митниці Полікша В.В. вказують на незаконність постанови суду, допущені порушення вимог МК України, які призвели до того, що судом, всупереч вимогам ст. 486, 489, ч.3 ст. 465 МК України, не було застосовано конфіскацію транспортного засобу, що використовувався для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, через митний кордон України поза митним контролем.
Просять дану постанову скасувати, постановити нове рішення, яким притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 482 МК України у вигляді конфіскації мокросолених шкур водяної криси в кількості 500 штук та транспортного засобу «Mitsubishi galant», реєстраційний номер НОМЕР_2, на якому він перемістив їх через митний кордон України поза митного контролю із Росії в Україну.
ОСОБА_3 не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, вказує на її незаконність, на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що він перемістив через митний кордон України поза митного контролю із Росії в Україну товар.
Посилається на те, що в порушення вимог ст. 280 КУпАП Ленінським районним судом м. Луганська не були досліджені постанова Станично-Луганського районного суду Луганської області від 14.01.2013 р. по справі про його притягнення до адміністративної відповідальності за незаконний перетин Державного кордону та постанова апеляційного суду Луганської області по тій самій справі.
Просить постанову Ленінського районного суду від 28.02.2013 року скасувати, провадження по справі закрити.
Вислухавши пояснення прокурора Сташевської О.С. та представника Луганської митниці Конакова Р.М., підтримавших доводи апеляцій, просивших скасувати постанову суду, постановити нову, якою конфіскувати шкурки водяної криси та автомобиль, на якому ОСОБА_3 перемістив їх через державний кордон, пояснення ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, які просили скасувати постанову та закрити провадження по справі за відсутністю складу правопорушення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, вважаю, що постанова суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю з наступний підстав.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинність, а обвинувачення не може грунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на його користь.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення їх в точній відповідності з законом, а згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 482 ч. 1 МК України не грунтується на матеріалах справи.
Суб'єктивна сторона дій, спрямованих на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митного контролю, характеризується умисною виною, тобто це правопорушення завжди здійснюється з прямим умислом, а обов'язковою ознакою об'єктивної сторони таких дій, відповідно до диспозицією ст. 482 ч. 1 МК України, є активні дії по переміщенню товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митного контролю, об'єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП є активні дії по перетинанню державного кордону України.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що посадові особи, які склали протокол, а також і суд першої інстанції дійшли висновку про винність ОСОБА_3 та кваліфікації його дій за ст. 482 ч. 1 МК України, виходячи з таких доказів:
доповідної записки ОСОБА_8 від 14.01.2013 року /а. с.1/; опису предметів від 13.1.2013 року /а. с. 5/; копії паспорта ОСОБА_3 /а.с.10-12/; протоколу про адміністративне правопорушення №050556 /а. с. 18/; висновку експерта №142001102-0067 від 28.01.2013 року /а. с. 26/.
Але, всупереч вимогам закону зміст жодного з приведених доказів судом не розкрито, окрім того жоден із них достовірно не свідчить про факт переміщення ОСОБА_3 товару через митний кордон України поза митним контролем.
Також суд першої інстанції послався, як на докази, на пояснення самого ОСОБА_3 /л.с.23/ та пояснення ОСОБА_9 /а.с.8/.
Однак в суді першої інстанції як ОСОБА_3 так і ОСОБА_9 пояснили, що вони 13.01.2013 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин разом виїхали з м. Луганська та прямували до матері ОСОБА_3 в с. Благовіщенка. Траса по якій вони їхали проходить на території України. За с. Широке на розвилці доріг у напрямку м. Біловодська та у напрямку КПП «Красна Талівка» їх машину занесло в сніг. Проїжджавший повз автомобіль під керуванням ОСОБА_10 допоміг їм виїхати. Після цього, приблизно в 500-х метрах с. Красна Талівка на трасі їх зупинили прикордонники. Перевіривши документи та автомобіль їх затримали за незаконний перетин кордону і контрабанду. Однак митний кордон вони не перетинали, ОСОБА_3 шкурки скупив у населення та віз їх до матері, яка проживає в с. Благовіщенка.
Вказані пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_9 судом не спростовані.
Як на доказ вини ОСОБА_3 суд також послався на схему затримання /а.с.22/.
Однак із указаної схеми не вбачається, де саме останній перетнув Державний кордон України та що він був безпосередньо затриманий в момент перетин кордону чи зразу після його перетину.
Навпаки із вказаної схеми видно, що затриманий ОСОБА_3 був на території України.
Які - небудь технічні засоби, які б засвідчували наявність факту перетину Державного кордону України також відсутні.
Не може бути доказом вини ОСОБА_3 також і висновок експерта від 28.01.2013 року \а.с. 26\, оскільки ним не встановлено, що на шкурках є маркування РФ, не встановлена також їх вартість, якість та безпека товару.
Таким чином, суд першої інстанції при розгляді справи і винесенні постанови не в повній мірі виконав всі застереження закону, в порушення вимог ст. 245, 251, 280 КУпАП.
Окрім того, судом першої інстанції не були досліджені та не дана оцінка постанові Станично - Луганського районного суду Луганської області від 14.01.2013 року, якою було відмовлено в притягненні його до адміністративної відповідальності за незаконний перетин митного кордону України поза митного контролю саме 13.01.2013 року, та постанові апеляційного суду Луганської області 14.02.2013 року, якою вказана постанова суду першої інстанції залишена без змін.
Вказаними постановами встановлено юридичний факт відсутності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП - незаконного перетину Державного кордону України.
Оскільки подія незаконного перетину державного кордону відсутня, то не може мати місце і факт незаконного переміщення через цей кордон товару поза митним контролем.
За таких обставин усі сумніви трактуються на користь правопорушника, що свідчить про спроможність доводів його апеляції про необґрунтоване притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 482 ч. 1 МК України та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 482 ч. 1 МК України.
Апеляції в.о. прокурора Ленінського району Забайрачного В.А. та заступника начальника Луганської митниці Державної митної служби України Полікша В.В. вважаю необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247 ч.1 п.1, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги в.о. прокурора Ленінського району Забайрачного В.А., заступника начальника Луганскої митниці Державної митної служби України Полікша В.В. залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 28.02.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 482 ч. 1 МК України скасувати за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_3 за ст. 482 ч. 1 МК України закрити.
Вилучені шкурки тваринного походження в кількості 500 штук, автомобіль марки «Mitsubishi galant» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, які знаходяться на зберіганні в Луганській митниці, повернути ОСОБА_3.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Луганській області: В. В. Шапка