№1-131
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2007 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С.М., при секретарі ГУРІН О.А., за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону капітана юстиції КОЗАКА А.Т., потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3., захисника підсудного - адвоката ОСОБА_4., у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-2319
молодшого сержанта ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Бровари, Київської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не судимого, командира відділення радіоцентру, призваного на військову службу у листопаді 2006 року Печерсько-Голосіївським РВК міста Києва, -
у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.424 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою та, являючись начальником за військовим званням для солдатів ОСОБА_3 і ОСОБА_2, висловлюючи своє невдоволення щодо неналежного виконання останніми обов'язків по службі, застосував фізичне насильство до потерпілих, а саме, у липні 2007 року, в приміщенні казарми військової частини А-2319 наніс ОСОБА_3 два удари кулаком у передпліччя правої руки, спричинивши потерпілому фізичний біль. У подальшому, 24 серпня 2007 року, близько 19 години ЗО хвилин, ОСОБА_1, з тих же підстав, на території військової частини А-0565 наніс удар ОСОБА_2 ногою взутою у черевик з високим берцем в область голені правої ноги і один удар кулаком в область грудної клітини, а в кінці серпня цього ж року у приміщенні казарми військової частини А-2319 - наніс ОСОБА_2 три удари кулаком в область грудної клітини, чим спричинив потерпілому фізичний біль.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 11, 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують військового начальника бути ввічливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі та гідності, чим перевищив надану йому владу у виді застосування насильства щодо підлеглих.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що причиною застосування насильства з його боку до ОСОБА_3 у липні 2007 року було те, що останній, будучи днювальним, без дозволу чергового підрозділу, покинув тумбочку. Як далі пояснив підсудний, 24 серпня 2007 року, близько 19 години ЗО хвилин, ОСОБА_2, під час слідування в строю йшов не в ногу і розмовляв з іншими військовослужбовцями. Будучи цим невдоволеним, він, ОСОБА_1, наніс удар ОСОБА_2 ногою взутою у черевик з високим берцем в область голені правої ноги і один удар кулаком в область грудної клітини. Також підсудний показав, що в кінці серпня 2007 року ОСОБА_2, будучи в складі робочої команди по ремонту казарми, у спальному приміщенні казарми розлив відро з сумішшю для побілки стін. При цьому, він, ОСОБА_1, наказав йому убрати підлогу, однак останній відмовився. Будучи цим невдоволеним, він ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 три удари кулаком в область грудної клітини, Крім того, підсудний уточнив, що особистих рахунків з потерпілими він не мав і являвся для них начальником за військовим званням.
Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_1 у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням державного обвинувача, яке підтримане іншими учасниками процесу,
2
судове слідство було проведене відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз'яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Військово-лікарською комісією ОСОБА_1 визнаний здоровим і придатним до військової служби.
Отже, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1, будучи начальником за військовим званням щодо потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_5, застосував щодо підлеглих насильство, що виразилося у спричиненні кожному фізичного болю, тобто перевищив надану йому владу, а тому дії підсудного кваліфікує за ч.2 ст. 424 КК України.
При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання суд враховуєте, що він щиро розкаявся у вчиненому, попросив вибачення у потерпілих, які прийняли його вибачення, а також те, що його протиправні дії були викликані неправомірною поведінкою потерпілих.
Перелічені обставини суд визнає такими, що значно пом'якшують покарання та в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, а тому, беручи до уваги ці обставини та враховуючи особу винного, який раніше ні в чому осудному замічений не був, до служби в армії та під час її проходження характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, до призову на службу займався суспільно корисною працею, а також те, що ОСОБА_1 виховувався в багатодітній сім'ї, суд знаходить можливим в даному конкретному випадку застосовувати до нього ст.69 КК України і з застосуванням ст. 60 КК України перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.424 КК України.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин та своїми діями дискредитував військове звання "молодший сержант", то суд на підставі ст.54 КК України вважає за необхідне позбавити його військового звання "молодший сержант".
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 299, 323, 324, 325, 332 КПК України, військовий суд
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, за якою із застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України призначити йому покарання у виді арешту строком на один місяць з відбуванням даного покарання на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку у місті Києві та Київської області.
На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_1. військового звання "молодший сержант".
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1. рахувати з 27 листопада 2007 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1- нагляд командування військової частини А-3521 - скасувати і до набрання вироком законної сили утримувати його на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку у місті Києві та Київської області.
Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.