Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/31/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Гершкул І.М.
Категорія - ч.2 ст.286 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Палічук А. О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Палічука А.О.,
суддів: Бабича О.П., Лещенка Р.М.,
за участю прокурора: Черниш Г.Р.,
при секретарі: Берневек О.А.,
потерпілої: ОСОБА_3,
захисника-адвоката: ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_4 інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2013 року, яким
ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Кіровоградської області, Новоукраїнського району, с. Димине, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, маючого малолітню дитину, працюючого охоронцем в TOB «Кіровоград-постач», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_5: на користь Кіровоградської обласної лікарні 6130,74 грн.; на користь потерпілої ОСОБА_3 3504 грн. матеріальної шкоди та 150 000 грн. моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_6 3237,36 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди; на користь держави судові витрати за проведення судової транспортно - трасологічної експертизи в сумі 411,60 грн., а також судових авто-технічних експертиз в сумі 823,20 грн.
Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 25.08.2012 року близько 02.00 год., перебуваючи у стані сильного ступеню алкогольного сп'яніння, що встановлено висновком СМЕ №1590 від 22.10.2012 року, керуючи автомобілем "CHERY Al5 Amulet", державний номер НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності його батькові ОСОБА_7, рухаючись по автодорозі Кіровоград - ОСОБА_3, на відстані 700 метрів від автодороги Кіровоград - Платоново в напрямку с. Шевченково, Кіровоградського району та області, ігноруючи вимоги безпеки дорожнього руху, проявив власну необережність та недбалість, не контролюючи свої дії, через сильний стан алкогольного сп'яніння, не вибрав безпечну швидкість руху, проігнорував попереджувальний дорожній знак 1.1 (небезпечний поворот праворуч), рухаючись по дорозі, яка має заокруглення в право, зі швидкістю близько 100 км/год., умисно позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, відволікся від керування, внаслідок чого не впорався з керуванням та допустив занос автомобіля з наступним виїздом на праве узбіччя по ходу свого руху, де допустив наїзд на ростуче на узбіччі дерево, чим грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, згідно яких:
п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3 «б»Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ……і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 2.9 «а»Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;
п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «CHERY A15 Amulet», державний номер НОМЕР_1:
- ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: а) закритої черепно - мозкової травми; багаточисельні садна правого лобного бугра з переходом на скулову ділянку, щоку, підборіддя з права, крововилив правого ока, крововилив у м'які тканини голови в проекції вказаних саден, перелом акулового відростку правої скроневої кістки, перелом зводу та основи черепу, крововилив під м'які оболонки головного мозку; б) закритої тупої травми органів грудної клітини, дві групи саден по правій боковій поверхні середньої та нижньої третини, перелом ребер справа 1,2 по середньо - ключичній лінії, 3 по передній - підпахвовій, крововилив в ділянці коренів легень, прикореневий розрив нижньої долі правих легень; в) закритої тупої травми органів черевної порожнини, розриву в ділянці воріт селезінки, розрив лівої долі печінки; г) пошкодження поясу верхніх кінцівок, багаточисельні садна та поверхневі рани плечового поясу з права; д) пошкодження вільних нижніх кінцівок, рваноскальпована рана правого коліна, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 997 від 05.10.2012 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку призвели до смерті. Смерть останнього знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.
- ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми черева, з розривом селезінки та внутрішньо черевного крововиливу, перелому 4, 5, 6, 6, 8 ребер з права, з пошкодженням правої легені, правостороннього гемопневмотораксу, непроникаючої рани роговиці правого ока, забою лівої нирки, зачеревної гематоми, котрі згідно висновку судово-медичної експертизи № 1561 від 16.10.2012 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх спричинення.
В апеляції адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить змінити вирок суду першої інстанції пом'якшити ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, зменшити суми, які підлягають стягненню: за позовом ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди до 50000 гривен; за позовом ОСОБА_6 суми щодо моральної шкоди до 500 гривен, а в стягненні матеріальної шкоди відмовити за недоведеністю.
Мотивує тим, що при розгляді справи судом першої інстанції було вірно встановлено, що засуджений ОСОБА_5 з моменту скоєння дорожньої пригоди відразу сповістив міліцію про дорожню пригоди що сталася та прийняв міри по забезпеченню медичної допомоги потерпілим, сприяв встановленню істини у справі та щиро розкаявся. При цьому судом також встановлено, що ОСОБА_5 характеризується позитивно, раніше до будь-якої відповідальності не притягався, має на утриманні малолітню дитину. Крім цього слід зазначити що батько засудженого - ОСОБА_7 є інвалідом з приводу онкологічного захворювання та потребує уваги та підтримки єдиного сина яким є засуджений.
Разом з тим, вказує, що висновок суду про перебування засудженого ОСОБА_5 у стані сильного алкогольного сп'яніння на час скоєння дорожньої пригоди носить сумнівний характер, як такий що обґрунтований на припущеннях, як і обумовленість причинного зв'язку між його станом та дорожньою пригодою.
Засуджений ОСОБА_5, з приводу відшкодування завданої смертю чоловіка шкоди, намагався зустрітися з нею, прийшовши до її домівки проте вона не побажала з ним зустрічатися. В зв'язку з цим, за дорученням засудженого його мати - ОСОБА_9 приходила до потерпілої з грішми, з метою добровільного відшкодування завданої засудженим - її сином шкоди. Проте, як зазначила суду сама потерпіла ОСОБА_3 вона не знала як оформити прийом запропонованих грошей, відмовилась від них, запропонувавши вирішити це питання через суд.
Зі змісту заявленого позову потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що нею заявлено позов, в тому числі про стягнення 150000 грн. моральної шкоди: з розрахунку - по 50000 грн. на неї та дочок ОСОБА_10 та ОСОБА_11. При цьому, в порушення вимог закону, за змістом позовної заяви не зазначено що вона , як представник діє в інтересах вказаних с дітей.
Як убачається з вироку суду, останнім необгрунтовано задоволено позов лише в інтересах потерпілої ОСОБА_3 на суму 150000 гривен, в той час як такий позов щодо неї нею заявлено в розмірі 50000 гривен. Цим самим суд вийшов за межі заявлених позовних вимог щодо ОСОБА_3 та конкретно не визначився щодо інших осіб, вказаних в позові ОСОБА_3
Судом також частково задоволено позов потерпілого ОСОБА_6 на 5000 гривен, мотивуючи таке рішення тим що потерпілий тако ж перебував в стані алкогольного сп'яніння та свідомо та самостійно сів в автомобіль, знаючи що ОСОБА_9 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. З цього приводу доречно прийняти до уваги й покази засудженого, що під час руху керованого ним автомобіля потерпілий ОСОБА_6 постійно відвертав його, ОСОБА_9, увагу проханням дати йому керувати автомобілем, намагався настроювати радіо-магнітолу в автомобілі під час руху, що й спонукало до дорожньої пригоди.
За таких умов, та вірно встановленого судом висновку про те що потерпілий ОСОБА_6 спонуков до настання суспільно - небезпечних наслідків, стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 5000 гривен є несорозмірним та несправедливим.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок районного суду залишити без зміни, захисника-адвоката ОСОБА_12 в інтересах засудженого ОСОБА_5, який підтримав апеляцію, потерпілу ОСОБА_3, яка просила вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_5 змінити, застосувати до нього ст.75 КК України, врешті вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, за таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог розділів ІІІ, ІV КПК України. Викладені у вироку висновки про винність засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників процесу не оскаржуються.
Дії засудженого правильно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та тяжкі тілесні ушкодження.
Доводи наведені в апеляції захисника ОСОБА_4 відносно зменшення суми, які підлягають стягненню: за позовом ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди до 50000 гривень; за позовом ОСОБА_6 суми щодо моральної шкоди до 500 гривень, а в стягненні матеріальної шкоди відмовити за недоведеністю, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки потерпілою ОСОБА_3 на підтвердження позовних вимог надано суду письмові докази, а саме договір-замовлення про надання ритуальних послуг від 26.08.2012 року, лист замовлення №2012/142, а також фіскальні чеки, якими в повній мірі доведено суму матеріальної шкоди вказану в позові. Щодо стягнення моральної шкоди, то в позовній заяві, а також в ході судового розгляду, потерпілою наведено достатнє її обґрунтування, зокрема судом взято до уваги ту обставину, що після злочину потерпіла залишилась без чоловіка, а двоє малолітніх дітей без батька, чим вказаним особам заподіяно значних моральних страждань, а також порушено їх нормальний спосіб життя, який не може бути відновлено жодним чином. Потерпілий ОСОБА_6 тривалий час лікувався, зазнав матеріальних витрат, які підтверджені належним чином та зазнав стресу, що порушило його нормальний життєвий ритм, отримав тяжкі тілесні ушкодження
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який на обліку лікаря нарколога не перебуває (т.1 а.с.212), проте у 2012 році проходив лікування у лікаря психіатра у зв'язку із психічними розладами внаслідок вживання алкоголю (т.1 а.с.214), раніше не судимий (т.1 а.с.209-210), має малолітню дитину (т.1 а.с.219), обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченого визнає щире каяття, обставин, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння і з урахуванням усіх обставин справи, обґрунтовано призначив засудженому покарання передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України, яке є достатнім і необхіднім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, правильно зробивши висновок про відсутність підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання засудженому.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2013 року, стосовно ОСОБА_5 - без зміни.
Судді: