ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2013 року Справа № 5006/23/136/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"
на постановувід 15.01.2013 року Донецького апеляційного господарського суду
у справі№ 5006/23/136/2012 господарського суду Донецької області
за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Донмет"
простягнення 30 740,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмет" про стягнення штрафу в сумі 30 740,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.2012 року (суддя Забарющий М.І.) позовні вимоги задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмет" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 27 666,00 грн. штрафу та відповідні витрати по сплаті судового збору.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмет" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року (головуючий суддя Шевкова Т.А., судді Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2012 року змінено частково.
Позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмет" 30 740,00 грн. суми
штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу задоволено частково в сумі 6 148,00 грн. У стягненні штрафу на суму 24 592, 00 грн. відмовлено.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою № НЮ-4/10 від 11.02.2013 року, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року скасувати, а рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2012 року залишити без змін.
Скаржник вважає, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме статтей 42, 43, 43, 83, 104, Господарського процесуального кодексу України статтей 118, 122 Статуту залізниць України.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Донмет" за залізничною накладною № 47729629 у вагоні № 60747748 зі станції Берда Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу ПАТ ""ММК ім. Ілліча" відвантажило брухт чорних металів не пойменований в алфавіті, визначивши у вищевказаному вагоні масу нетто - 65 100 кг., тару - 23 800 кг.
Згідно накладної навантаження вагону здійснювалось засобами відправника (відповідач), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника, у відповідності до пункту 2.3 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084).
Відповідно до приписів статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевіряти правильність відомостей внесених до накладної, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
При проходженні вагону № 60747748 через станцію Пологи Придніпровської залізниці, залізницею здійснено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній № 47729629.
За результатами перевірки складений комерційний акт АА № 037664/12 від 03.04.2012 року, згідно якого проводилось контрольне переважування вагону № 60747748, вантаж брухт чорних металів на справних 150-ти тонних тензометричних вагах. За документом значиться вага брутто - 88 000кг, тара - 23 800кг, нетто - 64 200кг, що менше даних за накладною на 900 кг.
Вказаний комерційний акт підписаний начальником станції, прийомоздавальником, заст. ДС.
З розділу "Є" акта вбачається, що вантаж видано станцією призначення Маріуполь-Сортувальний за тією ж вагою.
Відповідно до статті 37 Статуту залізниць України, пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Пунктом 2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) графи комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюються вантажовідправником.
Відправником у графі 26 залізничної накладної зазначено, що спосіб визначення маси є зважування вантажу на автомобільних вагах.
Із комерційного акта АА № 037664/1 від 03.04.2012 року вбачається, що переважування на станції Пологи Придніпровської залізниці проводилося на 150-тоних тензометричних вагах.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно пункту 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Суди дійшли висновку, що комерційний акт АА № 037664/12 від 03.04.2012 року, який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній складений у відповідності до вимог, вищезазначених Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000 року № 644.
Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.
Згідно із статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.
Таким чином, господарські суди дійшли висновку, що факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу підтверджений матеріалами справи.
Апеляційний господарський суд, змінюючи рішення місцевого суду в частині зменшення розміру штрафу до 6 148,00 грн., виходив із приписів частини 2 статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення суди встановили, що порушення з боку відповідача не завдало збитків позивачу; господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Врахувавши співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій з отриманими негативними наслідками від порушення зобов'язання, відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в накладних, неспіврозмірність нарахованого штрафу заподіяним правопорушенням в частині оформлення перевізних документів щодо неправильно зазначеної маси вантажу, апеляційний суд дійшов вірного висновку про зменшення розміру штрафу.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінка наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим, підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
За таких встановлених попередніми інстанціями обставин постанова Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року підлягає залишенню в силі з мотивів, викладеній у даній постанові.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року у справі № 5006/23/136/2012 господарського суду Донецької області залишити без змін.
Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач