ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
09 квітня 2013 року справа № 919/435/13
Суддя господарського суду міста Севастополя Лотова Ю.В., розглянувши позовну заяву
Комунального підприємства «Благоустрій» Севастопольської міської Ради
(вул. Леніна, буд. 48, м. Севастополь, 99011),
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про розірвання договору оренди, зобов'язання звільнити приміщення та стягнення 6 987,07 грн,
в с т а н о в и в:
Комунальне підприємство «Благоустрій» Севастопольської міської Ради звернулось
до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 30.12.2008, про зобов'язання звільнити зайняте нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та про стягнення 6 987,07 грн заборгованості за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, пропорційно займаній площі.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Позивачем, в обґрунтування сплати судового збору за даною позовною заявою, надано квитанцію про сплату судового збору від 08.04.2013 №ПН23825 на суму 1 720,50 грн, яка не є підтвердженням сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі враховуючи таке.
У відповідності з п. 2 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 мінімальної заробітної плати. При цьому частиною першою вказаної статті визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» мінімальну заробітну плату з 1 січня установлено на рівні 1147 гривень.
Згідно з п. 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до пунктів 2.10. та 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Враховуючи те, що позовна заява містить одну вимогу майнового та дві вимоги немайнового характеру, позивач повинен був сплатити 4 014,50 грн судового збору з яких: 1 720,50 грн за вимогу про стягнення з відповідача 6 987,07 грн та по 1147,00 грн за вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов'язання звільнити нерухоме майно.
Отже, позивачем у порушення норм пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України, не додано до позовної заяви належних доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі за поданою позовною заявою.
Пунктом 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Також суд звертає увагу позивача на те, що згідно з частиною другою ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до пункту 5.27 Держстандарту України № 4163-2003 "Уніфікована Система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища,
дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".
Враховуючи викладене, у разі повторного звернення до господарського суду з даною позовною заявою додані до неї копії документів мають бути засвідчені належним чином.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що згідно з частиною третьою статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суд також зауважує, що позивачем заявлено вимогу про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 30.12.2008, тоді як в обґрунтування вимог додано копію договору оренди нерухомого майна від 30.12.2008.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4, частини першої, частиною другою статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України,
у х в а л и в :
Повернути позовну заяву (вх. № 3409/13 від 08.04.2013) Комунального підприємства «Благоустрій» Севастопольської міської Ради без розгляду.
Суддя Ю.В. Лотова