Справа № 127/6955/13-к
Провадження 1-кп/127/215/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Іванченка Я.М.,
секретаря - Шевчук І.О.,
прокурора - Герасимчука С.П.
потерпілої ОСОБА_1
розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання кримінальне провадження № 12012010010000405 відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ходаки Барського району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою-технічною освітою, одруженого, працюючого водієм «Нове таксі», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України з угодою про примирення між обвинуваченим та потерпілою.
Прокурор вважає, що угода між обвинуваченим та потерпілою укладена відповідно до вимог КПК України, а тому просив її затвердити.
Потерпіла ОСОБА_1 не заперечувала щодо затвердження укладеної між нею та обвинуваченим ОСОБА_2 угоди про примирення.
Обвинувачений ОСОБА_2 просив угоду затвердити.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт надані прокурором матеріали кримінального провадження, дослідивши зміст угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3, суд дійшов висновку про неможливість затвердження угоди про примирення з наступних підстав.
Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, а саме в тому, що 07.12.2012 року біля 22:20 год.ОСОБА_2, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», державний номер НОМЕР_1, порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Відповідно до положень ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду, розгляд якої проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
Суд зазначає на неможливість прийняття судом угоди про примирення оскільки прізвище особи потерпілої ОСОБА_1 зазначене в угоді не відповідає анкетним даним потерпілої, що є неприпустимим.
Відповідно до вимог ч.7 ст.473 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Так, статтею 471 КПК України, передбачено, що в угоді про примирення, зокрема, зазначається покарання, яке узгоджується сторонами в угоді, яке повинно відповідати межам, передбаченим у санкції статті особливої частини КК України, за наявності підстав сторони можуть погодити покарання із звільненням від його відбування з випробуванням.
Суд дослідивши зміст та умови угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2, приходить до висновку, що вони не відповідають вимогам ч.7 ст. 474 КПК України, оскільки умови угоди суперечать вимогам закону, а саме визначена угодою про примирення міра покарання у виді штрафу в розмірі 340 гривень не відповідає вимогам закону, є в десять разів меншою за найнижчий розмір покарання у виді штрафу передбачений санкцією ч. 1 ст.286 КК України, а також є меншою за найменший розмір штрафу який передбачено ч. 1 ст. 53 КК України в розмірі 510 грн., що на переконання суду явно не відповідає інтересам суспільства.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання про неможливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3, а тому вважає за необхідне відмовити в затвердженні угоди про примирення.
Керуючись п.1 ч. 3 ст. 314, ст. 474 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У затвердженні угоди про примирення, укладеної 18.03.2013 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України - відмовити.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України повернути прокурору м. Вінниці для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: