АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 33/796/541/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Федюк О.О.
Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Бець О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Бець О.В., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14.02.2013 року,
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв»язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 21 лютого 2012 року, приблизно о 12 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 по Броварському проспекту в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості для руху, втратив контроль над керуванням автомобіля, внаслідок чого здійснив наїзд на бордюрний камінь справа, після чого автомобіль відкинуло на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем «Фольксфаген», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 12.3 Правил Дорожнього руху України.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1, вважає постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року такою, що не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення
Як зазначає в апеляційній скарзі ОСОБА_1, самі обставини події ДТП, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсним обставинам та його поясненням, крім того не були допитані свідки, про що ним подавалось письмове клопотання. Докази, які містяться в матеріалах справи, свідчать про відсутність його вини, судом першої інстанції цим доказам не надано належної оцінки.
ТакожОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови суду, в якому зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази про повідомлення його належним чином про час та місце розгляду справи, повідомлення він не отримував. Отже він був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема дати пояснення, подати докази, заявити клопотання про допит свідків.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1, вважаю його таким, що підлягає задоволенню, оскільки строк подачі ОСОБА_1 апеляційної скарги був пропущений, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП з поважних причин, оскільки доказів належного повідомлення про розгляд справи 14.02.2013 року, матеріали справи не містять. Крім того, прийняте судом рішення у встановленому законом порядку направлено ОСОБА_1 не було.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як вважає суд апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 в порушенні вимог п.п. 12.1, 12.3 Правил Дорожнього руху України є законним та обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії АА 1 № 568897 від 25.02.2012 року, схемою дорожньо-транспортної пригоди та протоколом огляду місця ДТП, поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 та іншого учасника ДТП ОСОБА_4, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, якою встановлена вина ОСОБА_1 в скоєнні даної ДТП і яка апелянтом не оскаржувалась, висновком спеціаліста № 74 ат від 15 серпня 2012 року, в якому підтверджується, що в даній дорожній ситуації, в діях водія ОСОБА_1, з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам пункту 12.1 ПДР України.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 також пояснив, що рухався на автомобілі по Броварському шоссе в м. Києві зі швидкістю приблизно 60 км/год., коли під час спуску перед метро «Гідропарк» та виконання маневру, побачив на проїздній частині 30-40 см снігу, що призвело після наїзду на сніг до того, що його відкинуло спочатку на бордюр, а потім винесло на зустрічну смугу руху, де і сталося зіткнення. Вбачає вину дорожніх служб Київавтодору, які згорнули сніг на узбіччя і своєчасно не розчистили проїздну частину від снігу. Разом з тим, доказів про те, що саме дорожні служби згортали сніг на узбіччя він не бачив, скарг на роботу дорожніх служб він не писав, дорожню обстановку не зафіксував, в порядку цивільного судочинства з позовом до Київавтодору не звертався.
Пояснення ОСОБА_1, надані ним в суді апеляційної інстанції, узгоджуються з поясненнями, наданими ним на місці ДТП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Так, відповідно до вимог п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. А відповідно до п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об»єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об»їзду перешкоди.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень самого ОСОБА_1, вказаних вимог закону, він як водій, не дотримався, не вибрав безпечну швидкість руху в даній дорожній обстановці, не врахував зимові умови, своєчасно не виявив перешкоду у вигляді снігу, що призвело до втрати контролю над керуванням автомобіля, внаслідок чого здійснив наїзд на бордюрний камінь справа, після чого його автомобіль відкинуло на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з іншим автомобілем.
Всупереч твердженням апелянта, суд першої інстанції об'єктивно та неупереджено дослідив всі наявні докази, які містяться в матеріалах справи, дав їм належну оцінку в плані достовірності та достатності для висновків суду по суті справи щодо винуватості в ДТП саме ОСОБА_1
Таким чином, в матеріалах справи достатньо доказів провини ОСОБА_1 у скоєнні даної ДТП, а тому його апеляційну скаргу на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження по справі закрито у зв»язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Бець О.В.