4-228
ПОСТАНОВА
20 листопада 2007 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону у складі: головуючого - судді підполковника юстиції РИМАРА Є.П., при секретарі судового засідання ЛОЗІ К.А., за участю заявників - ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2, прокурора відділу Генеральної прокуратури України ПЛАСТУНА О.В., представників органу дізнання, який порушив справу ОСОБА_4., ОСОБА_5, представника військової прокуратури Київського гарнізону капітана юстиції ЛУЗАНА В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу громадянина ОСОБА_1 на постанову Начальника Військової служби правопорядку у ЗС України -начальника Головного управління Військової служби правопорядку ЗС України від 29 жовтня 2007 року «Про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України» та її об'єднання в одному провадженні з кримінальною справою, порушеною за фактом недбалого ставлення до військової служби з боку службових осіб житлової комісії військової частини А-1901 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.425 КК України (справа №6-07), -
ВСТАНОВИВ:
01 листопада 2007 року громадянин ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до військового місцевого суду Київського гарнізону на постанову начальника Військової служби правопорядку у Збройних силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України генерал-майора ГЛЄБОВА СФ. від 29 жовтня 2007 року «Про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України» та її об'єднання в одному провадженні з кримінальною справою, порушеною за фактом недбалого ставлення до військової служби з боку службових осіб житлової комісії військової частини А-1901 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.425 КК України від 08 червня 2007 року (справа №6-07). Не погоджуючись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1, в своїй скарзі зазначає, що рішення і дії органу дізнання є такими, що грубо порушують вимоги Конституції України та іншого законодавства та з приводу причин для скасування посилається на те, що постанова порушена некомпетентною у даному конкретному випадку особою, що на думку скаржника є порушенням ст.19 Конституції України. До того ж скаржник в обґрунтування своєї позиції посилається також і на постанову військової прокуратури Київського гарнізону від 28 вересня 2007 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо нього за відсутності в його діях ознак злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України і про це рішення, як стверджує скаржник, було відомо начальнику Військової служби правопорядку у Збройних силах України -начальнику Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України. Крім того, в своїй скарзі заявник зазначає також, що на його думку органом дізнання порушені також вимоги ст. 101 КПК України і як наслідок порушені вимоги ст.ст. 3, 7, 8 ЗУ «Про військову службу правопорядку» таст. 19 Конституції України.
Прокурор відділу Генеральної прокуратури України в судовому засіданні із скаргою ОСОБА_1 не погодився, просив відмовити в її задоволенні і при цьому пояснив, що справа порушена компетентною особою, постанова містить достатньо даних, що стали приводами та підставами для її порушення. Прокурор також зазначив, що постанова військової прокуратури Київського гарнізону від 28 вересня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно громадянина ОСОБА_1 за фактом отримання ним шляхом обману у 2006 році 3-х кімнатної квартири по АДРЕСА_1 на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України, на яку посилався скаржник, як на самостійну підставу, що виключає провадження в кримінальній справі - 25 жовтня 2007 року скасована військовим прокурором Київського гарнізону. Аналогічні за своїм змістом дали пояснення представник військової прокуратури Київського гарнізону та військової служби правопорядку. Виходячи із змісту ст. ст. 94, 97, 98, 236-8 КПК України, судом при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з'ясовуються питання щодо наявності на момент порушення кримінальної справи приводів для її порушення, зокрема чи мала особа, яка порушує справу достатньо даних, які б вказували на наявність ознак злочину в діях конкретної особи, чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи, чи було при цьому дотримано встановленого для цього порядку.
2
З дослідженої судом постанови «Про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України» від 29 жовтня 2007 року та її об'єднання в одному провадженні з кримінальною справою, порушеною за фактом недбалого ставлення до військової служби з боку службових осіб житлової комісії військової частини А-1901 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.425 КК України від 08 червня 2007 року (справа №6-07), вбачається, що її порушено начальником Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України генерал-майором ГЛЄБОВИМ С.Ф., тобто компетентною особою. Приводом для порушення справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання достатніх даних під час проведення перевірки у порядку, передбаченим ст. 97 КПК України, внаслідок чого суд вважає вимоги ст. 94 КПК України щодо наявності приводів для порушення справи та відповідність постанови про порушення кримінальної справи від 29 жовтня 2007 року вимогам ст. 130 КПК України в даному випадку виконаними. У той же час, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст. 101 КПК України, органами дізнання є начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження дізнання -у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями ЗС України та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками ЗС України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання, установи чи на військових об'єктах. При цьому, як видно із змісту оспорюваної постанови, досліджених судом матеріалів кримінальної справи в обсязі, що стали підставами для її порушення, під час проведення перевірки за фактом отримання шляхом обману у 2006 році 3-х кімнатної квартири по АДРЕСА_1 з використанням при цьому невстановленою особою завідомо підроблених документів громадянки ОСОБА_3 та порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України, будь-яких ґрунтовних прямих фактичних доказів, які б вказували на конкретну особу, яка вчинила зазначені злочини не встановлено Підтвердженням такого висновку суду є і досліджений в судовому засіданні Висновок судово-почеркознавчої експертизи №161 від 25.09.2007 року (т.3 а/с 159-173), у відповідності до якого, на наданих для дослідження, на думку органу дізнання підроблених документах, не встановлено жодного підпису, якій був би виконаний ОСОБА_1, а відтак твердження в постанові від 29 жовтня 2007 року з приводу наявності в діях громадянина ОСОБА_1 складів злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України ґрунтуються виключно на припущеннях (абз.6 арк. 2 Постанови) та є передчасними. В судовому засіданні представником органу дізнання, що порушив справу та прокурором також не наведено жодних ґрунтовних доказів наявності достатніх підстав для порушення справи, внаслідок чого суд приходить до висновку, що за таких обставин кримінальне переслідування за відсутності виконання вимог, зазначених у ст. 101 КПК України, в даному конкретному випадку, не належить до функцій, завдань та прав Військової служби правопорядку Збройних Сил України та є порушенням вимог ст.ст. З, 7, 8 ЗУ «Про військову службу правопорядку» і як наслідок ст. 19 Конституції України, у відповідності до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Таким чином, підсумовуючи все наведене вище у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що порушуючи справу за ознаками в діях ОСОБА_1 складів злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України з приводу отримання шляхом обману у 2006 році 3-х кімнатної квартири по АДРЕСА_1 з використанням при цьому начебто ОСОБА_1 завідомо підроблених документів громадянки ОСОБА_3, орган дізнання вийшов за межі наданих йому владних повноважень, а відтак постанова від 29 жовтня 2007 року в частині порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України підлягає скасуванню, в тому числі і внаслідок відсутності достатніх підстав для її порушення. Не містять достатніх підстав для порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України і інші відомості, зазначені в постанові від 29 жовтня 2007 року. На підставі викладеного та керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст.55, 64 Конституції України, ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Скаргу громадянина ОСОБА_1, на постанову начальника Військової служби правопорядку у Збройних силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України генерал-майора ГЛЄБОВА С.Ф. від 29 жовтня 2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України та об'єднання її з кримінальною справою, порушеною
3
за фактом недбалого ставлення до військової служби з боку службових осіб житлової комісії військової частини А-1901 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 425 КК України - задовольнити частково.
2. Постанову начальника Військової служби правопорядку у Збройних силах України -начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України від 29 жовтня 2007 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України - скасувати.
3. Відмовити в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України.
4. В задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо скасування постанови начальника Військової служби правопорядку у Збройних силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України генерал-майора ГЛЄБОВА С.Ф. від 29 жовтня 2007 року про порушення кримінальної справи та об'єднання кримінальних справ в одне провадження, в частині скасування постанови про порушення кримінальної справи, порушеної 08.06.07 року за фактом недбалого ставлення до військової служби з боку службових осіб житлової комісії військової частини А-1901 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 425 КК України - відмовити.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 7 діб з дня її винесення.