№ справа:118/8440/12Головуючий суду першої інстанції:Пакула Мар`яна Романівна

№ провадження:11-кп/190/84/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Трясун Ю. Р.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Трясуна Ю.Р.,

СуддівКорольова М.П.,Радіонова І.І.,

За участю прокурора Сулейманової Д.Н.,

при секретарі Павленко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора

вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 січня 2013 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сімферополя, громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, та йому призначене покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком, ОСОБА_6 приблизно у 1990 році, проходячи по вулиці Снайперів, знайшов на узбіччі дороги, металевий предмет - кастет, достовірно знаючи, що даний предмет є холодною зброєю, навмисне присвоїв його собі, після чого переніс його за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1, де зберігав його в приміщенні сараю.

23 жовтня 2012 року, приблизно о 00-30 годині ОСОБА_6 помістив кастет в праву кишеню брюк, з метою подальшого використання для самооборони і попрямував на перехрестя вулиць Бітакської і Крупської в м. Сімферополі, проте був затриманий працівниками міліції, де під час огляду в правій кишені брюк, був виявлений і вилучений: металевий предмет, вироблений за типом «кастетів» саморобним способом, який ОСОБА_6 незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Таким чином ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 263 ч.2 КК України, носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати, матеріали кримінального провадження направити на новий судовий розгляд, у зв'язку з тим, що в порушення норм кримінального процесуального закону, а саме ст.374 ч.2 КПК України суд першої інстанції у вступній частині вироку не вказав найменування (номер) кримінального провадження, а також, в порушення ст.374 ч.4 КПК України у резолютивній частині вироку суд не вказав порядок отримання копій вироку та інші відомості.

Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав апеляцію та просив вирок змінити, доповнити його вказівкою про номер кримінального провадження і про порядок отримання копій вироку, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів прийшла до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно ст. 374 ч.2 КПК України у вступній частині вироку суд вказує найменування (номер) кримінального провадження.

Відповідно до п. 2.8.3. «Положень про автоматизовану систему документообігу суду» затверджених Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження справи в інстанціях.

Як виходить з вступної частини оскаржуваного вироку, судом першої інстанції було виконано вимоги зазначених положень, а саме наведено унікальний номер кримінальної справи.

Отже доводи апелянта щодо відсутності номера кримінального провадження, колегія суддів знаходить необґрунтованими.

Крім того, посилання прокурора на порушення ч.4 ст.374 КПК України також не може бути підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, після проголошення вироку, того ж дня учасники судового засідання отримали копії вироку, про що свідчать розписки про одержання вироку (а.п.20-21).

Хоча суд не вказав в резолютивній частині вироку порядок отримання копій цього вироку, при цьому він фактично виконав вимоги ч.4 ст.374 КПК України та всі учасники провадження отримали копії зазначеного вироку.

Таким чином судом права учасників провадження порушені не були.

Виходячи з вищевикладеного, посилання апелянта на порушення ч.4 ст.374 КПК України не є суттєвими, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни вироку.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 січня 2013 року у відношенні ОСОБА_6 залишити без зміни.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення копії судового рішення.

Судді

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Корольов М.П.