03.04.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/1170/13р. Головуючий в І інстанції Корецький Д.Б. Категорія 79 Доповідач: Вадзінський П.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2013 року квітня місяця 03 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Колісниченка А.Г.,

Суддів: Вадзінського П.О.,

Капітан І.А.,

при секретарі: Грицак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 08 січня 2013 року щодо забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, виділ частки майна в натурі та усунення перешкод у користуванні майном та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" про визнання права особистої приватної власності на нежитлові приміщення, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що в період шлюбу з відповідачем ними було придбано та оформлено на нього нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, які просила поділити в рівних частках та виділити їй в натурі 1/2 частину зазначених нежитлових приміщень.

В ході розгляду справи позивачка доповнила позовні вимоги та просила усунути перешкоди у вільному доступі та користуванні приміщеннями магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованими за зазначеною вище адресою.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 23 березня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено, визнано за ним право власності на нежитлове приміщення складу-магазину 1 поверх під літерою "Б", загальною площею 627,7 кв.м., з виробничого комплексу частину підвалу літ. "Б", прим.1, площею 258,6 кв.м., частини першого поверху прим.30, площею 267,7 кв.м., з 1 поверху дослідно-експериментальної бази літ. "Б" приміщення №25,27,28,29,33,36,38,39,40,41,42,44 -загальною площею 380,4 кв.м., з поверху 1-а, приміщення №1,2,3,4,5,6,7-загальною площею 141,2 кв.м., приміщення площею 21,2 кв.м. та надбудову (антресоль), площею 199,7 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3219,00 грн. в рахунок оплати судового збору.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 17 травня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 23 березня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ПАТ «Західінкомбанк» про визнання права особистої приватної власності на нежитлове приміщення відмовлено. В решті це ж рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2012 року рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 23 березня 2012 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 17 травня 2012 року в частині вирішення первісного позову ОСОБА_2 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ході судового розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на спірні нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, придбані в період шлюбу з ОСОБА_3 та зареєстровані на його ім?я, та заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання ОСОБА_2 у вільному користуванні та володінні спірними нежитловими приміщеннями, як співвласниці та суб'єкту підприємницької діяльності. Зобов'язати ОСОБА_3 забезпечити позивачці вільний безперешкодний доступ до приміщень складу - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Херсона від 08 січня 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Вважаючи дану ухвалу незаконною і необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Просила ухвалу скасувати і постановити нову про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, придбані в період шлюбу з ОСОБА_3 та зареєстровані на його ім'я, в тому числі як підприємця, та заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання ОСОБА_2 у вільному користуванні та володінні спірними нежитловими приміщеннями, як співвласниці та суб'єкту підприємницької діяльності. Зобов'язати ОСОБА_3 забезпечити позивачці вільний безперешкодний доступ до приміщень складу - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3 доводи, зазначені в ній не визнає, ухвалу судді вважає законною і обґрунтованою. Просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу судді Суворовського районного суду м. Херсона від 08 січня 2013 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 подала до суду позов, в якому з уточненням позовних вимог просила визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нерухоме майно (нежитлові приміщення), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, поділити в рівних частках та виділити їй в натурі 1/2 частину зазначених нежитлових приміщень, усунути перешкоди у вільному доступі та користуванні приміщеннями магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованими за зазначеною вище адресою (а.с. 1-4, 6-11).

В ході судового розгляду справи ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на спірні нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, придбані в період шлюбу з ОСОБА_3 та зареєстровані на його ім?я, та заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання ОСОБА_2 у вільному користуванні та володінні спірними нежитловими приміщеннями, як співвласниці та суб'єкту підприємницької діяльності. Зобов'язати ОСОБА_3 забезпечити позивачці вільний безперешкодний доступ до приміщень складу - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.47-49).

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову, суддя суду першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не надала доказів того, що ОСОБА_3 має намір відчужити зазначене вище майно та перешкоджає їй в доступі до приміщень магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1. А також не надала доказів про належність їй зазначеного приміщення.

Проте, з таким висновком суду колегія суддів повністю погодитись не може.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову виходячи із суті заявлених вимог.

В заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась до суду із такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна (нежитлових приміщень), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і цей спір в судовому порядку остаточно не вирішений.

У зв'язку з тим, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання в подальшому можливого рішення суду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування заходів забезпечення позову та вважає, що накладення арешту на зазначені вище нежитлові приміщення, як вид забезпечення позову, є співмірним та відповідає заявленим ОСОБА_2 позовним вимогам.

Оскільки суд першої інстанції відмовив ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом передачі їй на відповідальне зберігання нежитлових приміщень, проте заява ОСОБА_2 такого прохання не містить, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду в цій частині скасувати.

Враховуючи, що спір з приводу спільного майна подружжя в судовому порядку остаточно не вирішено, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання ОСОБА_2 у вільному користуванні та володінні спірними приміщеннями як співвласниці та суб'єкту підприємницької діяльності, а також зобов'язання ОСОБА_3 забезпечити позивачці вільний безперешкодний доступ до приміщень складу-магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованих за адресою АДРЕСА_1, і вважає, що підстави для скасування ухвали в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 08 січня 2013 року в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту та передачі на відповідальне зберігання ОСОБА_2 нежитлових приміщень скасувати, постановити в цій частині нову ухвалу, якою накласти арешт на спірні нежитлові приміщення виробничого комплексу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і складаються з: приміщення складу магазину, загальною площею 627,7 кв.м, частини підвалу площею 258,6 кв.м., частини першого поверху прим. 30 площею 267,7 кв.м, приміщення І поверху площею 380,4 кв.м та поверху Іа площею 141,2 кв.м, дослідно-експериментальної бази літ. Б, надбудови (антресолі), площею 199,7 кв.м, та приміщення площею 21,2 кв.м., які оформлені на громадянина приватного підприємця ОСОБА_3

В іншій частині ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 08 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: