Справа № 22ц\2334 Головуючий в суді 1 ін ст. :Лешко
Категорія 32 Доповідач: Микитюк
УХВАЛА
Іменем України
19 листопада 2007 року Апеляційний СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ області в складі
Головуючої Микитюк О.Ю.
суддів Товянської О. В.,
Омельчука М. І. при секретарі Константиновій І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в
користування житловим приміщенням та вселення, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право
користування житловим приміщенням та усунення перешкод в користуванні квартирою
шляхом зняття з реєстрації
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Коростенського міськрайонного суду від 25 вересня 2007 року,
встановив:
В травні 2007 року ОСОБА_1 3вернулась до суду із позовною заявою, в якій просила усунути створені ОСОБА_2 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселити її разом з двома неповнолітніми дітьми в цю квартиру. В обґрунтування позову зазначила, що квартира на праві власності належить відповідачу, з яким вона перебувала в шлюбі. Вона разом з дітьми зареєстрована за цією адресою, але ОСОБА_2 не допускає їх в спірну квартиру, чим порушує ст. 156 ЖК України. В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просив визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою і зняти її з реєстрації. Вказує, що в грудні 2006 року ОСОБА_1 вибула на постійне місце проживання в буд АДРЕСА_1.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 25 вересня 2007 року первісний позов задоволено, в зустрічному позові відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати дане рішення і ухвалити нове рішення про задоволення його позову і відмову в позові ОСОБА_1 Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що з 26.01.2000 року по 01 березня 2007 року сторони перебували в шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_3 2000 року народження та сина ОСОБА_4 2004 року народження. На підставі договору дарування від 18 .01.2003 року ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_13 дітьми зареєстрована в квартирі з 2003 року і проживала там до грудня 2006 року, після чого залишила квартиру внаслідок неприязних стосунків і конфліктів з бувшим чоловіком.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у належному йому будинку, користуються жилим приміщенням нарівні з власником. Припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Тимчасова відсутність колишнього члена сім'ї власника квартири не позбавляє його права користування жилим приміщенням. Він втрачає це право лише в разі вибуття на інше постійне місце проживання. ОСОБА_2 не довів, що ОСОБА_1 вибула нна інше постійне місце проживання.
2
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позов ОСОБА_1 і відмовив в позові ОСОБА_2 Рішення постановлено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Залишити без змін рішення Коростенського міськрайонного суду від 25 вересня 2007 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.