Головуючий суду 1 інстанції - Фастовець В. М.

Доповідач - Парінова І. К.

Справа № 2-н/1214/439/2012

Провадження № 22ц/782/1066/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Парінової І. К.,

суддів: Пащенко Л. В., Соловей Р. С.,

при секретарі - Друпповій О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 07 вересня 2012 року по цивільній справі за заявою Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення зі ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги, -

в с т а н о в и л а:

23 березня 2012 року ПрАТ «МТС Україна» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення зі ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги.

Просило суд видати судовий наказ та стягнути зі ОСОБА_2 на його користь заборгованість за надані послуги в розмірі 889 грн. 21 коп., в тому числі основний борг у сумі 100 грн. 09 коп. і санкцій за невиконання умов договору в сумі 789 грн. 12 коп. Також просило суд стягнути з боржника на його користь витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 107 грн. 30 коп. (а. с. 1-2).

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 26 березня 2012 року у відкритті провадження у справі за позовом ПрАТ «МТС Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено у зв'язку з наявністю спору про право (а. с. 3).

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 13 серпня 2012 року апеляційну скаргу ПрАТ «МТС Україна» задоволено частково, ухвалу суду першої інстанції скасовано та передано питання на новий розгляд до Лисичанського міського суду Луганської області (а. с. 29-30).

Оскаржуваною ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 07 вересня 2012 року відкрито наказне провадження за заявою ПрАТ «МТС Україна» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення зі ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги в сумі 100 грн. 09 коп. основного боргу. Відмовлено у прийнятті заяви ПрАТ «МТС Україна» про видачу судового наказу в частині вимог щодо стягнення зі ОСОБА_2 санкцій за невиконання умов договору в розмірі 789 грн. 12 коп.

В апеляційній скарзі заявник не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає її незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить суд скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заперечення на апеляційну скаргу від інших учасників судового процесу до апеляційного суду не надходили.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. В апеляційній скарзі представник апелянта просив суд розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався положенням ст. 96 ЦПК України, якою встановлено вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ. Так, п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Суд першої інстанції, відмовляючи у прийнятті заяви ПрАТ «МТС Україна» в частині вимог щодо стягнення зі ОСОБА_2 санкцій за невиконання умов договору в розмірі 789 грн. 12 коп., застосував положення п. 1 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, відповідно до якого суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу. При цьому, у ч. 5 ст. 100 ЦПК України зазначено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно відмови у прийнятті заяви ПрАТ «МТС Україна» про видачу судового наказу в частині вимог щодо стягнення з боржника санкцій за невиконання умов договору в розмірі 789 грн. 12 коп., у зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено можливості стягнення з боржника суми штрафних санкцій за невиконання умов договору шляхом видачі судового наказу.

З такими висновками суду не можна погодитися з наступних підстав.

Як вбачається із доданих до заяви про видачу судового наказу письмових матеріалів, ПрАТ «МТС Україна» обчислено заборгованість ОСОБА_2 по оплаті телекомунікаційних послуг на підставі Договору № 4343403/1.11967732 про надання послуг мобільного зв'язку від 18 липня 2008 року, укладеного між сторонами, яка в свою чергу складається із вартості телекомунікаційних послуг та договірних санкцій (а. с. 7-8).

В п. 1.3 Додаткової угоди № 3949718 до вищевказаного Договору про надання послуг мобільного зв'язку від 18 липня 2008 року зазначено, що забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 ЦК Україна, у розмірі 2.74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого п. 1.1 цієї Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії (а. с. 9).

Таким чином, нарахування штрафних санкцій за невиконання боржником умов договору про надання послуг мобільного зв'язку прямо передбачено договором, укладеним між сторонами. За таких обставин, суд першої інстанції, вирішуючи питання про відкриття наказного провадження, повинен був керуватися умовами Договору, який був укладений між сторонами по справі, оскільки саме в договорі сторони визначають правовідносини, які існують між ними, встановлюють порядок їх регулювання та можуть відступати від положень цивільного законодавства, якщо це не суперечить їхнім інтересам та моральним засадам суспільства.

Крім того, боржник відповідно до вимог ст. ст. 105, 105-1 ЦПК України має можливість оскаржити виданий судовий наказ з посиланням на обставини, які б свідчили про часткову або повну необґрунтованість вимог стягувача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ПрАТ «МТС Україна» задовольнити частково, змінити ухвалу суду першої інстанції, скасувавши її в частині відмови у прийнятті заяви ПрАТ «МТС Україна» про видачу судового наказу в частині вимог щодо стягнення зі ОСОБА_2 санкцій за невиконання умов договору в розмірі 789 грн. 12 коп. Передати питання на новий розгляд до Лисичанського міського суду Луганської області. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» задовольнити частково.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 07 вересня 2012 року змінити.

Скасувати ухвалу суду в частині відмови у прийнятті заяви Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» про видачу судового наказу в частині вимог щодо стягнення зі ОСОБА_2 санкцій за невиконання умов договору в розмірі 789 грн. 12 коп.

Передати питання на новий розгляд до Лисичанського міського суду Луганської області.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: