Судове рішення #29115452


Справа № 782/62/13

Провадження № 11сс/782/259/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати по кримінальних справах

апеляційного суду Луганської області в складі:


головуючого Вербицького В. В.,

суддів Люклянчука В. Ф., Руденко В. В.,

при секретарі Дорошенко Ю. Б.,

за участю прокурора Федоренко С. В.

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,


розглянула 10 квітня 2013 року у відкритому судовому засіданні в місті Луганську матеріали №422/2046/13-к; 1-кс/422/152/13 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Перевальського району Луганської області Федоренко С. В. на ухвалу слідчого судді Перевальського районного суду Луганської області Іванова А. П. від 03 квітня 2013 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави із зазначенням обов'язків у відношенні:


ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красноармійська, Донецької області, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого приватним підприємцем, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 підозрюється в тому що ввечері 31.03.2013 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за попередньою змовою з ОСОБА_5, 1988 року народження, маючи на меті злочинний умисел спрямований на викрадення неповнолітніх із застосуванням насилля, здійснюване протягом тривалого часу, знаходились в с. м. т. Центральний, Перевальського району, Луганської області.


Виконуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення неповнолітніх із застосуванням насилля, проти волі неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 та неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посадили їх до легкового автомобілю «НИВА -ШЕВРОВЕ», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та перевезли за межі населеного пункту, де із застосуванням фізичного насилля у вигляді нанесення ударів по тілу, завдавали неповнолітньому ОСОБА_6 та неповнолітньому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, а також висловлювали погрози фізичної розправи і подальшого побиття, під час цього вимагали від них зізнатися у крадіжці мобільного телефону ОСОБА_8 Потім ОСОБА_2 та хлопець на ім'я наділи їм на голови пакет та вивезли до невідомого їм приміщення, де насильно, проти їх волі, утримували до ранку, 01.04.2013 року.


Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, вранці 01.04.2013 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, на легковому автомобілі возили неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у м. Алчевськ, щоб останні вказали місце, куди вони нібито продали мобільний телефон ОСОБА_8, про крадіжку якого, з метою уникнути подальшого знущання, зізнався неповнолітній ОСОБА_6 Перебуваючи у м. Алчевськ, неповнолітній ОСОБА_6 вказав, що мобільний телефон ОСОБА_8, він подарував своїй сестрі ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9. Надалі ОСОБА_2 та хлопець на ім'я ОСОБА_5, разом з неповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з м. Алчевська, на легковому автомобілі попрямували до ППЛ №95, м. Перевальська, де знайшли неповнолітню ОСОБА_9, та насильно посадили її до автомобілю, вимагаючи повернути мобільний телефон, який був викрадений у ОСОБА_8, але отримавши пояснення, що вказаного телефону вона та неповнолітні ОСОБА_6 і ОСОБА_7, не крали і в них його не має, відвезли їх у с. м. т. Центральний, Перевальського району, де відпустили додому.

Заступником начальника СВ Перевальського РВ ГУМВС майором міліції Олійник А. В. дії ОСОБА_2 кваліфіковано як викрадення людини, скоєне відносно трьох осіб, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насилля, здійснюване протягом тривалого часу, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України.


В апеляційній скарзі прокурор прокуратури Перевальського району Луганської області Федоренко С. В. просить ухвалу Перевальського районного суду Луганської області від 03.04.2013 року у відношенні ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, змінити, виключивши можливість внесення застави. В обґрунтування вимоги апеляційної скарги прокурор, не оспорюючи ухвалу повністю, посилаючись на ст. 177 та ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає, що вона підлягає зміні через наявність застосування насильства стосовно неповнолітніх, а також здійснення незаконного впливу на заявників ОСОБА_11 та ОСОБА_12, що підтверджується протоколами допиту останніх від 04.04.2013.

Під час апеляційного розгляду були заслухані:


- прокурор Федоренко С. В., який підтримав доводи апеляційної скарги, уточнивши її вимоги та просив задовольнити апеляційну скаргу та клопотання Заступника начальника СВ Перевальського РВ ГУМВС Олійника А. В., застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

- захисник ОСОБА_1 та підозрюваний ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити постанову слідчого судді без змін.


Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора Федоренко С. В., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.


Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Перевальського РВ ГУМВС України в Луганській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного 02 квітня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013030520000780, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.


03 квітня 2013 року за підозрою у вчинені цього кримінального правопорушення було затримано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що складено відповідний протокол.


03 квітня 2013 року Заступником начальника СВ Перевальського РВ ГУМВС Олійником А. В. повідомлено ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.


03 квітня 2013 року ОСОБА_2 було допитано як підозрюваного у вчиненні цього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

З протоколу допиту від 03 квітня 2013 року вбачається, що ОСОБА_2 не визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9.


03 квітня 2013 року Заступник начальника СВ Перевальського РВ ГУМВС Олійник А. В. за погодженням із прокурором прокуратури Перевальського району Луганської області Федоренко С. В. звернувся до слідчого судді Перевальського районного суду Луганської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 посилаючись на те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 ч. 2 КК України, яке є злочином середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років та під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілих.

На підтвердження наявності цього ризику в клопотанні зазначено, що

02.04.2013 року до СВ Перевальського РВ ГУМВСУ надійшли заяви від потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_11, які просять закрити дане провадження у зв'язку з тим, що вони не мають претензій до підозрюваних, але раніше, під час допитів і потерпілий ОСОБА_12, і потерпілий ОСОБА_11 пояснювали, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 скоїли кримінальне правопорушення проти їхніх дітей, та розповідали про відомі їм обставини. Вказане свідчить, що підозрюваний ОСОБА_2 незаконно впливає на потерпілих та може незаконно впливати на свідків. Враховуючи обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, тяжкість злочину, в якому він підозрюється, міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі його засудження, дані про його особистість, а саме що останній підозрюється у вчинені злочину відносно 3-х неповнолітніх, тому обрати відносно ОСОБА_2 більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, та навіть домашній арешт, не надається можливим.


Ухвалою слідчого судді Перевальського районного суду Луганської області від 03 квітня 2013 року обрано ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із утриманням його під вартою в СІЗО м. Старобільська УДПтС України в Луганській області.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 ухвалено рахувати з моменту затримання, тобто з 03 квітня 2013 року з 12 години 00 хвилин до 01 червня 2013 року.

Визначено розмір застави 20000 гривен, з покладенням у разі її внесення, на ОСОБА_2 обов'язків: прибувати до заступника начальника СВ Перевальського РВ ГУМВС України в Луганській області Олейника А. В. за першим викликом; не відлучатися з с. м. т. Центральний, Перевальського району, Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, перебування та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; заборонено ОСОБА_2 спілкування з неповнолітнім потерпілим ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, його законним представником ОСОБА_12, та неповнолітнім потерпілим ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, законним представником - опікуном ОСОБА_11, поза межами кримінального провадження, дозволивши дане спілкування лише в присутності слідчого, прокурора, суду.


Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя в ухвалі зазначив, що з врахуванням особи підозрюваного, з метою запобігти спробам перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків та неповнолітніх потерпілих, він вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.


За наявним в справі повідомленням начальника ІТТ Перевальського РВ ГУМВС капітана міліції Савіна М. П. 05 квітня 2013 року ОСОБА_2 було звільнено у зв'язку із внесенням 04 квітня 2013 року застави 20000 гривен.


Правильність застосування слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні цього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, в апеляційній скарзі не оскаржується.


Колегія суддів вважає правильнім рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою і вважає його таким, що прийнято відповідно до вимог статей 176, 177 ч. 1 п. 3, 183 ч. 1, ч. 2 п. 3, 193, 194 КПК України.

Кримінальне провадження містить заяви законних представників неповнолітніх потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 02 квітня 2013 року про закриття кримінального провадження та протоколи їх допитів від 04 квітня 2013 року із поясненнями обставин написання цих заяв та вимогами притягнути винних до відповідальності, тобто документи, які відображають їх волевиявлення до та після затримання ОСОБА_2


Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.


Слідчий суддя в ухвалі від 03 квітня 2013 року, з врахуванням конкретних обставин викрадення трьох неповнолітніх осіб, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насилля, здійснюване протягом тривалого часу та визнаною наявністю загрози незаконного впливу на потерпілого, свідків не обґрунтував чому він не застосовує надане законом право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.


Колегія суддів вважає що у цьому кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства має бути застосовано право суду не визначити розмір застави.


З урахуванням наведеного є підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 без визначення розміру застави, а тому апеляція прокурора, вимоги якої уточнені, підлягає задоволенню.


Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України у разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.


Керуючись ст. ст. 177, 178, п. 1 ч. 4 ст. 183, 194, 196, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -


УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Перевальського району Луганської області Федоренко С. В. задовольнити, ухвалу слідчого судді Перевальського районного суду Луганської області Іванова А. П. від 03 квітня 2013 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави із зазначенням обов'язків відносно підозрюваного ОСОБА_2 - скасувати і постановити нову ухвалу.


Клопотання заступника начальника СВ Перевальського РВ ГУМВС Олійник А. В., погоджене із прокурором прокуратури Перевальського району Луганської області Федоренко С. В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.


Застосувати до ОСОБА_2, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 ч. 2 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, з урахуванням часу тримання його під вартою з 03 по 05 квітня 2013 року.


Підозрюваного ОСОБА_2 взяти під варту в залі апеляційного суду Луганської області.


Дата закінчення дії цієї ухвали - 05 червня 2013 року.


Ухвала оскарженню не підлягає.


Судді:

В. В. Вербицький Люклянчук В. Ф. Руденко В. В.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація