ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.11.2006 Справа № 13/189-О-05
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Спілки громадян-власників "Росія" смт. Новотроїцьке Херсонської області
до Новотроїцької районної ради смт.Новотроїцьке Херсонської області
про визнання недійсним рішення суб'єкту владних повноважень
за участю прокуратури Херсонської області, яка вступила у справу за власною ініціативою для захисту державних інтересів на стороні відповідача
та представників сторін:
від позивача –уповноважені особи Малік В.Ф., Гірич Т.А.
від відповідача - Зеленський О.В. - завідуючий юридичним відділом
від прокуратури – прокурор відділу представництв облпрокуратури Пуляєв І.В.
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся з позовом про визнання нечинним рішення ХХ1 сесії Новотроїцької районної ради ХХ1У скликання № 263 від 10 листопада 2004 року „Про прийняття до спільної власності територіальних громад району дитячого оздоровчого табору „Юний Гагарінець”, який розташований в с. Генічеська Гірка Генічеського району Херсонської області. Він посилається на те, що вказане рішення прийняте з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки дитячий оздоровчий табір вилучено з власності та передано до спільної власності територіальних громад без згоди власника майна, тобто без його згоди. Позивач зазначає, що право власності на майно дитячого табору у нього виникло при розпаюванні колективного сільськогосподарського підприємства "Росія", а спірне рішення порушує його права як власника майна.
Відповідач позовні вимоги не визнає та посилається на те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2004 року № 141-р «Про деякі питання діяльності дитячих оздоровчих закладів»дитячий оздоровчий табір „Юний Гагарінець” віднесено до комунальної власності.
Після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, які подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом, тому відповідно до п.7 розділу УП Прикінцевих і Перехідних положень КАС України, справа підлягає розгляду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Справа розглядалася з перервою, яка оголошувалася в засіданні 14.11.2006року.
Заяви фізичних осіб про залучення їх до участі у справі як 3-х осіб на стороні відповідача без самостійних вимог відкликані заявниками до початку засідання, оскільки фізичні особи звернулися до місцевого суду з самостійними позовами, тому вони не підлягають залученню до участі у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного:
10 листопада 2004 року ХХ1 сесією Новотроїцької районної ради ХХ1У скликання прийнято рішення № 263, відповідно до якого вирішено прийняти до спільної власності територіальних громад району дитячий оздоровчий табір „Юний Гагарінець”, розташований в с. Генічеська Гірка Генічеського району Херсонської області, на узбережжі Азовського моря.
В рішенні зазначено, що воно прийняте на підставі статей 43 і 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, а також на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2004 року № 141-р, листа прокуратури Херсонської області від 21 жовтня 2004 року № 07/3-198 та листа районної державної адміністрації від 3 листопада 2004 року № 1/22-936.
Матеріалами справи підтверджується, що ДОТ „Юний Гагарінець” станом на день прийняття спірного рішення знаходився у власності спілки громадян співвласників „Росія”. Зазначене підтверджується наступними доказами:
Відповідно до довідки № 8931 від 20 серпня 2001 року Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (арк.спр.82 т.1) спілка громадян-власників (співвласників) „Росія” зареєстрована рішенням виконавчого комітету Новотроїцької селищної ради від 13 червня 2001 року № 75 (арк.спр.134 т.1) та вона є юридичною особою, громадською організацією, і включена до Єдиного державного реєстру 20 серпня 2001 року.
Рішенням від 13 червня 2001 року виконавчим комітетом Новотроїцької селищної ради затверджено Статут спілки громадян-власників (співвласників) „Росія” (арк.спр. 9-16 т. 1). В подальшому, рішенням виконкому Новотроїцької селищної ради від 6 грудня 2003 року № 144 затверджено Статут спілки громадян-власників (співвласників) „Росія” в новій редакції (арк.спр.17-24 т.1). Відповідно до пунктів 1, 2, 5 Статуту спілка створена відповідно до рішення загальних зборів співвласників –громадян від 25 травня 2001 року. Вона за своїм правовим статусом є громадською організацією, метою створення якої є діяльність з задоволення спільних правових і економічних інтересів членів спілки, пов’язаних з розпорядженням спільним майном, отриманим в результаті реформування і реструктуризації колективного сільськогосподарського підприємства „Росія”.
До складу спільного майна членів спілки включене майно колишнього КСП „Росія”, яке члени спілки отримали у спільну часткову власність у зв’язку з припиненням діяльності КСП „Росія”.
Актом приймання-передачі від 25 вересня 2001 року (арк.спр.36-38 т.1) сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Росія” передало спілці майно пайового фонду громадян - співвласників, в тому числі і майно ДОТ „Юний Гагарінець”, вартістю 485 215 грн.
У відповідності до інвентарної справи Генічеського державного бюро технічної інвентаризації (арк.спр. 44-81т.1) ДОТ „Юний Гагарінець” належав колгоспу „Росія”. Ззазначена технічна документація була складена 9 серпня 1973 року.
В свою чергу, правонаступником колгоспу „Росія”, після його реорганізації та ліквідації, стало колективне сільськогосподарське підприємство „Росія”, що підтверджується копією Статуту, зареєстрованого розпорядженням Новотроїцької державної адміністрації від 10 листопада 1992 року № 381 (арк.спр. 87-110 т.1).
Наданими позивачем доказами підтверджується, що майно дитячого табору обліковується на балансі спілки, яка здійснює щодо нього право повного господарського відання, про що свідчить договір оренди № 1 від 30.10.2001 року, відповідно до якого спілка громадян власників «Росія»передала в оренду ПП Черняєву С.В. ДОК «Юний Гагарінець». Договір є чинним і на день вирішення спору в суді, оскільки строк його дії не скінчився. Орендар сплачує земельний податок та інші встановлені законом платежі та перераховує позивачу орендну плату в розмірі 24.000грн.00коп., яка розподіляється між співвласниками пропорційно від розміру їх майнових паїв.
Відповідно до рішень місцевого суду Новотроїцького району за громадянами –співвласниками визнається право часткової власності на майно ДОК, оскільки майно дитячого табору передавалося до спілки саме з метою подальшого його розпаювання між усіма співвласниками. Суд продовжує розглядати позови за зверненнями громадян –співвласників про визнання права часткової власності на майно табору, яке буде знято із балансу спілки після 100% розподілу цього майна.
Крім того, рішенням Новотроїцького районного суду від 02.08.2005 року за зверненням Гірич Т.А. визнано недійсним видане Щасливцівською сільською радою свідоцтво на право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 345496 від 18.03.2005 року, відповідно з яким власником майна ДОК “Юний Гагарінець” визнана територіальна громада селищ та сіл Новотроїцького району в особі Новотроїцької районної ради. В рішенні (арк. спр. 28-30 том 3) зазначено, що на момент прийняття відповідачем спірного рішення № 263 від 10.11.2004 року ДОК “Юний Гагарінець” знаходився у спільній частковій власності громадян-співвласників спілки “Росія”. Факти зазначені в цьому рішенні відповідно до ст. 35 ГПК України є обов’язковими при розгляді цієї справи і не доводиться знову.
Таким чином, майно дитячого табору “Юний Гагарінець” як на день прийняття спірного рішення, так і станом на день розгляду цього спору знаходилося у спільній частковій власності громадян-співвласників «Росія», яка здійснює щодо цього майна право повного господарського відання, що також не оспорювалось відповідачем, який листом від 28 жовтня 2004 року за вихідним № 1/18-381 (арк. спр. 34 т.1) звернувся до позивача з проханням дати згоду на передачу до комунальної власності ДОТ „Юний Гагарінець”.
29 жовтня 2004 року повним складом членів спілки громадян-співвласників „Росія” в кількості 300 чоловік спілкою прийнято рішення про відмову Новотроїцькій районній раді у дачі згоди на передачу вказаного табору до комунальної власності, що зафіксовано у протоколі зборів спілки (арк спр. 33 т.1).
Порядок передачі у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, до яких віднесено також табори відпочинку і оздоровлення дітей, передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року № 1060 „Про поетапну передачу у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності”. Пунктом 1 цієї Постанови визнано за необхідне провести у 1997-2001 роках безоплатну передачу у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду разом з об’єктами інженерного забезпечення сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу (за їх згодою), заснованих на колективній та інших формах недержавної власності. Пунктом 2 Постанови передбачено, що така передача здійснюється за рішенням загальних зборів членів підприємства чи зборів уповноважених колективних сільськогосподарських підприємств або за рішенням органів, уповноважених розпоряджатися майном підприємств інших форм недержавної власності.
Крім того, згідно зі статтею 1 Закону України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” передача у державну або комунальну власність об'єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.
Оскільки таких застережень ні в законі, ні у відповідних рішеннях Новотроїцької районної ради не існує, положення вказаного Закону також підлягають застосуванню до спірних правовідносин при вирішенні даного спору.
Так, за статтею 4-1 Закону передача об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Ініціатива щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Рішення щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад. Пропозиції щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів. Пропозиції щодо передачі у комунальну власність об'єктів соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), не потребують погодження з такими підприємствами та їх трудовими колективами.
За пунктами 5 і 6 статті 7 Закону передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії, а право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
Позивач не погоджував передачу в комунальну власність дитячого табору, не підписував акту приймання-передачі, а тому правові підстави прийняття спірного рішення у відповідача були відсутні.
Суд вважає помилковим посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2004 року № 141-р, про затвердження переліку державних і комунальних дитячих оздоровчих закладів, до складу яких віднесено ДОТ „Юний Гагарінець”, як на підставу прийняття спірного рішення. За преамбулою цього розпорядження воно прийняте з метою збереження мережі державних і комунальних дитячих оздоровчих закладів, недопущення їх ліквідації та нецільового використання.
Зазначене розпорядження не може вказувати на належність дитячого табору до комунальної власності, оскільки в ньому не зазначено, що це майно є комунальною власністю конкретної ради, а крім того, діючим законодавством Кабінет Міністрів України не наділений правом визначати приналежність того чи іншого майна до комунальної власності. Такими повноваженнями відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»наділена лише рада. Крім того, станом на час прийняття вказаного розпорядження ДОТ „Юний Гагарінець” не належав до комунальної власності, а тому не міг бути включений до вказаного переліку.
Безпідставне і посилання відповідача на лист листа прокурора Херсонської області від 21.10.2004року №07/3-198 та лист Новотроїцької районної державної адміністрації від 03.11.2004року №1/22-936, як на правову підставу прийняття спірного рішення від 10.11.2004року, оскільки із листа прокуратури Херсонської області вбачається, що прокуратурою запропоновано Новотроїцькій районній раді та Новотроїцькій районній державній адміністрації прийняти заходи по вирішенню питання про прийняття ДОТ „Юний Гагарінець” до комунальної власності на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 141-р від 17 березня 2004 року.
Листом Новотроїцької районної державної адміністрації (арк.спр.115 т.1) також запропоновано районній раді на виконання вказаного вище розпорядження № 141-р прийняти заходи до прийняття ДОТ „Юний Гагарінець” до комунальної власності, попередньо звернувшись до спілки співвласників майна „Росія” з пропозицією стосовно передачі табору до комунальної власності.
Таким чином, зазначеними вище листами відповідачу було лише запропоновано вирішитим питання прийняття майна дитячого табору до комунальної власності, але у передбачений законом спосіб.
Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об’єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про власність»правовий акт органу державної влади , органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, що не відповідає закону і порушує права власника, може бути за позовом власника майна визнаний судом незаконним та скасований. Згідно з цим, та з урахуванням норм ст. 21 ЦК України власник може оскаржити в позовному порядку як правові акти індивідуальної дії, так і нормативно-правові акти.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Коонституцією та законами України. Підставою визнання незаконним та скасовання правового акту органу місцевого самоврядування є його невідповідність законові або прийняття акту неуповноваженим органом.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідач, прийнявши спірне рішення, діяв з порушенням вимог закону, порушив права позивача щодо наявного у нього права власності на майно ДОТ „Юний Гагарінець”, позбавивши останнього права власності на своє майно.
В засіданні за згодою прокурора та представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина постанови.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 162, 163, 167 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати нечинним рішення ХХ1 сесії Новотроїцької районної ради ХХ1У скликання № 263 від 10 листопада 2004 року „Про прийняття до спільної власності територіальних громад району дитячого оздоровчого табору „Юний Гагарінець”.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя З.І. Ємленінова
Постанова підписана суддею
29.11.2006року.