№ справа:105/694/12Головуючий суду першої інстанції:Пікула Едуард Олександрович
№ провадження:11/190/280/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.
__________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКорольова М.П.
СуддівРадіонова І.І., Кордика С.В.
За участю прокурораПанасенко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, заступник Джанкойського міжрайонного прокурора Ісакова М.О. на вирок Джанкойського міськрайонного суду АРК від 11 грудня 2012 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі.
Позов ОСОБА_7 про матеріальний збиток в сумі 740 грн. залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_6 витрати по проведенню дактилоскопічної експертизи на суму 470,40 грн. в доход держави. До досягнення засудженим ОСОБА_6 повноліття, вказане стягнення здійснюватиметься з його законного представника ОСОБА_8
Вирішено питання з речовими доказами.
Колегія суддів,
ВСТАНОВИЛА:
Як зазначено у вироку, 11 жовтня 2012 року приблизно в 00 год. 30 хв. ОСОБА_6, спільно і за попередньою змовою з невстановленою особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись по ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом розбиття правого переднього бічного скла, проникли в салон автомобіля марки М2140Д держномер НОМЕР_1, звідки викрали куртку та магнітофон марки SONASHI ZXM-317, чим заподіяли ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 150 гривень. З викраденим зникли і розпорядилися на свій розсуд.
В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, заступник Джанкойського міжрайонного прокурора Ісаков М.О., не оспорюючи доведеність винуватості і правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_6, просить вирок щодо нього змінити, призначивши йому покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.104 КК України з іспитовим строком на 1 рік.
Свої доводи мотивує тим, що вирок є незаконним та необґрунтованим у зв'язку із невідповідністю призначеного ОСОБА_6 покарання ступені тяжкості та особі засудженого, внаслідок суворості.
На думку прокурора, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_6 покарання не врахував повне визнання своєї вини, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, щире каяття, відсутність судимостей, позитивну характеристику за місцем проживання, скоєння злочину неповнолітнім, повернення потерпілому викраденого майна, відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6
Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, в яких прокурор підтримав апеляцію, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що досудове і судове слідство у справі проведено повно і всебічно з дотриманням вимог норм КПК України (1960 року).
Винність засудженого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який він засуджений, при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду, підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.185 КК України, що не оспорюється в апеляції прокурора.
Доводи прокурора про надмірно суворе покарання колегія суддів не може визнати обґрунтованими.
Так, визначаючи ОСОБА_6 міру покарання, суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину. Злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, вчинений ОСОБА_6, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Обтяжуючих покарання обставин ОСОБА_6, у відповідності зі ст.67 КК України, судом першої інстанції не встановлено.
Судом враховані обставини вчинення злочину, крім того, враховані всі пом'якшуючі покарання обставини, такі, як щире каяття в скоєному, повне визнання вини, вчинення злочину неповнолітнім, на що в своїй апеляції також вказує прокурор,
Крім того, при призначенні покарання засудженому суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом психічні і поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю з шкідливими наслідками для здоров'я, тобто ті дані, на які в своїй апеляції вказує прокурор. Разом з цим, суд врахував данні, які надав представник служби у справах неповнолітніх, відповідно до яких ОСОБА_6 перебуває на обліку у цій службі 2,5 роки, посередньо характеризується за місцем навчання, постійно прогулював навчання або хуліганив чи зривав уроки, тому був переведений на іншу форму навчання (а.с.115-117).
Враховуючи відсутність обтяжуючих покарання обставин, також враховуючи думку прокурора щодо необхідної і достатньої міри покарання за вчинене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі, призначивши дане покарання ближче до мінімальній межі санкції статті, за якою він визнаний винним, та й колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
З урахуванням даних про особу засудженого, ступеня суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_6 злочину, а також те, що засуджений ОСОБА_6 та його адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні не заперечували проти думки прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, щодо необхідної і достатньої міри покарання за вчинене, доводи апелянта про пом'якшення призначеного ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст.104 КК України, колегія суддів знаходить необґрунтованими.
У зв'язку з чим, на переконання колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого, а також для попередження вчиненню нових злочинів, як самим засудженим, так і іншими особами, та відповідає вимогам ст.65 КК України.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства та інших поводів, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не виявлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляція прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, заступник Джанкойського міжрайонного прокурора Ісакова М.О. - без задоволення.
Керуючись ст.ст.362, 365-366 КПК України (1960 року), п.15 розділу 11 «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, заступник Джанкойського міжрайонного прокурора Ісакова М.О. - залишити без задоволення.
Вирок Джанкойського міськрайонного суду АРК від 11 грудня 2012 року відносно ОСОБА_6 - залишити без зміни.
Судді
Корольов М.П. Радіонов І.І. Кордик С.В.