0124/9512/2012

Справа №4с/0124/81/2012

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

12 грудня 2012 року м. Ялта

Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Переверзєвої Г.С., при секретарі Казаченко Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК неправомірною,

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із зазначеними скаргами, в яких просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Адамчук Ю.О., щодо примусового виконання рішень Ялтинського міського суду по цивільним справам № 2-1364/2001 від 23 квітня 2001 року та 2-12/2005 від 27 квітня 2005 року.

Вимоги мотивує тим, що вказаними рішеннями суду Лівадійську селищну раду та його виконавчий комітет зобов'язано надати заявнику земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку. Враховуючи, що рішення не були виконанні добровільно, заявник звернувся до Відділу Державної виконавчої служби щодо примусового їх виконання. Однак, через бездіяльність виконавців, що відобразилось у недодержанні ними строків виконання рішення суду, порушений конституційний принцип обов'язковості судового рішення, а відтак і права заявника. 29 квітня 2011 року рішенням №36 8-ї сесії 6-го скликання Лівадійської селищної ради йому був наданий дозвіл на розробку проекту відводу землеустрою по відводу у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 з земель Лівадійської селищної ради, однак ця земельна ділянка зайнята ОСОБА_3 і він не згоден з цим рішенням, але його не оскаржував, оскільки виконком обіцяв йому звільнити цю ділянку через суд. Крім того, державний виконавець Адамчук Ю.О. сумлінно виконувала свої службові обов'язки і порушила вимоги діючого законодавства по примусовому виконанню рішень суду, що виразилось у відмові долучити його до участі при проведені перевірки виконання рішень суду.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав свої скарги із наведених підстав.

Представник зацікавленої особи відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Адамчук Ю.О. у судовому засіданні скаргу не визнала, пояснивши, що з Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського Управління юстиції АР Крим у відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК виконавчі листи надійшли на виконання, оскільки боржником є селищна рада і 06.08.2012 року були відкрити виконавчі провадження. Дії державного виконавця з примусового виконання рішень Ялтинського міського суду на які посилається у своїй скарзі заявник, повністю відповідають діючому законодавству. Вона при проведені перевірки виконання рішень суду встановила, що 29 квітня 2011 року Лівадійською селищною радою було прийнято рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 з земель Лівадійської селищної ради, що відповідає п. 1 Перехідних Положень Земельного Кодексу України (в редакції 2002 року), а значить ст.. 118 Земельного кодексу України (в редакції 2002 року).

Наразі ж заявнику лише необхідно надати до органу місцевого самоврядування проект відведення землеустрою, у зв'язку з чим ОСОБА_1 був наданий строк до 12.12.2012 року для надання до Лівадійської селищної Ради необхідного пакету документів для повного фактичного виконання рішень суду.

Крім того Адамчук Ю.О. пояснила, що при проведенні перевірки виконання рішень суду, вона діяла в рамках законодавства і потреби в присутності заявника ОСОБА_1 на той час не було.

Представник зацікавленої особи Лівадійської селищної ради Трофименко Н.О. проти скарги заперечувала, пояснивши, що на виконання припису виконавчої служби 29 квітня 2011 року Радою прийнято позитивне рішення щодо ОСОБА_1, йому надано дозвіл розроблення проекту землеустрою відведення у власність земельної ділянки, подальша процедура надання у власність особі земельної ділянки прописана зокрема у Земельному Кодексі України, отже, заявнику слід надати затверджений землевпорядною експертизою проект відведення земельної ділянки. Однак, до теперішнього часу ОСОБА_1 в Лівадійську селищну раду проект відводу не надав і не збирається надавати, посилаючись на те, що земельна ділянка зайнята Дьковим, хоча рішення Лівадійської селищної ради не оскаржував. За позовом Лівадійської селищної ради рішенням суду ОСОБА_3 звільнив самовільно зайняту земельну ділянку. .

Розглянувши матеріали справи, суд вважає що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК з 06.08.2012 року на примусовому виконанні знаходяться виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчих листів №6-38/2011, 6-98/2011, 6-40/2011 по цивільним справам 2-265/1997 року, 2-1364\2001 року, 2-12\2005 року, та по яким державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 64, 66, 68).

Раніше виконавчі листи знаходились на примусовому виконанні відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції.

Рішенням Ялтинського міського суду від 09 січня 1997 року Лівадійську селищну раду було зобов'язано прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_1 про надання йому земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво у порядку та з підстав передбачених ст. 19 Земельного Кодексу (у старій редакції) (а.с. 3).

23 квітня 2001 року Ялтинським міським судом винесено ще одне рішення, згідно до якого виконавчий комітет Лівадійської селищної ради зобов'язано провести відвід земельної ділянки та видати ОСОБА_1 державний акт на право користування земельною ділянкою під індивідуальне житлове будівництво (а.с. 4).

Рішення суду ухвалою Ялтинського міського суду від 29 травня 2003 року за клопотанням ВДВС ЯМУ м. Ялта було роз'яснено таким чином, що фразу «Зобов'язати виконавчий комітет Лівадійської селищної ради провести відвід земельної ділянки та видати ОСОБА_1 державний акт на право користування земельною ділянкою під індивідуальне житлове будівництво» вважати недійсною, оскільки такі вимоги ОСОБА_1 заявлені не були і в світі нового Земельного кодексу Україні рішення в цій частині нездійсненно (а.с.27).

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 01 вересня 2003 року, ухвала Ялтинського міського суду від 29.05.2003 року змінена з указівкою, що рішення суду щодо надання ОСОБА_1 земельної ділянки підлягає виконанню, згідно з п. 1 Перехідні Положення Земельного Кодексу України, який набрав законної сили 01 січня 2002 року (а.с. 28).

П. 1 Перехідних Положень Земельного Кодексу України передбачено, що рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію нового Земельного кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог нового Земельного кодексу.

Згідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції 2002 року), відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність, надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

У п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розробки проектів землеустрою по відводу земельних ділянок» зазначено, що у разі прийняття судом рішення про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність, замовником проекту його відводу є фізична або юридична особа, на чию користь прийнято рішення.

27 квітня 2005 року Ялтинським міським судом за позовом ОСОБА_1 винесено чергове рішення, згідно до якого постановлено зобов'язати Лівадійську селищну Раду надати ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд, з укладанням договору довгострокової оренди (а.с. 5-7).

26 березня 2007 року ухвалою Ялтинського міського суду знову був роз'яснений порядок виконання рішення суду від 23 квітня 2001 року таким чином, що «зобов'язати Лівадійську селищну Раду, на найближчій сесії, розглянути заяву ОСОБА_1 і надати йому земельну ділянку для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд, з укладанням договору довгострокової оренди» (а.с. 30).

23 вересня 2009 року ОСОБА_1 надав до Лівадійської селищної ради заяву, в якій просив, у зв'язку з отриманням громадянства України, надати йому земельну ділянку у власність (а.с. 94).

З метою перевірки виконання рішення суду, державним виконавцем був зроблений виїзд за місцем знаходження боржника, в ході якого встановлено, що рішенням №36 8-ї сесії 6-го скликання Лівадійської селищної ради від 29 квітня 2011 року ОСОБА_1 дозволено розробку проекту відводу землеустрою по відводу у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 з земель Лівадійської селищної ради. Дане рішення оскаржено не було.

На підставі цього рішення 14 листопада 2012 року державним виконавцем Адамчук Ю.О. була винесена постанова про закриття виконавчого провадження по виконавчому листу №6-38/2011 (а.с.58).

Подальші дії на отримання державного акту залежать від самого ОСОБА_1, який повинен розробити проект відводу земельної ділянки, чого він не робить.

У зв'язку з вище викладеним, державним виконавцем Адамчук Ю.О. 13 листопада 2012 року на адресу ОСОБА_1 був надісланий лист, в якому зазначалось, що строком до 12.12.2012 року йому необхідно надати до відділу ПВР УДВС ГУЮ МЮУ в АРК підтверджуючи данні, щодо надання до Лівадійської селищної ради необхідний пакет документів для повного фактичного виконання рішення суду. У разі не надання даної інформації у встановлений строк, виконавчий документ буде повернутий на його адресу без виконання (а.с. 59-62).

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що надана йому земельна ділянка зайнята ОСОБА_3, у зв'язку з чим він не замовляє проект відводу, то вони не можуть бути прийняти судом до уваги по наступній підставі. Дійсно, зазначена земельна ділянка загальною площею 0,10 га, яка згідно до рішення Лівадійської селищної ради від 29.04.2011 року призначена для ОСОБА_1, була часткова і самовільно зайнята ОСОБА_3, але за позовом Лівадійської селищної ради Ялтинський міський суд своїм рішенням від 27 жовтня 2011 року, зобов'язав ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно встановленої огорожі та дерев'яної будівлі для розведення домашньої птиці (цивільна справ №2-3153/2011, а.с.53). Рішення суду виконано в повному обсязі (цивільна справ №2-3153/2011, а.с. 112), але на даний час ОСОБА_1 проект відводу землеустрою по відводу у власність зазначеної земельної ділянки в Лівадійську селищну раду не надав, чим перешкоджає остаточне виконання рішень суду.

Таким чином, суд вважає, що в задоволені скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Адамчук Ю.О. про визнання її бездіяльності неправомірною необхідно відмовити, оскільки Адамчук Ю.О., при виконанні рішень суду діяла в рамках діючого законодавства, та виконувала усі необхідні дії, щодо їх виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6,10,14, 60, 210, 383, 385-387 ЦПК України, ст. 55 Конституції України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Адамчук Ю.О. про визнання бездіяльності неправомірною - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя : підпис. З оригіналом згідно.

Ухвала не набрала законної сили.

Суддя - секретар -